Рішення № 6511156, 20.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

20.10.2009Справа №2-18/3975-2009 За позовом – Приватного підприємства «Трейд», м. Севастополь (юридична адреса: вул. Первомайська, 10, с. Кача, м. Севастополь, 99804; поштова адреса: вул. В. Морська, 21, Головпочтамп, а/с 45, м. Севастополь, 99011) До відповідача – фізичної особи – підприємця Деміденка Сергія Володимировича, м. Джанкой ( 1). вул. Промислова, б. 44, кв. 26, м. Джанкой, 96100; 2). вул. Промислова, б. 44, кв. 21, м. Джанкой, 96100;

Про стягнення 12868,32 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Логинова А.Н. – ю/к, довіреність від 19.01.2009р.

Від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Трейд», м. Севастополь (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фізичної особи – підприємця Деміденко Сергія Володимировича, м. Джанкой (далі – відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 12868,32 грн., з яких 11474,82 грн. – сума основного боргу, 1393,50 грн. – сума пені.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 258, 509, 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 28.05.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № DJA-00036242. Згідно з умовами Договору, позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач у визначений строк здійснити оплату за поставлений товар. На виконання умов Договору, позивач поставив товар на загальну суму 11474,82 грн., що підтверджується накладною від 28.05.2008р., але відповідач не виконав свої зобов’язання. Таким чином, станом на 20.07.2009р. сума заборгованості відповідача складає 11474,82 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач у судове засідання тричі не з’явився, причини нез’явлення суду не відомі. Про день та час слухання справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Відзив на позов суду не представив.

Суд вважає за можливе розглянути справу у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними документами

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи продовжено у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

28.05.2008 року між Приватним підприємством «Трейд» та фізичною особою – підприємцем Деміденком Сергієм Володимировичем укладено договір поставки № DJA-00036242.

Відповідно до вказаного договору, постачальник зобов’язується передати у власність покупця у встановлений строк товар, а покупець зобов’язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну суму. Товар передається партіями на підставі заяви покупця за ціною, узгодженою сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач відповідно до умов договору своєчасно поставив відповідачу продукцію на загальну суму 11474,82 грн., що підтверджується видатковою накладною № DJA-00036242 від 28.05.2008 року на суму 11474,82 грн.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується його підписом у видатковій накладній у графі «отримав».

Пунктом 4 договору передбачено, що покупець оплачує товар на умовах відстрочки платежу на строк не більш 5 днів з моменту одержання товару.

Враховуючи, що постава товару здійснена 28.05.2008 року та 5-ти денний строк відстрочки платежу, то оплата мала бути здійснена відповідачем 04.06.2008 року.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте відповідач свої зобов’язання по оплаті поставленої продукції своєчасно і не виконав, доказів оплати суми боргу у розмірі 11474,82 грн. відповідачем суду не представлено.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, за відповідачем склалася заборгованість за договором поставки № DJA-00036242 від 28.05.2008 року у сумі 11474,82 грн., у зв’язку із чим вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

У своїй позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача пеню за період з 04.06.2008 року по 04.12.2008 року у сумі 1393,50 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Пунктом 4 вищевказаного договору поставки передбачено, що покупець оплачує товар на умовах відстрочення платежу на строк не більше 5 банківських днів з моменту одержання товару.

Відповідно до пункту 5 договору, за недотримання строків оплати товару згідно пункту 4 договору, покупець сплачує постачальнику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми невнесеного платежу.

Згідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543.96 ВР, вина сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж 2-а облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність у один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи п’ятиденний строк відстрочення платежу, передбачений пунктом 4 договору поставки від 28.05.2008 року, то право вимоги щодо стягнення пені виникло у позивача з 04.06.2008 року і сплинуло 04.06.2009 року. З позовною заявою позивач звернувся до суду лише 23.07.2009 року.

Враховуючи те, що позивачем пропущений строк позовної давності щодо позовної вимоги про стягнення пені, то позовна вимога щодо стягнення пені у сумі 1393,50 грн. за період з 04.06.2008 року по 04.12.2008 року не підлягає задоволенню.

Такої ж позиції дотримується і Севастопольський апеляційний господарський суд, про що свідчить Постанова Севастопольського апеляційного суду у справі № 2-18/8039-2008.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка держмита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка держмита у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що при подачі до суду позовної заяви позивач сплатив державне мито у сумі 128,70 грн., у той час, як повинен був сплатити 128,68 грн., то сума зайве сплаченого державного мита у розмірі 0,02 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

20.10.2009р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 26.10.2009 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з фізичної особи – підприємця Деміденка Сергія Володимировича, м. Джанкой (вул. Промислова, б. 44, кв. 26, м. Джанкой, 96100; ІПН 2435607978 на користь Приватного підприємства «Трейд», м. Севастополь (вул. Первомайська, 10, с. Кача, м. Севастополь, 99804; р/р 26009945157201 в СФ АКБ «УСБ», МФО 324195, код ЄДРПОУ 32412758) 11474,82 грн. заборгованості; 114,75 державного мита та 105,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          У частині позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 1393,50 грн. у позові відмовити.

4.          Повернути Приватному підприємству «Трейд», м. Севастополь (вул. Первомайська, 10, с. Кача, м. Севастополь, 99804; р/р 26009945157201 в СФ АКБ «УСБ», МФО 324195, код ЄДРПОУ 32412758) з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 МФО 824026 ЗКПО 34740405 ГУ ДКУ в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь код платежу 22090200) суму зайве сплаченого державного мита у розмірі 0,02 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.