Ухвала суду № 65093222, 01.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 876/10119/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Румянцевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Львівський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у справі за позовом Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства "Львівський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою" про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Позивач - Галицька ОДПІ звернулася в суд з позовом до відповідача - ДП "Львівський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою", в якому просила (з врахуванням уточнення позовних вимог) стягнути з рахунків у банках податковий борг у розмірі 306344,15 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи чи докази, які б підтверджували факт наявності податкового боргу, зокрема, відсутня структура, відповідно до якої позивач нараховує податковий борг. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Представники відповідача (апелянта) - Худий О.В., Дяків Ю.В. у судовому засіданні пояснили, що дійсно у них є заборгованість зі сплати ПДВ, однак по мірі поступлення коштів, вони погашають таку заборгованість, разом з тим, поточні платежі ідуть на сплату вже існуючої заборгованості, а не за призначенням. Підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважають висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просять скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача - Біляк Н.М. у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Пояснила, що усі платежі здійснені відповідачем враховані, вони зараховуються на погошення заборгованості. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДП "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебуває на обліку в Галицькій ОЛПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Податковий борг відповідача з ПДВ становить 306344,15 грн., що стверджується матеріалами справи.

У структуру цього податкового боргу входить заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою зобов'язань, донарахованих контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях: № 0000981201 від 13 квітня 2016 року, яким донараховано штраф у розмірі 10% грошового зобов'язання з ПДВ, погашеного з затримкою, на суму 1809,52 грн; № 0000991201 від 13 квітня 2016 року, яким донараховано штраф у розмірі 20% грошового зобов'язання з ПДВ, погашеного з затримкою, на суму 26444,32 грн; № 0002171201 від 24 травня 2016 рок, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ донараховано штраф у розмірі 20% на суму 15042,80 грн; № 0005751201 від 12 липня 2016 року, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ донараховано штраф у розмірі 20% на суму 13882,00 грн; № 000861120 від 23 серпня 2016 року, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування по податкових накладних застосовано штраф на загальну суму 3629,46 грн.

Також у цю суму заборгованості включено заборгованість зі сплати податкових зобов'язаннь з ПДВ самостійно визначених платником у поданих ним деклараціях, а саме: у податковій декларації з ПДВ від 19 квітня 2016 року на суму 44954,00 грн; у податковій декларації з ПДВ від 19 травня 2016 року на суму 34252,00 грн; у податковій декларації з ПДВ від 17 червня 2016 року на суму 48447,00 грн; у податковій декларації з ПДВ від 30 червня 2016 року на суму 47679,00 грн; у податковій декларації з ПДВ від 18 серпня 2016 року на суму 30594,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкових зобов'язань ДП "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" визначена як самостійно, так і податковим органом, є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплачена, а тому підлягає стягненню.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України відповідач у справі зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст. 41 ПК України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи державної податкової служби.

П. 14.1.156. ст.14 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 14.1.175. ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Строки сплати податкового зобов'язання визначені ст.57 Податкового кодексу, відповідно до п.57.3. цієї статті у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження контролюючого органу.

Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу Державного підприємства "Львівський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою", розмір якого становить 306344,15 грн.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Кодексу).

На виконання вказаних положень Податкового кодексу Галицька ОДПІ надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 09 листопада 2015 року №3852-23, яку відповідач отримав, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с.11).

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.20.1.18 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума податкових зобов'язань ДП "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" визначена як самостійно, так і податковим органом, є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплачена, а тому підлягає стягненню.

Колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянта на те, що відсутня структура, відповідно до якої позивач нараховує податковий борг, оскільки такий факт спростований у судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи на підставі дослідження даних інтегрованих карток та відомостей про сплату.

Інші покликання апелянта не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до ст.138 КАС України предметом доказування у цій справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Львівський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у справі № 813/3612/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст ухвали виготовлено 03 березня 2017 року.