Рішення № 6511231, 26.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

26.10.2009Справа №2-18/4012-2009 За позовом – Київського дочірнього підприємства «Промавтоматика» № 431 Закритого акціонерного товариства «Променергоавтоматика», м. Київ (бул. Дружби Народів, 19, м. Київ-42, 01042) До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Актакем», м. Сімферополь (вул. Будьонного, 39, м. Сімферополь, 95053).

Про стягнення 128650,80 грн. заборгованості та спонукання відповідача повернути орендоване майно.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Гончарук В.В. – представник, довіреність від 28.02.2009р.

Від відповідача - не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Київське дочірнє підприємство «Промавтоматика» № 431 Закритого акціонерного товариства «Променергоавтоматика», м. Київ (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Актакем», м. Сімферополь (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача 128650,80 грн., з яких 45983,99 грн. – основна сума заборгованості, 2358,41 грн. – сума пені, 735,74 грн. – сума інфляції, 294,80 грн. – сума 3% річних, 79277,86 грн. – сума штрафу.

Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях статей 257, 526, 536, 612, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 01.04.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди нежилого приміщення № 08/04-19, відповідно до якого відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення, загальною площею 90 кв. м., розташоване за адресою: вул. Шепелєва, 2, м. Київ.

Як пояснив позивач, відповідач порушив свої зобов’язання за Договором оренди, у зв’язку з чим, станом на 22.07.2009р., за ним склалася заборгованість з орендної плати на суму 45983,99 грн., що і стало підставою звернення позивача до суду.

У процесі розгляду справи від позивача надійшла Заява про доповнення позовних вимог від 08.10.2009р., в якому позивач просить зобов’язати відповідача звільнити орендоване приміщення та повернути його позивачу за актом прийому – передачі згідно умов договору оренди від 01.04.2008 року.

Суд прийняв дану Заяву позивача про доповнення позовних вимог до свого розгляду.

Представник відповідача у судові засідання втретє не з’явився, причини не з’явлення суду не відомі. Про день та час слухання справи був сповіщений судом належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю представника відповідача по матеріалам справи у порядку ст. 75 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем по даній справі був укладений Договір № 08/04-19 оренди нежилого приміщення в КДП «Промавтоматика» ЗАТ «Променергоавтоматика», згідно розділу І якого позивач як орендодавець передає, а відповідач як орендар бере у тимчасове платне користування наступне приміщення, яке є власністю ЗАТ «Променергоавтоматика».

Відповідно до п.1.1 договору оренди адреса будинку, в якому знаходиться приміщення, що орендується, за адресою: м. Київ, вул. М.Шепелєва, буд. 2

Згідно п. 1.2 та 1.3. договору оренди загальна площа приміщення, що орендується, складає 90 кв. м та знаходиться на ІІ поверсі.

У п.3.2 та п. 3.3 договору оренди сторони зафіксували, що передача приміщення і майна, що орендується, здійснюється за актом прийому-передачі, підписання якого сторонами свідчить про фактичну передачу такого приміщення і майна в оренду та перехід до орендаря можливих ризиків відносно їх знищення або пошкодження; у момент підписання акту орендодавець передає орендарю ключі від приміщення, що орендується, після чого персонал орендаря може безперешкодно мати доступ у ці приміщення.

Пунктом 3.4 договору сторонами передбачено, що опис технічного стану приміщення на дату передачі його орендареві, склад майна, що орендується, зазначається в акті, що є невід ємною частиною цього договору оренди.

Як свідчать матеріали справи, 01.04.2008 року між орендодавцем та орендарем був підписаний Акт прийомки - здачі приміщень КДП «Промавтоматика» № 431 загальною площею 90 кв. м , які здаються в оренду згідно договору № 08/04-19 від 01.04.2008 року, в якому сторони зафіксували, що таке приміщення знаходиться у технічно задоволеному стані та відповідає вимогам чинних БН і П 2.08.02-89 «общественные здания и сооружения» та наказу МОЗ України № 44 від 16.03.1993 року.

Термін дії такого договору оренди складає 2 роки 11 місяців – с 01 квітня 2008 року по 28 лютого 2011 року відповідно до п. 4.1 договору.

Відповідно до п.5.1 договору на місяць встановлена середня орендна плата в розмірі 50 грн. 21 коп. за 1. кв. м орендованої площі і підвищується на індекс інфляції попереднього місяця. Окрім того, сплачується ПДВ, по ставці, яка діє у період дії договору.

Згідно з п. 5.2 договору оренди така орендна плата повинна бути сплачена щомісячно не пізніше 10 банківських діб з дня пред’явлення орендодавцем рахунку для здійснення оплати шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця або готівкою в касу підприємства.

01 липня 2008 року між сторонами була підписана Додаткова Угода № 1 до договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.2008 року № 08/04-19, згідно якої п.1.2 договору сторони виклали в наступній редакції:

Загальна уточнена площа приміщення, що орендується складає 86 кв. м, а саме:

Майстерня-склад – 68 кв. м;

1 кімната № 325 на 3-му поверсі – 18 кв. м.,

А п.5.1 договору - у такій редакції:

Орендна плата сплачується у гривнях: офісні приміщення – 96,00 грн. за 1 кв. м, складські та інші приміщення відповідно 67, 20 грн. за 1 кв. м в місяць і підвищується на індекс інфляції попереднього місяця. Окрім того, сплачується ПДВ по ставці, що діє в період дії договору.

Відповідно до ст. 759 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Статтею 762 ч.1 та 5 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як свідчить примірник договору оренди № 01.04.2008 року № 08/04-19, укладеного між позивачем та відповідачем, згідно з п. 5.2 договору оренди така орендна плата повинна бути сплачена щомісячно не пізніше 10 банківських діб з дня пред’явлення орендодавцем рахунку для здійснення оплати шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця або готівкою в касу підприємства.

У даний час позивач звернувся з позовом до суду, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 128650,80 грн., з яких 45983,99 грн. – основна сума заборгованості, 2358,41 грн. – сума пені, 735,74 грн. – сума інфляції, 294,80 грн. – сума 3% річних, 79277,86 грн. – сума штрафу, а також вимагає зобов’язати відповідача звільнити орендоване приміщення (майстерня-склад 68 кв. м та кімната № 325 на третьому поверсі 18 кв. м) за адресою: м. Київ, вул. Шепелєва, 2 та повернути його позивачу за актом прийому –передачі згідно умов договору оренди.

Як свідчать матеріали справи, 04.12.2008 року позивачем на адресу відповідача було направлено письмове повідомлення № 12-юр-498 про розірвання договору та стягнення суми заборгованості, згідно якого позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди та необхідність повернення орендованих приміщень за актом прийому – передачі (а/с 34).

Така вимога позивача передбачена п.6.2.1 договору оренди, якою передбачено, що орендодавець має право відмовитися від договору оренди і вимагати повернення приміщення, якщо орендар не вносить орендну плату протягом двох місяців підряд. У цьому разі договір вважається розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

Так письмове повідомлення було отримано відповідачем 08.12.2008 року, про що свідчить письмове повідомлення № 1369260 (а/с 35).

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як вже зазначалося судом, умовами договору оренди від 01.04.2008 року передбачена одностороння відмова позивача як орендодавця від договору згідно п.6.2.1 договору оренди, якою передбачено, що орендодавець має право відмовитися від договору оренди і вимагати повернення приміщення, якщо орендар не вносить орендну плату протягом двох місяців підряд. У цьому разі договір вважається розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

Що стосується самого розміру заборгованості відповідача перед позивачем відносно орендної плати, то як свідчать матеріали справи така заборгованість за період с 01.05.2008 року по 08.12.2008 року становить 44274, 12 грн.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Але доказів сплати такої заборгованості повністю або частково з боку відповідача суду у ході розгляду справи так і не було надано.

Отже суд прийшов до висновку, що приймаючи до уваги, що відповідач як орендар допустив прострочку сплати орендної плати більш ніж за 2 місяця, що підтверджують матеріали справи, то такий договір повинно вважати розірваним з 09.12.2008 року, а тому відповідач на законних підставах вимагає від відповідача повернути йому раніше надане у оренду майно на підставі акту прийому – передачі і така вимога позивача підлягає задоволенню.

Як підлягає задоволенню і вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості по орендній платі за період з 01.04.2008 року по 08.12.2008 року у розмірі 44272, 12 грн.

При цьому суд приймає до уваги Лист відповідача від 20.06.2008 року вих. № 154 (а/с 67), згідно якого відповідач визнає свою суму заборгованості перед позивачем та просить позивача фактично надати розстрочку погашення такої заборгованості протягом червня-липня 2008 року, що свідчить про те, що відповідач як орендар отримував від орендодавця Рахунки на здійснення оплати по договору оренди, як того вимагають умови п. 5.2 договору оренди від 01.04.2008 року, в зв’язку з чим суд вважає такий факт доведеним.

У частині стягнення 1711, 87 грн. (45983,99 – 44272, 12) заборгованості по орендної платі суд відмовляє в зв’язку з тим, що така сума згідно розрахунку позивача складає не орендну плату, а плату за комунальні платежі, яка по умовам договору (п.5.3 договору) в орендну плату не входять і сплачуються окремо згідно розрахунку за фактично використані послуги. Однак позивач так і не довів суду, що такі послуги на суму 1711,87 грн. дійсно були фактично використані відповідачем та у якому вигляді.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача за період з 06.05.2009 року по 22.07.2009 року 3% річних на суму 294,80 грн. на інфляційної суми на травень, червень 2009 року у розмірі 735, 74 грн., то такі вимоги позивача обгрунтовані та підлягають задоволені згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно позовної заяви позивача він просить суд стягнути з відповідача ще пеню за період з 06.05.2009 року по 22.07.2009 року у розмірі 2358, 41грн.

Як свідчить п. 9.1.1 договору оренди, на який посилається позивач, то дійсно договором передбачено, що у випадку прострочення орендних платежів орендар сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення, однак сплата пені не повинна перевищувати розміру подвійної ставки Нацбанку, що діє на період нарахування пені (п.1 Закону України від 22.11.1996 року № 546/ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»).

Але суд зауважує, що статтею 1 цього Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за з г о д о ю сторін.

Отже законотворень передбачає обов’язкова наявність договору у період, протягом якого стягується пеня.

Однак як зазначено судом вище у своєму рішенні договір оренди між сторонами вважається розірваним з 08.12.2008 року, отже пеня, яку спросить стягнути позивач за період з 06.05.2009 року по 22.07.2009 року, нарахована у продовж періоду, коли такий договір оренди вже не д і я в, тому така вимога позивача про стягнення пені безпідставна, в зв’язку з чим задоволенню не підлягає.

Наступною позовною вимогою позивача є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 79277, 86 грн. за період с 16.12.2008 року по червень 2009 року (включно).

Суд вважає, що така позовна вимога не обґрунтовано нарахована та заявлена та виходить з того, що штраф згідно ч.1 та ч. 2 ст. 549 ЦК України є одним з видів неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

На відміну від пені, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за к о ж е н д е н ь прострочення виконання, штраф є неустойкою, яка стягується о д н о р а з о в о.

Пунктом 9.1.4 договору оренди від 01.04.2008 року сторонами було передбачено, що у випадку прострочення строків повернення орендодавцю приміщення, що орендується сплачує ш т р а ф у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за кожен день прострочення.

Приймаючи до уваги, що до даного часу відповідач так і не повернув орендодавцю орендовані приміщення по вул. М. Шепелєва, 2 у м. Києві, то виходячи з норм діючого законодавства України, якому не повинні суперечити умови договору оренди від 01.04.2008 року, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф - одноразово - у розмірі подвійної орендної плати, що становить:

Згідно п.5.1 договору оренди на місяць встановлена середня орендна плата в розмірі 50 грн. 21 коп. за 1. кв. м орендованої площі і підвищується на індекс інфляції попереднього місяця. Окрім того, сплачується ПДВ, по ставці, яка діє у період дії договору, що складає : 50, 21грн. Х 90 кв. м (п.1.2 договору) Х 20% ПДВ = 5422, 68 грн.( в місяць) Х 2 місяця = 10845, 36 грн.

Саме ця сума у розмірі 10845, 36 грн. підлягає стягненню з відповідача у вигляді штрафу, в стягненні іншої частини штрафу суд відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме – у частині стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 44272, 12 грн., 3% річних на суму 294,80 грн., та інфляційної суми у розмірі 735, 74 грн., 10845, 36 грн. штрафу, а також у частині позовної вимоги про спонукання відповідача повернути позивачу раніше надане у оренду майно на підставі акту прийому – передачі.

В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовляє за недоведеністю.

Судові витрати суд відносить на сторони пропорційно розміру задоволених вимог у порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення за згодою позивача була оголошено судом у судовому засіданні 26.10.2009 року.

Повний текст рішення підписаний суддею 30.10.2009 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Актакем», м. Сімферополь (вул. Будьонного, 39, м. Сімферополь, 95053; код ЄДПРОУ 24035641) звільнити орендоване приміщення (майстерня-склад 68 кв.м та кімната № 325 на третьому поверсі 18 кв. м) за адресою: м. Київ, вул. Шепелєва, 2 та повернути його Київському дочірньому підприємству «Промавтоматика» № 431 Закритого акціонерного товариства «Променергоавтоматика», м. Київ (бул. Дружби Народів, 19, м. Київ-42, 01042; код ЄДПРОУ 01417245) за актом прийому – передачі згідно умов договору № 08/04-19 оренди нежилого приміщення від 01 квітня 2008 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Актакем», м. Сімферополь (вул. Будьонного, 39, м. Сімферополь, 95053; код ЄДПРОУ 24035641) на користь Київського дочірнього підприємства «Промавтоматика» № 431 Закритого акціонерного товариства «Променергоавтоматика», м. Київ (бул. Дружби Народів, 19, м. Київ-42, 01042; код ЄДПРОУ 01417245) заборгованість по орендній платі у розмірі 44272, 12 грн., 3% річних у розмірі 294, 80 грн., інфляційну суму 735, 74 грн., штраф у розмірі 10845, 36 грн., державне мито у сумі 646, 48 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 84,75 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Повернути Київському дочірньому підприємству «Промавтоматика» № 431 Закритого акціонерного товариства «Променергоавтоматика», м. Київ (бул. Дружби Народів, 19, м. Київ-42, 01042; код ЄДПРОУ 01417245) з державного бюджету України (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) суму зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 197,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.