Ухвала суду № 65104779, 28.02.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 683/3318/14-ц

Провадження № 22-ц/792/105/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді П'єнти І.В.,

суддів: Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар Філіпчук О.С.,

за участю: апелянта ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. В обґрунтування позовних вимог вказала, що 10 жовтня 2014 року відповідач на належній їй земельній ділянці по АДРЕСА_1 самочинно зрізав шість дерев - 4 ясена та 2 берези. Позивач вважає, що незаконним діями відповідача їй завдано матеріальної шкоди. А тому, просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 18849 грн. матеріальної шкоди.

Заочним рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 березня 2015 року позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 18849 грн. матеріальної шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, 243,60 грн. судового збору та 203 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 листопада 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на те, що позивачем не було надано суду належних доказів протиправності його дій та належності зрубаних дерев саме позивачці. Вказує, що не був повідомлений належним чином про слухання справи, внаслідок чого він був позбавлений можливості надати суду докази на спростування обставин позову. Крім того, судом було долучено до матеріалів справи документи, в порушення порядку, визначеного ЦПК України.

В судовому засіданні апелянт та його представник апеляційну скаргу підтримали.

Позивач в судовому засіданні просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що позивач ОСОБА_3 являлась власником земельних ділянок, площею 0,25 га та площею 0,1227 га відповідно, по АДРЕСА_1, цільове призначення яких для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства (а.с. 5-6, 131-132).

25 липня 2014 року в АДРЕСА_1 на належній позивачці земельній ділянці відповідач ОСОБА_4 зрізав шість листяних дерев: чотири ясени, діаметром 23 см, 60 см, 55 см, 80 см та дві дерези, діаметром 42 см, 35 см без згоди та відома останньої.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Частиною 2 ст.22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом зазначених норм закону у правовідносинах з відшкодування шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди. Обов'язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на позивача, відсутність вини у заподіянні шкоди повинен довести відповідач.

При цьому, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які би спростовували наявність його вини у зрізанні на належній позивачці земельній ділянці листяних дерев та розмір заподіяної шкоди.

Судом апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, вживались заходи щодо сприяння всебічного і повного з'ясування обставин справи: роз'яснювались особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки щодо подання нових доказів в підтвердження своїх заперечень, заявлення клопотань про призначення відповідних експертиз щодо визначення розміру заподіяної шкоди. Разом з тим, ні відповідачем, ні його представником таких доказів не надавалось, відповідних клопотань не заявлялось.

Колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на акт обстеження земельної ділянки від 03.11.2014 року про встановлення факту зрізання дерев на земельній ділянці належній ОСОБА_3, оскільки оригінал такого акту у Самчиківській сільській раді відсутній, а ксерокопія акту не може бути належним та допустимим доказом по справі в розумінні ст.. ст. 58-59 ЦПК України (а.с.7, 119, 134). Разом з тим, це не призвело до неправильного вирішення справи.

За показами свідка ОСОБА_5, який станом на листопад 2014 року був сільським головою та очолював комісію по обстеженню належної позивачці земельної ділянки, членами комісії було встановлено факт зрізання дерев на земельній ділянці та по залишках стовбурів дерев визначався їх діаметр, а результати обміру були відображені в акті.

Згідно з висновком Старокостянтинівського РВ УМВСУ в Хмельницькій області №3520 від 14.0.2014 року по заяві ОСОБА_3 за фактом незаконного зрізання дерев встановлено, що ОСОБА_1 в ході проведення працівниками міліції перевірки надавались пояснення про прийняття ним рішення про зрізання дерев, оскільки вони створювали небезпеку для його життя та його родичів, про залишення зрізаних дерев біля господарства ОСОБА_3, та виникнення конфлікту з позивачкою з цього приводу (а.с. 37-47).

В запереченнях на позов відповідач ОСОБА_1 визнавав факт зрізання на суміжній земельній ділянці двох ясенів діаметрами 23 см та 60 см у в зв'язку з тим, що вони нахилялись до господарської будівлі, яка належить його матері (а.с. 25-26).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, оцінивши докази по справі в їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 18849 грн. завданої шкоди. При цьому, сума завданої шкоди судом встановлена із розрахунку суми збитків, обчислених на підставі постанови КМУ № 665 від 23 липня 2008 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», виходячи із кількості зрізаних дерев, діаметру пнів зрізаних дерев (діаметри зрізів 23 см, 60 см, 55 см, 80 см, 42 см, 35 см відповідно).

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що в діях відповідача відсутні ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення, а тому він не повинен нести відповідальності по відшкодуванню збитків. Оскільки, в даному випадку, для відшкодування збитків потрібна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина, відсутність якої доводить відповідач.

Також не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги про належність земельної ділянки, на якій були зрізані дерева, на праві власності матері відповідача, оскільки належних та допустимих доказів в підтвердження даних обставин надано не було.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про день і час слухання справи є безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відповідним підписом про вручення за місцем реєстрації відповідача (а.с. 48, 121-122).

Інші доводи апеляційної скарги також не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча/підпис/ І.В.Пєнта

Судді:/підписи/ О.І.Талалай

А.П.Корніюк

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В. П'єнта

_________________

Головуючий у першій інстанції - Бондарчук Л.А. Провадження № 22-ц/792/105/17

Доповідач - П'єнта І.В. Категорія № 30,34