Постанова № 65096562, 03.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/466/17 Головуючий у І інстанції Гончаров О. М.Провадження № 33/780/225/17 Доповідач у 2 інстанції СливаКатегорія 429 03.03.2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області СливаЮ.М., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та представника митниці Захарова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС Павленка С.А. на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, громадянина України, Пастора церкви м. Миргород, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №0788/125000016/16 від 15.12.2016 року, валюту у розмірі 3300 (три тисячі триста) доларів США повернуто ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 15.12.2016 року о 23:30 год. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D», ДПМА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_2, який прилетів із США через Німеччину м. Мюнхен, літаком а/к «Lufthansa», рейсом №2546 та своїми діями обрав канал позначений символами зеленого кольору «зелений коридор», тим самим заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, чим засвідчив факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажиру було задано питання щодо наявності у нього готівкових коштів, на що він відповів, що має при собі 13000 доларів США. Після цього у службовій кімнаті пасажиру було запропоновано пред'явити всю наявну у нього готівку, де ним була видана готівка в розмірі 13900 доларів США, що знаходились у двох відкритих паперових конвертах: 7100 доларів США в одному конверті та 6800 доларів США в другому конверті, які в свою чергу містилися в одному з відділень портфеля пасажира (ручна поклажа). Готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів пасажира 6800 доларів США належить йому особисто, а 7100 доларів США він переміщував як благодійні внески з США на дитячий будинок у Вінницьку область. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації ОСОБА_2 не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці, з приводу декларування готівки, не звертався. З виявленої суми пасажиру було пропущено 10600 доларів США. За протоколом про порушення митних правил вилучено 3300 доларів США.

На вказану постанову суду, представник Київської митниці ДФС Павленко С.А. подав апеляцію, в якій не погоджується з постановою, оскільки вважає її незаконною та винесеною без врахування норм чинного законодавства та обставин справи. Твердження суду, що валюта, яка може бути законно ввезена на територію України не обмежена, а обмежена лише сума, яка може бути ввезена без письмового декларування вказує на поверхневе вивчення судом як обставин справи так і чинного законодавства України, оскільки валютні цінності обмежені щодо їх переміщення через митний кордон України шляхом встановлення особливого порядку їх переміщення і є товаром, обмеженим до переміщення. Також, апелянт вважає, що матеріали справи об'єктивно не містять посилань на можливе позбавлення ОСОБА_2 основних прав та свобод в результаті конфіскації предмету правопорушення (валюти), а співвідношення суми предмету правопорушення до всієї кількості пропущеної через митний кордон готівки не вказує на покладення на нього «індивідуального надмірного тягаря». Окрім цього, суд взагалі не визначив розмір та характер нанесеної ОСОБА_2 шкоди державі, зазначивши лише, що вона була незначною. Тому просить постанову скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним за ст.471 МК України та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700,00 грн. з конфіскацією вилученої валюти у розмірі 3300 доларів США.

У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказував, що постанова суду першої інстанції правильна та законна, просив залишити її без змін.

Представник Київської митниці ДФС Захаров А.О. у судовому засіданні апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній доводи, просив апеляцію задовольнити.

Вислухавши пояснення представника митниці, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст.471 Митного кодексу України є правильною.

При розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та призначив стягнення, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Звільняючи правопорушника від стягнення у виді конфіскації вилученої у нього готівки, суд правомірно врахував наявність підтверджуючих документів про законність походження цієї валюти, а саме: той факт, що вилучена валюта є заробітною платою ОСОБА_2 та коштами переданими церквою м. Філадельфія для благодійної діяльності. Вказані кошти необхідні для забезпечення повсякденного проживання самого ОСОБА_2 у період перебування його на території України, а також для благодійної діяльності на Полтавщині. До того ж, апеляційний суд враховує, що частину коштів, які перевозив ОСОБА_2, вже передано для благодійних цілей дитячим будинкам, церквам та окремим громадянам, які потрапили у тяжкі життєві обставини та потребують благодійної допомоги. Вилучені кошти також планується передати на благодійність.

За даних обставин, суд дійшов правомірного висновку про те, що стягнення у виді конфіскації вилученої у громадянина України ОСОБА_2 валюти в розмірі 3 300 (три тисячі триста) доларів США, покладає на правопорушника «індивідуальний надмірний тягар» та не може бути застосований у даному випадку.

Таким чином, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2017 року є законною та обґрунтованою. Підстав для її скасування, зміни або винесення нової постанови, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС Павленка С.А. залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива