Ухвала суду № 65111234, 01.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

01 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 489/3253/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Губницький Д.Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просила визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва щодо відмови позивачу у включенні матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та 40% винагороди за вислугу років в заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення, перерахунку пенсії), які зазначені в довідках про заробітну плату, виданих Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 10.05.2016 року №2725/10/14-02-05 та Державною податковою інспекцією у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 11.05.2016 №23 для використання при здійсненні перерахунку пенсії з 07.10.2013 р.; зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва здійснити розрахунок пенсії з 07.10.2013 р. по теперішній час, включивши до суми заробітної плати, з якої призначалась пенсія, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, винагороди за вислугу років в розмірі 40% та індексації заробітної плати відповідно до довідок, виданих Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 10.05.2016 року №2725/10/14-02-05 та Державною податковою інспекцією у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 11.05.2016 р. №23 та відшкодувати матеріальну шкоду, завдану рішенням правління Пенсійного фонду України №19-11, яке було визнане незаконним, у розмірі 80 відсотків заробітної плати станом на 07.10.2013 р. в загальній сумі 23947,18 грн.; під час перерахунку пенсії залишити індексацію, нараховану на пенсію з моменту її призначення, з 07.10.2013 р. На дату виходу на пенсію індексація грошових доходів населення вже проводилась згідно чинного законодавства за зростаючим підсумком і безперервно без зміни базового місяця. Тому при перерахунку пенсії з моменту її призначення місяць, в якому це повинно бути проведено відповідачем, не є базовим місяцем, в якому відбудеться підвищення розмірів заробітної плати для індексації грошових доходів населення у розумінні п.5 Порядку, так як індексація не залежить від відновлення права позивача на розмір пенсії, а залежить від зміни прожиткового мінімуму.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вона з жовтня 2013 р. отримує пенсію по інвалідності за ст. 37 Закону України «Про державну службу», але при призначенні пенсії відповідачем не враховано винагороду за вислугу років 40%, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на соціально побутові потреби, індексацію доходів, які входили до структури її заробітної плати згідно довідок виданих Державною податковою інспекцією у Корабельному районі м. Миколаєва за №23 від 11 травня 2016 р. та Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва за №2725/10/14-02-05 від 10 травня 2016 р.

Листами від 26 та 27 травня 2017 р. відповідач незаконно відмовив в перерахунку пенсії з дня призначення. З цим вона не погоджується, оскільки з вказаних видів оплати праці були сплачені пенсійні страхові внески.

Вважає, що внаслідок скасування судом попередньої форми довідки про заробітну плату затвердженої постановою правління ПФУ №19-11 від 30 жовтня 2008 р., пенсійний фонд повинен нести відповідальність за відшкодування їй шкоди суми недовиплаченої пенсії 23947,18 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2016 року залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, зобов`язати здійснити перерахунок і виплатити шкоду за період з жовтня 2013 р. по 12 листопада 2015 р.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Довідки видані Державною податковою інспекцією у Корабельному районі м. Миколаєва за №23 від 11 травня 2016 р. та Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва за №2725/10/14-02-05 від 10 травня 2016 р. позивачка подавала при зверненні до УПФУ про здійснення перерахунку призначеної пенсії, а тому підлягає застосуванню строк звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Судова колегія зазначає, що строк звернення до суду - це період часу, в межах якого особа може звернутися до адміністративного суду з позовною вимогою про захист своїх прав, свобод та інтересів.

Дотримання строку звернення до суду є однією із умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Як вбачаться з матеріалів справи, з заявою про перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 звернулась до відповідача 13 травня 2016 р. (а.с.15-16).

За таких підстав, враховуючи ст. 99 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 13 листопада 2015 року, а позовні вимоги за період з 07.10.2013 року по 12.11.2015 року підлягають залишенню без розгляду.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Ленінського районного суду м. Миколаєва ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст рішення виготовлено 06.03.2017 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик