Рішення № 6511173, 25.08.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

25.08.2009Справа №2-15/621-2009 За позовом Приватного підприємства «Вігда» (98470, АР Крим, Бахчисарайський район, смт. Куйбишеве, вул. Лікарняна, 1, ідентифікаційний код 24868915) До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

Про визнання недійсним додаткової угоди

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – Ключник О.О., довіреність № 015-Д від 05.01.2009 р., у справі

Обставини справи: Приватне підприємство «Вігда» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про визнання недійсним додаткової угоди № 2/1202 від 20.03.2006 р. до договору № 873 від 17.06.2004 р.

Позов мотивовано тим, що зазначену додаткову угоду було підписано засновником підприємства замість директора, тобто особою, яка не мала на то повноважень, у зв’язку з чим, на думку позивача, угода не відповідає вимогам статті 203 Цивільного кодексу України, а отже є недійсною згідно статті 215 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 03.03.2009 р. представником позивача були надані письмові пояснення до позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач зазначив, що спірний пункт договору суперечить вимогам Цивільного кодексу України а також Закону України «Про відповідальність за порушення грошових зобов’язань», у зв’язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, просить суд у позові відмовити у повному обсязі, оскільки вважає, що спірна додаткова угода № 2/1202 від 20.03.2006 р. до договору № 873 від 17.06.2004 р. повністю відповідає положенням чинного законодавства України.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалася перерва, після закінчення якої слухання справи було продовжено.

Строк розгляду справи був продовжений за клопотанням сторін на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

На підставі рішення 15-ої сесії 24-го скликання Красномакської сільської ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим від 27.04.2004 про підсумки проведення концесійного конкурсу і передачу об'єктів права комунальної власності в концесію між Красномакською сільською радою та відповідачем укладено концесійний договір від 20.05.2004, відповідно до умов якого в концесію приватного підприємства "Вігда" передано право управління та експлуатації Управлінням комунального господарства с. Красний Мак. Красномакською сільською радою Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим було прийнято рішення від 02.06.2004 про ліквідацію Управління комунального господарства с. Красний Мак з 03.06.2004, правонаступником кредиторської та дебіторської заборгованості управління визначено приватне підприємство "Вігда".

17.06.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в особі Бахчисарайського РЕМ (Постачальник) та Приватним підприємством «Вігда» (Споживач) був укладений договір № 873 на постачання електричної енергії.

20.03.2006 р. сторони уклали Додаткову угоду № 2/1202 до договору № 873 від 17.06.2004 р., згідно з якою Споживач бере на себе зобов’язання виплатити Електропостачальній організації заборгованість за використану електроенергію в сумі 68058,95 грн. згідно з відповідним графіком, приведеним у цій угоді з травня 2006 р. по січень 2007 р. (а.с. 9)

Вказана угода була укладена між сторонами після надіслання позивачем на адресу ВАТ «Крименерго» листа вих.. № 39 від 27.02.2006 р. (а.с. 114) з проханням скласти графік погашення заборгованості з електроенергії на 2006 рік з травня місяця по 1000,00 грн. на місяць. Вказаний лист був підписаний директором ПП «Вігда» В.І. Шачневим.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.05.2007 у справі № 2-21/4624-2007А пункт 2 рішення 17-ої сесії 24-го скликання Красномакської сільської ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим від 02.06.2004 визнано недійсним (а.с. 7-8).

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, ПП «Вігда» посилається на те, що спірна угода була підписана з боку ПП «Вігда» засновником з перевищенням повноважень, а ні директором, як того вимагає статут, що є підставою для визнання вказаної угоди недійсною.

Розглянувши надані сторонами докази, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

          Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають з дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, які не передбачені цими актами, але аналогічно породжують цивільні права та обов'язки.

          При цьому, у відповідності з частиною 2 вказаної норми підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є:

1) договори і інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів і інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) спричинення майнової (матеріального) і моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

          Відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

          Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою— третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

          В свою чергу стаття 203 Цивільного кодексу України, передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається з матеріалів справи, Додаткова угода № 2/1202 від 20.03.2006 р. підписана з ПП «Вігда» засновником І.М. Орловою.

Установчим документом позивача є статут. (а.с. 48-59).

Згідно абзацу першого розділу 4 засновник здійснює своє право по управлінню підприємством безпосередньо або може призначити директора.

Згідно наявного в матеріалах справи наказу № 1 від 01.06.2004 р. директором ПП «Вігда» з 01.06.2004 р. був прийнятий Шачнев В.І., а з 02.08.2004 р. на посаду виконавчого директора прийнятий Говорков А.О. згідно наказу № 13 від 02.08.2004 р. (а.с. 10)

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Позивач посилається на те, що згідно статуту саме директор уповноважений укладати без довіреності договори, контракти, угоди від імені підприємства.

Відповідачем у судовому засіданні наданий гарантійний лист приватного підприємства «Вігда» (а. с. 80), в якому підприємство уповноважує на підписання договору свого засновника Орлову І.М. Зазначений гарантійний лист відповідає вимогам правочину щодо надання повноважень на представництво. У названому листі чітко виражена воля на надання такого повноваження.

Цей лист за формою відповідає вимогам, що встановлені для правочинів, зокрема, для довіреності. Гарантійний лист підписаний керівником, що має повноваження органу юридичної особи та скріплений печаткою, як того вимагає частина 2 статті 207 Цивільного кодексу України. Отже, засновник Орлова І.М. отримала повноваження на підписання додаткової угоди.

          Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені статтею 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто, суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише підстав позову, що вказані позивачем.

Таким чином, позивачем не представлено суду достатніх належних та допустимих доказів у підтвердження недійсності додаткової угоди № 2/1202 від 20.03.2006 р. до договору № 873 від 17.06.2004 р.

          Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25.08.2009 року.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.