Ухвала суду № 65090806, 02.03.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 458/1283/16-к Головуючий у 1 інстанції: Строна Т.Г.

Провадження № 11-кп/783/172/17 Доповідач: Гончарук Л. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Гончарук Л.Я.,

суддів Белени А.В., Головатого В.Я.

секретаря судового засідання Щербай В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові по кримінальному провадженні № 12016140340000293 від 16.05.2016 р. про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше несудимого, розлученого, працюючого електриком в Боринській селищній раді,

за ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Яворського С.М.,

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1

за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Львівської області Подубинського Б.В. на вирок Турківського районного суду Львівської області від 21 листопада 2016 року щодо ОСОБА_1,

встановила:

вироком Турківського районного суду Львівської області від 21 листопада 2016 року затверджено угоду від 21 листопада 2016 року укладену між прокурором Самбірської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості. ОСОБА_1 визнано винним за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді трьох років позбавлення волі. В силу статтей 75,76 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового злочину, буде повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 не обиралась.

Позовну заяву залишено без розгляду.

Роз'яснено представнику цивільного позивача право відповідно до ч. 7 ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України пред'явити цивільний позов у порядку цивільного судочинства.

Згідно вироку, ОСОБА_1 за попередньою змовою з іншою особою, діючи умисно з корисливих мотивів, 16.05.2016 року близько 00:00 години пошкодили металеву покрівлю технічного приміщення - засувки № 33 "ПрикарпатЗахідтранс", яка розташована в смт. Бориня Турківського району Львівської області, проник в середину технічного приміщення, де від'єднавши датчик тиску з корпусу нафтопроводу, приєднав на його місце заздалегідь підготовлений шланг за допомогою металевого з'єднувача (штуцера), після чого перекачав дизельне паливо в заздалегідь підготовлені ємності, а саме: пластикові каністри в кількості 13 штук та металеву бочку; всього 216 літрів пального на суму 3240 гривень, однак були помічені працівниками поліції, у зв'язку із чим їх злочинна діяльність була припинена з причин, що не залежали від їх волі.

21.11.2016 року між прокурором Самбірської місцевої прокуратури Львівської області, ОСОБА_3, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України; ОСОБА_1 зобов'язався під час судового розгляду у обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: три роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та звільненням від відбування призначеного покарання, якщо ОСОБА_1 не вчинить нового злочину, буде повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання. Також отримана згода обвинуваченого на призначення цього покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

На вирок суду заступник прокурора Львівської області Подубинський Б.В. подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржуваний вирок скасувати, кримінальне провадження №12016140250000749 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, направити до суду першої інстанції для проведення судового провадження в загальному порядку.

В обґрунтування вказує, що із положень ч.4 ст.469 КПК України вбачається, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Наголошує, що суд першої інстанції при вирішенні питання про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_1Е, та прокурором Самбірської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_3 не врахував, що в даному кримінальному провадженні шкоду завдано не державним інтересам, а дочірньому підприємству «ПрикарпатЗахідтранс» Південно-Західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів, засновником якого, згідно відкритих даних Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є Південно-Західне акціонерне товариство трубопровідного транспорту нафтопродуктів (адреса засновника: 443010, вул. Толстого, Б.75, м. Самара, Самарська область, Російська Федерація).

Підкреслює, що судом безпідставно затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 21 листопада 2016 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором Самбірської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч.4 ст. 469 КК України угода не може бути укладена.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисника та обвинуваченого, які заперечили апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України вбачається, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 13.12.2015 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», угода про визнання винуватості не може бути укладено у провадженні, в якому бере участь потерпілий (чи особа, яка могла брати участь, але не надала згоду про залучення її до провадження як потерпілого), тобто щодо злочинів чи кримінальних проступків, внаслідок вчинення яких було завдано шкоди правам та інтересам окремих громадян та/або інтересам юридичних осіб.

Як встановлено колегією суддів, в даному кримінальному провадженні шкоду завдано, потерпілому, дочірньому підприємству «ПрикарпатЗахідтранс» Південно-Західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів, засновником якого є Південно-Західне акціонерне товариство трубопровідного транспорту нафтопродуктів (адреса засновника: 443010, вул. Толстого, Б.75, м. Самара, Самарська область, Російська Федерація), який подав цивільний позов.

На переконання колегії суддів, судом першої інстанції, всупереч вимог ч.4 ст. 469 КК України, безпідставно затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 21 листопада 2016 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором Самбірської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_3

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок Турківського районного суду Львівської області від 21 листопада 2016 року щодо ОСОБА_1 слід скасувати, та призначити у даному кримінальному провадженні новий розгляд у суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 415, 419 КПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Львівської області Подубинського Б.В. на задоволити.

Вирок Турківського районного суду Львівської області від 21 листопада 2016 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Призначити у Турківському районному суді Львівської області новий розгляд кримінального провадження №12016140340000293 від 16.05.2016 р. про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6