Ухвала суду № 65102407, 02.03.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/3243/17

н/п 1-кс/640/1683/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Садовського К.С.,

за участю секретаря - Ворончук Н.А.,

прокурора - Мишкова Д.Є.,

адвоката - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 42017220000000149 від 16.02.2017 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого на посаді заступника директора зі стратегії та маркетингу ДП завод «Електроважмаш», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 води, АДРЕСА_1, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3, погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

В клопотанні слідчий вказує, що згідно з наказом в.о. директора ДП завод «Електроважмаш» №618-К від 11.06.2012 року ОСОБА_2 прийнято на посаду заступника начальника управління продажів.

Згідно з наказом в.о. директора ДП завод «Електроважмаш» №438-К від 25.04.2016 року ОСОБА_2 переведено з посади заступника начальника управління продажів на посаду заступника директора зі стратегії та маркетингу.

Так, 12.05.2015 між ДП завод «Електроважмаш» (далі - постачальник) та ТОВ «УКРМАШІНДУСТРІЯ» (далі - покупець) був укладений договір №206/238УП, згідно з яким постачальник зобовязується виготовити, поставити та передати у власність покупцю запасні частини для турбогенератора в номенклатурі, кількості і за ціною, зазначеними в специфікації №1 (Додаток №1), а покупець прийняти товар і оплатити його.

В подальшому, згідно з умовами даного договору, покупець оплатив виготовлений товар, але постачальник не передав у власність покупцю вказаний в договорі товар.

30.01.2017 близько 13.00 годин комерційний директор ТОВ «УКРМАШІНДУСТРІЯ» ОСОБА_6 прибув до ДП завод «Електроважмаш», розташоване за адресою: м. Харків, пр. Московський, 299, де предявив заступнику директора зі стратегії та маркетингу ОСОБА_2 вимогу щодо передачі товару відповідно до договору.

ОСОБА_2 вступив у злочинну змову з начальником управління зовнішньої комплектації ОСОБА_7, направлену на вимагання та отримання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди.

З метою реалізації загального злочинного умислу ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_7 розробили злочинний план, згідно з яким вони, використовуючи своє службове становище, висловили ОСОБА_6 вимогу щодо передачі їм неправомірної вигоди в розмірі 1500000 грн. за видачу раніше оплаченого у повному обсязі товару.

У звязку з крайньою необхідністю у вирішенні вказаного питання та з метою запобігання настання шкідливих наслідків щодо своїх прав та законних інтересів, ОСОБА_6 був вимушений погодитись на незаконну пропозицію ОСОБА_2 та ОСОБА_7 щодо передачі їм неправомірної вигоди у вказаному розмірі.

28.02.2017 близько 17.00 годин ОСОБА_2 та ОСОБА_7 перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_2, розташованому в будівлі ДП завод «Електроважмаш» за адресою: м. Харків, пр. Московський 299, реалізуючи злочинний умисел групи, одержали від ОСОБА_6 частину неправомірної вигоди у сумі 37000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 28.02.2017 (2705 грн. 36 коп. за 100 доларів США), тобто становить 1000983 грн. 20 коп., що являється особливо великим розміром, за видачу останньому раніше оплаченого у повному обсязі товару.

В обґрунтування клопотання слідчий посилався на тяжкість кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_2 та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просить його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 не визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення, просить не позбавляти його волі та пояснив суду, що має на утриманні дружину та дітей, не має наміру ухилятись від слідства та суду і просить застосувати до нього менш суворий вид запобіжного заходу домашній арешт.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання слідчого, оскільки вважає повідомлену ОСОБА_2 підозру та клопотання про застосування запобіжного заходу не обґрунтованими. Просить врахувати дані про особу підозрюваного та наявність у нього міцних соціальних звязків і застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши докази, залучені до клопотання, встановив наступне.

В провадженні СУ ГУ Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№42017220000000149 від 16.02.2017, за заявою ОСОБА_6 щодо вимагання у нього посадовими особами державного підприємства, розташованого у м.Харкові, неправомірної вигоди за виконання ними умов договору поставки товару.

Як вбачається з протоколу затримання, 28 лютого 2017 року о 18 г. 40 хв. ОСОБА_2 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином моментом затримання відповідно до ст. 209 КПК України є 28.02.2017 р., 18 г. 40 хв.

01 березня 2017 гр. ОСОБА_2 згідно вимог ст. ст. 42, 276-278 КПК України (в редакції від 13.04.2012) було вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Допитаний у якості підозрюваного ОСОБА_2 на підставі ст. 63 Конституції України відмовився від дачі показань.

Однак, надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується:

-протоколами допиту свідка ОСОБА_6;

-протоколом проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7;

-протоколом проведення обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_7;

-протоколом проведення обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_2;

-протоколом проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2;

-протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів грошових коштів та ідентифікації (помічення) несправжніх (імітаційних) засобів;

-протоколом про результати контролю за вчиненням злочину;

-платіжними дорученням щодо повного розрахунку згідно договору №206/238УП від 12.05.2015 між ДП завод «Електроважмаш» та ТОВ «УКРМАШІНДУСТРІЯ».

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_2 знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, переховуватись від органу досудового слідства та суду.

Існування вищезазначених ризиків підтверджується тим, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від восьми до дванадцяти років; даними про особу підозрюваного, який працює заступником директора зі стратегії та маркетингу ДП заводу «Електроважмаш» та може власним авторитетом та використовуючи своє посадове становище впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, сховати, знищити або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення чим перешкоджатиме кримінальному провадженню.

Доводи сторони захисту щодо недоведеності встановлених ризиків, суд вважає необґрунтованими. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 р. Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Таким чином особлива тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у сукупності з іншими даними про особу останнього спростовує доводи сторони захисту про недоведеність ризиків у кримінальному провадженні. Наявність у підозрюваного міцних соціальних звязків, постійного місця проживання, наявність місця роботи, на які посилається захисник, хоча і заслуговують на увагу, проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшує.

Окрім того, слід зазначити, що доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків є взаємовиключними, оскільки адвокат ОСОБА_1, стверджуючи про недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тобто відсутність взагалі підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу, вважає можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш мякого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування всіх зазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та з метою їх запобігання, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; враховуючи дані про особу ОСОБА_2, застосування більш мяких запобіжних заходів, є неможливим, а тому обирає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого злочину покладених на нього обовязків, а тому на підставі ч.5 ст. 182 КПК України визначає заставу у розмірі, яка перевищує 300 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України, та призначає заставу у розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 960 000 грн. (1600х600=960000).

.Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри стосовно ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину суд відхиляє, оскільки загальною складовою підстави застосування будь-якого запобіжного заходу у розумінні вимог ч.2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення слід розуміти як наявність «розумної підозри», тобто добросовісного, основаного на сукупності наявних на даний момент доказів припущення про вчинення цією особою кримінального правопорушення. Ступінь доведеності підозри, обвинувачення на цьому етапі провадження не є обставиною, що впливає на обрання запобіжного заходу, оскільки встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Такі ж висновки містяться у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 де Європейський Суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(с), поліція не зобовязана мати докази, достатні для предявлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обовязково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, предявлені обвинувачення або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 200, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 42017220000000149 від 16.02.2017 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління (№ 27)на 60 днів до 28 квітня 2017 року.

Визначити суму застави у розмірі 960 000 (девятсот шістдесят тисяч) грн., які необхідно внести до сплину терміну тримання під вартою на р/р № 37318098006674 в Державному казначействі України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУДСА України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 42017220000000149 від 16.02.2017, ОСОБА_2 (Київський районний суд м. Харкова).

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обовязки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює кримінальне провадження та суду;

-не відлучатись із населеного пункту в якому він проживає в України без дозволу слідчого, прокурора, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи зміну місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України розяснити підозрюваному, що в разі не виконання покладених на нього обовязків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Розяснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання від 8 до 12 років позбавлення волі, та попередити його про обовязки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обовязків.

Покласти на заставодавця наступні обовязки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобовязати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обовязку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі не виконання покладених на нього та самого підозрюваного обовязків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобовязати старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_2 про тримання під вартою останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя К.С.Садовський

Копію ухвали отримав «____»____2017 р. ___год.___хв. ______

ОСОБА_2