Рішення № 6511183, 19.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

19.10.2009Справа №2-30/3438-2009 За позовом Міський Палац культури, м. Красноперекопськ, вул. Меделеєва, 15. До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест фірма «Скіф», м. Красноперекопськ, мікрорайон, 1, буд. 23, кв.2.

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Красноперекопської міської ради, м. Красноперекопськ, пл. Героїв Перекопу, буд. 1-А.

Про виселення.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Коробкова М.О., представник за дов. від 10.06.2009р. № 150, у справі; Плошіхіна Н.В., керівник, наказ № 27, у справі.

Від відповідача – Краса О.В., представник за дов. від 20.05.2009р., у справі.

Від третьої особи - не з’явився.

Суть спору: Міський Палац культури, м. Красноперекопськ звернувся до господарського суду АРК з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест фірма «Скіф», м. Красноперекопськ про виселення з нежилого приміщення, загальною площею 720 кв.м., розташованого за адресою м. Красноперекопськ, вул. Менделєєва, 15 та передати зазначене приміщення у звільненому вигляді міському Палацу культури, м. Красноперекопськ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.01.2009 р. закінчився строк дій договору оренди від 25.12.2000 р., укладеному Міським Палацом культури та ТОВ «Промінвест фірма «Скіф», однак орендар орендовані приміщення орендодавцю не передав дотепер, тому позивач звернувся з позовом до господарського суду про виселення ТОВ «Промінвест фірма «Скіф» з займаних нежитлових приміщень.

Представник відповідача письмовий відзив не представив. У судовому засіданні усно заперечував проти позову з тих підстав, що на його думку договір оренди продовжує діяти на день розгляду справи. Зокрема, відповідач посилався на те, що рахунки на сплату орендної плати йому виставляються і сплачуються по цей час. Крім того, відповідач посилався на те, що в нього є переважне право на укладення договору оренди на підставі ст. 777 ЦК України і це право порушується позивачем. Також відповідач не згоден з тим, що позивачем приміщення будуть використовуватися для власних потреб, оскільки на його думку цільове призначення спірних приміщень - для улаштування кафе, а тому позивач не може використовувати ці приміщення для цілей які не направлені на улаштування кафе-бару. Доказів на підтвердження своїх доводів представник відповідача не представив.

Під час судового засідання представником позивача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати письмовий відзив на позов та надати необхідні документи. Однак суд не задовольнив вказане клопотання з наступного.

Відповідно до ст. 77ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Розгляд справи триває певний час, двічі відкладався, суд надавав можливість відповідачу підготувати письмовий відзив по справі, однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. (ст. 75 ГПК України).

Ухвалою від 23.09.2009р. господарський суд залучив до у часті у справі у порядку ст.27 ГПК України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Красноперекопську міську раду, м. Красноперекопськ.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, але до дня судового засідання – 16.10.2009р. від нього надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що рішенням виконавчого комітету Красноперекопської міської ради №218 від 22.12.2000р. Міському будинку культури була дана згода на передачу в оренду ТОВ «Промінвест фірма «Скіф» приміщення площею 720 кв.м. Строк дії договору оренди сплив 01.01.2009р., тому відповідач займає спірні приміщення незаконно. З цих підстав Красноперекопська міська рада підтримує заявлені позовні вимоги та просить розглядати справу без участі їх представника.

Господарський суд розглядає справу по наявним в ній матеріалам, яких достатньо для розгляду справи по суті, на підставі ст. 75 ГПК України. Інших доказів сторонами не представлено.

20 липня 2009 року ухвалою господарського суду АРК розгляд справи продовжено на підставі ст. 69 ГПК України.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд–

в с т а н о в и в:

25 грудня 2000 року між міським Палацом культури (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Промінвест фірма «Скіф» (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (а.с. 31-35).

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та ст. 283 Господарського кодексу України (далі – ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Предметом договору є передане орендарю на підставі рішення виконавчого комітету Красноперекопської міської ради №218 від 22.12.2000р. (а.с. 30) нежитлове приміщення загальною площею 720,0кв.м. розташоване за адресою: м. Красноперекопськ, вул. Менделєєва, буд. 15 з метою використання для розміщення кафе-бару.

Приміщення розташоване за адресою: м. Красноперекопськ, вул. Менделеєва, 15, на першому поверсі будівлі міського Палацу культури, яке є комунальною власністю Красноперекопської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 06.12.2006р. (а.с. 28).

Згідно п. 6.15 статуту міського Палацу культури (а.с. 14) та наказу Фонду комунального майна Красноперекопської міської ради №1 від 09.02.1995р. (а.с. 29) будівля міського Палацу культури закріплена власником за позивачем на праві повного господарського відання.

25.12.2000р. сторонами був підписаний акт приймання - передачі орендованого приміщення за вказаним договором (а.с.26, 37).

Орендна плата за цим договором визначається відповідно до рішення міської ради від 22.12.2000 року № 218. Відповідно до п. 4.1 договору щомісячний розмір орендної плати з ПДВ складає: 864,00грн. + ПДВ 172,80грн. + податок на землю.

Договір оренди (найму) укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Строк дії договору встановлений сторонами в п. 1.2 договору з 01.01.2001р. до 01.01.2006р.

Розділом 5 договору оренди передбачена пролонгація та розірвання договору, зокрема п. 5.2 встановлено, що при згоді на продовження договору орендодавець та орендар укладають письмову угоду, яке додається до договору оренди. В угоді зазначаються нові строки початку та закінчення дії договору, розміри та строки платежів, встановлених договором, зміни у зобов’язаннях сторін.

Відповідно до п. 5.3 договору договір припиняє свою дію по закінченню строку, а також в інший строк за узгодженням сторін.

Так додатковою угодою №2 від 10.12.2003р. до договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2000р. (а.с. 39) були внесені зміни в п. 1.2 договору в частині дії договору, строк оренди встановлюється сторонами з 01.01.2001р. по 01.01.2009р.

01 січня 2009 року строк дії договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2000р. закінчився, але орендар приміщення не звільнив, що стало приводом для звернення позивача з позовом до суду.

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі у зв’язку з наступним.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992р. №2269-ХІІ термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

14.01.2009р. позивач направив на адресу відповідача заяву за вих. №5 про припинення договору (а.с. 42). Орендарю було запропоновано повернути приміщення міському Палацу культури за актом із зазначенням технічного стану приміщення та інженерного обладнання. Відповідач листом від 23.01.2009р. №6 (а.с. 44) повідомив, що укладений договір не передбачає строків повернення майна після спливу строку дії договору, а тому виконати вимогу про повернення орендованого майна не представляється можливим.

30 січня 2009 року відповідачу повторно був направлений лист від 29.01.2009р. за вих. №29 (а.с. 45) з вимогою про звільнення орендованого приміщення. Відповідачем ніяких дій зі звільнення орендованих приміщень не здійснено, а навпаки ТОВ «Промінвест фірма «Скіф» продовжує користуватися займаним приміщенням на даний час.

Частиною 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Оскільки орендодавцем були дотримані строки повідомлення орендаря про припинення строку дії договору та небажання продовжувати його дію, суд дійшов висновку, що договір припинив свою дію 01.01.2009р.

Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі закінчення строку дії договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Даний обов’язок щодо повернення об’єкта оренди не передбачений у договорі оренди нежитлового приміщення від 25.12.2000р. та не визначений у додаткових угодах, які є невід’ємною частиною цього договору, але в п. 6.5 договору зазначено, що питання, які неурегульовані договором, регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З приведених обставин, суд вважає, що позов обґрунтований, оснований на нормах цивільного законодавства, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі, відповідач підлягає виселенню з займаних приміщень.

Не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що договір діє на даний час. Свої доводи в цій частині відповідач обґрунтовує тим, що позивач продовжує направляти на адресу відповідача рахунки на оплату орендної плати, які вчасно сплачуються відповідачем.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, частини 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» продовження строку дії договору можливе при відсутності заяви однієї із сторін про його припинення протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

Згідно ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як було встановлено, листами від 14.01.2009 р. та 30.01.2009 р. орендодавець попередив орендаря про припинення строку дії договору та небажанням продовжувати його дію у наступному. Подальше скерування рахунків на оплату орендної плати не є зміною думки в частині існування орендних взаємовідносин між сторонами, оскільки своє бажання позивачем було висловлено.

Крім того, суд звертає увагу на те, що сторонами в пункті 5.2. договору чітко визначений порядок продовження строку дії – шляхом укладення письмової угоди.

Така угода укладалася сторонами під час продовження строку дії з 01.01.2001р. по 01.01.2009р., в подальшому угода на продовження строку дії договору сторонами не укладалася.

Що стосується посилань відповідача на пункт п. 5.3. договору оренди де зазначено, що орендар повинен бути попереджений про розірвання договору за 30 календарних днів, то таке положення стосується саме розірвання договору, а ні припинення його дії. Строки повідомлення орендаря про припинення строку дії договору передбачені статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і були дотримані позивачем.

Також в судовому засіданні представник відповідача посилався на те, що на підставі ст. 777 ЦК країни має переважне право на укладення договору оренди перед іншими. Однак такі доводи також не приймаються до уваги, оскільки як вказано в листі від 29.01.2009 р. (а.с. 45) орендодавець – позивач по справі має намір використовувати свої приміщення для власних потреб. Доказів які б підтверджували передачу орендованого приміщення іншим особам орендар не надав.

Що стосується посилань відповідача на те, що цільове призначення спірних приміщень - для улаштування кафе, а тому позивач не може використовувати ці приміщення для цілей які не направлені на улаштування кафе-бару, а саме для діяльності Міського Палацу культури, безпідставні, оскільки відповідно до ст. 316, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 19 жовтня 2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 26 жовтня 2009р.

Керуючись ст. 49, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд–

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Виселити товариство з обмеженою відповідальністю «Промінвест фірма «Скіф» (м.Красноперекопськ, мікрорайон, 1, буд. 23, кв.2 (р/р 2600710609 у КРД ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Сімферополі МФО 324021, ЄДРПОУ 22281100) з нежитлового приміщення, загальною площею 720,00кв.м., розташованого за адресою: м. Красноперекопськ, вул. Менделеєва, 15 та передати зазначене приміщення у звільненому вигляді міському Палацу культури (м. Красноперекопськ, вул. Меделеєва, 15 (р/р 35429003001021 в УДК в АРК у м. Сімферополі, МФО 824026, ЄДРПОУ 222316643).

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест фірма «Скіф», м. Красноперекопськ, мікрорайон, 1, буд. 23, кв.2 (р/р 2600710609 у КРД ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Сімферополі МФО 324021, ЄДРПОУ 22281100) на користь міського Палацу культури, м. Красноперекопськ, вул. Меделеєва, 15 (р/р 35429003001021 в УДК в АРК у м. Сімферополі, МФО 824026, ЄДРПОУ 222316643) 85,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.