Постанова № 6510900, 22.10.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

22 жовтня 2009 р. № 16/107-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді

суддівКота О.В.,

Владимиренко С.В.,

Шевчук С.Р. розглянувши касаційну скаргуІноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2009 р.

у справі № 16/107-09 за позовомІноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'яни-94" простягнення 574798,55 грн. за участю представників: позивача: не з’явилися;

відповідача: не з’явилися

встановив:

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.05.2009р. (суддя МоїсеєнкоВ.М.) провадження у справі стосовно стягнення 2978,40грн. припинено за відсутністю предмету позову; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов’яни-94" на користь Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (надалі –"Іноземне підприємство "Кока-Кола") 571820,15грн. боргу та судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2009р. (судді ІвакінаВ.О., ІльїнО.В., ТерещенкоО.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано повністю; провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, Іноземне підприємство "Кока-Кола" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення господарського суду Сумської області від 05.05.2009р.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарським судом норм матеріального права, а саме ст.ст.83ЦК України та 117ГК України, Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", а також порушенням норм процесуального права, а саме ст.ст.13, 15, 104ГПК України.

Сторони, згідно з приписами ст.1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами встановлено, що 01.09.2004р. Іноземним підприємством "Кока-Кола" та ТОВ"Слов’янка-94" укладено Дистрибуторську угоду №1. На виконання умов даного договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 5747998,55грн. Посилаючись на часткове невиконання ТОВ"Слов’янка-94" зобов’язань по оплаті поставленого товару, Іноземним підприємством "Кока-Кола" подано позов про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 571829,99грн.

Апеляційний господарський суд припинив провадження у справі №16/107-09 виходячи з того, що, сторони вказаною Дистрибуторською угодою передбачили, що спори, які виникають з цієї угоди, повинні бути вирішені арбітражним судом у Києві. Відтак, з посиланням на Угоду про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, укладеної державами-учасницями СНД 20.03.1992р. (надалі –"Угод"), а також Закон України "Про міжнародний комерційний арбітраж", суд дійшов висновку, що спір за участю іноземного підприємства –позивача –є непідвідомчім господарському суду.

Втім, колегія суддів з даним висновком суду апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Стаття 4 ГПК України визначає, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. В свою чергу ст.11010 ГПК України визначила однією з підстав скасування або зміни судового акту місцевого чи апеляційного господарського суду неправильне застосування норм матеріального права.

Так, апеляційний господарський суд вказавши, що позивач не є юридичною особою України, не з’ясував національність позивача. В той же час Харківський апеляційний господарський суд застосував до відносин за участю позивача норми Угоди, яка укладена в рамках Співдружності Незалежних Держав, а відтак дія якої розповсюджується виключно на територію країн-учасниць цієї Угоди. Таким чином, посилання на дану Угоду в постанові апеляційної інстанції є безпідставним.

Крім того, як встановлено судами, позивач, згідно довідка з ЄДРПОУ, зареєстрований Броварською районною державною адміністрацією Київської області, є іноземним підприємством за організаційно-правовою формою, йому присвоєно ідентифікаційний код 21651322, йому видано свідоцтво про державну реєстрацію серія А00№080178.

Стаття 63 Господарського кодексу України встановлює, що підприємство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством.

В свою чергу ст.117 ГК України визначила, що іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб.

Втім, даний вид підприємства не є іноземною юридичною особою, тобто такою юридичною особою, яка утворена за законодавством іншим, ніж законодавство України, і до відносин з якою застосовуються як Закон України "Про міжнародне приватне право", так і Закон України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Крім того, враховуючи норми ст.ст.123, 124 ГПК України, позивач у будь-якому випадку має право звернення до господарського суду в порядку ст.1 ГПК України.

Пункт 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Спір не підлягає вирішенню в господарських судах, якщо спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється ст.12 ГПК; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу; право чи інтерес не підлягають судовому захисту.

Провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1ч.1ст.80ГПК України, зокрема, якщо вирішення спору відповідно до законів України та угод віднесено до компетенції інших органів або судів іншої юрисдикції.

Враховуючи невірне застосування судом норм матеріального права, а також обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених ст.80 ГПК України підстав для припинення провадження у справі.

Крім того, колегія суддів зазначає, що припинивши провадження у справі суд ухилився від вирішення спору по суті, результатом розгляду якого відповідно до ст. 82 ГПК України може бути задоволення позову чи відмова в позові повністю або частково і, відповідно, від здійснення правосуддя, що суперечить ст.ст. 124, 129 Конституції України.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справ в їх сукупності, керуючись законами. В порушення вказаної норми суд прийняв рішення на підставі передчасних висновків.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду та направлення справи до Харківського апеляційного господарського суду на розгляд по суті.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2009р. у справі №16/107-09 скасувати, а справу передати до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Головуючий суддя                                                   О. Кот

судді:                                                   С. Владимиренко

                                                                                 С. Шевчук