Ухвала суду № 65098100, 01.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 року м. Київ К/800/30642/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Стародуба О.П.,

Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконними, протиправними дій та бездіяльності, визнання незаконними, протиправними та такими, що не відповідають дійсності (недійсними), недіючими і такими, що порушують права та інтереси позивача постанов від 02 жовтня 2013 року серії ВП №40011448,

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконними, протиправними дій та бездіяльності, визнання незаконними, протиправними та такими, що не відповідають дійсності (недійсними), недіючими і такими, що порушують права та інтереси позивача постанов від 02 жовтня 2013 року серії ВП №40011448, який ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2016р. залишався без руху внаслідок невідповідності ст.106 КАС України.

В подальшому, позовна заява ОСОБА_4 ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2016р. була повернута останній в зв'язку з неусуненням визначених судом недоліків.

Вважаючи вказану ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу з вимогою про її скасування та направлення справи до суду першої інстанції для її розгляду по суті.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2016р. апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч.3 ст.189 КАС України в зв'язку з недоданням до неї документа про сплату судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Ухвалою ж Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016р. апеляційну скаргу повернуто позивачу з мотивів невиконання нею у встановлений судом строк вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Не погоджуючись з постановленою апеляційним судом ухвалою від 24.10.2016р., позивач звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила вказану ухвалу скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При цьому, за змістом ст.7 КАС України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а згідно з ч.5 ст.189 вказаного Кодексу до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

В свою чергу, як передбачено ч.1 ст.108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, ч.3 якої вимагає подання одночасно з позовною заявою документа про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Згідно ж з п.1 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Разом з тим, за змістом ч.1 ст.88 КАС України та ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і строки, покладається на заявника. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

Як вже вказувалось в цій ухвалі, суд апеляційної інстанції, залишаючи ухвалою від 14.09.2016р. апеляційну скаргу без руху, виходив з того, що вона не відповідає вимогам ст.187 КАС України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.

На виконання вимог зазначеної ухвали позивач сплатила судовий збір в сумі 20,00грн., а також разом з доказами його сплати надіслала до суду клопотання про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги або звільнення від сплати останнього, обґрунтовуючи яке зазначала, що одержує пенсію за віком, розмір якої в травні-серпні 2016р. становив 949,00 - 951,42 грн., тобто є значно меншим, ніж визначений законодавством прожитковий мінімум (на підтвердження чого надала відповідні довідки з пенсійного органу).

Однак, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання, зазначив лише, що об'єкти справляння судового збору та розміри його ставок визначені статтями 3 та 4 Закону України «Про судовий збір», а відповідно до ст.5 цього ж Закону пільги щодо сплати судового збору в даній категорії справ не передбачені, проте належним чином не перевірив наведених позивачем доводів щодо неможливості сплати судового збору у зв'язку з тяжким майновим станом та не навів в ухвалі мотивів, за яких він відхилив ці доводи, а отже дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_4 через несплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи викладене, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

Водночас, ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 13.12.2016р. ОСОБА_4 було звільнено від сплати судового збору за подання касаційної скарги, а тому сплачений нею при поданні касаційної скарги судовий збір в сумі 20,00грн., з урахуванням приписів ст.7 Закону України Про судовий збір», підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст.98,220,222,223,227,231 КАС України, ст.7 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Повернути ОСОБА_4 сплачений згідно з квитанцією №17 від 25.02.2016р. судовий збір в сумі 20,00 грн., який було перераховано на розрахунковий рахунок 31210255700007, отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні м.Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м.Києві, призначення платежу "*;101;2417009464; судовий збір за скаргу ОСОБА_4 Вищий адміністративний суд України (ВАСУ)".

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Стародуб О.П.

Швець В.В.