Ухвала суду № 65109263, 27.02.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-з/760/79/17

Справа 760/22473/16-ц

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Здорик Л.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Департамент земельних ресурсів Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання недійсним рішення, державного акту на земельну ділянку та договору купівлі-продажу земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом та просить :

визнати незаконними дії Київської міської ради стосовно прийняття Рішення № 922/922 від 18.12.2008 в частині затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 0.0838 (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3, а також передачі її у приватну власність громадянину ОСОБА_2 та визнати його недійсним в цій частині,

визнати незаконними дії Київської міської ради стосовно прийняття Рішення № 922/922 від 18.12.2008 в частині затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 0.0838 (кадастровий номер НОМЕР_2) для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2, а також передачі її у приватну власність громадянину ОСОБА_4 та визнати його недійсним в цій частині,

визнати недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0.0838 га (кадастровий номер НОМЕР_1) за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) на ім'я ОСОБА_2,

визнати недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0.0838 га (кадастровий номер НОМЕР_2) за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) на ім'я ОСОБА_4,

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0.0838 га (кадастровий номер НОМЕР_1) за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Давиденко Ю.А. за №1090 від 25.11.2016 на ім'я ОСОБА_3,

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0838 га (кадастровий номер НОМЕР_2) за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житловою будинку по АДРЕСА_2, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Футуйма В.В. за № 61 від 26.01.2016 року на ім'я ОСОБА_8.

Ухвалою від 16.02.2017 у справі відкрито провадження.

22.02.2017 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_9 подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження земельної ділянки площею 0.0838 (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3, та земельної ділянки площею 0.0838 (кадастровий номер НОМЕР_2) для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2.

Заява обґрунтована тим, що позивачу стало відомо, що після отримання Державних актів на спірні земельні ділянки, вказані земельні ділянки в 2016 році були відчужені шляхом укладання договорів купівлі-продажу, на даний час позивачу стало відомо, що відповідачі намагаються провести повторне відчуження спірних земельних ділянок шляхом їх продажу. Тому позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, зокрема, шляхом подальшого незаконного відчуження спірних земельних ділянок.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 151 ЦПК України заходи забезпечення позову вживаються судом за заявою осіб, які беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх невжиття може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. Суд може застосововувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Зі змісту пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вивчивши письмові докази, суд, виходячи з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження земельної ділянки площею 0.0838 (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3, та земельної ділянки площею 0.0838 (кадастровий номер НОМЕР_2) для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Департамент земельних ресурсів Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання недійсним рішення, державного акту на земельну ділянку та договору купівлі-продажу земельної ділянки - задовольнити.

Заборонити відчуження земельної ділянки площею 0,0838 (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3.

Заборонити відчуження земельної ділянки площею 0,0838 (кадастровий номер НОМЕР_2) для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.

Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову один рік.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: