Рішення № 65094119, 02.03.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/440/2017

Справа №359/7772/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

02 березня 2017 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 Від цього шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час шлюб між сторонами розірвано та вони проживають окремо, при цьому малолітня дочка ОСОБА_3 проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Згідно рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 10 травня 2012 року ОСОБА_2 повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дочки до досягнення нею повноліття. ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку в Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» з діагнозом: ювенільний ідіопатичний поліоміозит, первинно-хронічний перебіг недостатності кардії, хронічний гастро-зуозеніт, ПМК мінімальний ЛХ лівого шлуночка, хронічне сенсорне вроджена туговухість, аскаридоз. У звязку з цим вона лікується тривалий час, у тому числі стаціонарно. ОСОБА_2 не приймає участі в оплаті вартості лікування дочки. Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати, викликані хворобою дочки, у розмірі 26493 гривень.

У судовому засіданні позивач підтримала предявлений позов та просила суд його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявися. Його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти позову. В обґрунтування своїх заперечень вказав на те, що відповідач визнає ту обставину, що його дочка ОСОБА_3 є дуже хворою дитиною, в силу чого потребує коштовного та довготривалого лікування. Проте, ОСОБА_1 неодноразово зверталась з проханням про допомогу до не байдужих людей, які надавали малолітній ОСОБА_3 благодійну допомогу, купували різні речі, ліки, слухові апарати, різні медичні обстеження та повязані з цим супутні витрати. Позивачем не надано доказів, що витрати у розмірі 26493 гривень на лікування дочки були здійснені саме нею, а відтак у неї відсутнє право на звернення до суду з вимогою про стягнення зазначених додаткових витрат на утримання дитини.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що предявлений позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що з 28 жовтня 2006 року по 13 грудня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу вони мають малолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Ці обставини підтверджуються копією рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2013 року (а.с.19) та копією свідоцтва про народження (а.с.20).

Сторони по справі проживають окремо. При цьому малолітня дочка ОСОБА_3 проживає разом з матірю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні. Вказана обставина визнана сторонами, а тому не підлягає додатковому доказуванню, за правилами ч.1 ст.61 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

З копій виписок із медичної карти хворого вбачається, що малолітній ОСОБА_3 були встановлені діагнози: ювенільний ідіопатичний поліоміозит, первинно-хронічний перебіг, недостатність кардіо, хронічний гастро-зуозеніт, МПК мінімальний ЛХ лівого шлуночка, хронічне сенсорне вроджена туговухість, аскаридоз (а.с.21-22).

Як вбачається з копій накладних (а.с.24,25) ОСОБА_1 витратила на лікування дочки грошові кошти у розмірі 21338 гривень 75 копійок.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач брав участь в оплаті вартості лікування малолітньої ОСОБА_3

Зважаючи на положення ч.1 ст.180 СК України щодо рівності обовязку батьків в утриманні дитини до досягнення нею повноліття.

Тому суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача належить стягнути додаткові витрати, пов'язані з хворобою дочки, у розмірі 10669 гривень 35 копійок (21338,75 : 2).

Крім цього, судом критично сприймаються доводи представника відповідача стосовно того, що витрати на лікування малолітньої ОСОБА_3 були здійснені не позивачем. Оскільки, зі змісту замовлення на оплату від 29 квітня 2016 року (а.с.23) на суму 1345,7 гривень, а також видаткової накладної №РН-0000049 від 25 квітня 2016 року (а.с.25) на суму 19993 гривень замовником та одержувачем відповідних медичних послуг вказано саме позивача.

До того ж твердження, представника відповідача щодо того, що з витягу з банківської виписки грошові кошти у розмірі 19993 гривень були сплачені шляхом безготівкового переказу не ОСОБА_1, а іншою особою, а саме ОСОБА_5, що підтверджується відповідною копією виписки від 25 квітня 2016 року (а.с.38) не заперечується позивачем. ОСОБА_1 у судовому засіданні додатково пояснила, що, дійсно, дані грошові кошти були сплачені шляхом безготівкового перерахунку ОСОБА_5, але саме позивач повинна повернути грошові кошти у вказаному розмірі.

За правилами ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Всупереч цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 понесла додаткові витрати на придбання квитків для проїзду автобусом до м. Києва з м. Сарни та у зворотному напрямку у розмірі 5154 гривень 25 копійок.

Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

З квитанції №55 від 30 вересня 2016 року (а.с.1) вбачається, що при предявленні позову до суду ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 551 гривень 20 копійок. Предявлений нею позов задоволений частково. З огляду на це, з ОСОБА_2 на користь позивача слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 551 гривень 20 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.180, ч.1 та ч.2 ст.185 СК України, ст.ст.8, 10, 57, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, І.н.2705510771 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 10669 грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, І.н.2705510771 на користь ОСОБА_1 сплачений нею при подачі позову судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні під час проголошення на протязі десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський