Вирок № 650895, 08.02.2007, Апеляційний суд Черкаської області

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-13 2007 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 лютого 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого - судді СУХОДОЛЬСЬКОГО М.І.

судді ЛИГИ М.П.

народних засідателів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3

при секретарі ЄГОРОВОЇ С.А.

з участю прокурора БІЛИКА О.П.

адвоката ОСОБА_4

потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу про обвинувачення

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, освіта 9 класів, не одруженого, працюючого круп'є казино ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого Ленінським районним судом м. Одеса 06.06.2000 року за ст. 142 ч. 2 КК України(в редакції 1960 р.) до 5 років позбавлення волі. 25.07.2000 року вирок від 06.06..2000 р. змінено, - вважати засудженим за ст. 142 ч. 1 КК України(в редакції 1960 р.) до 3 років позбавлення волі. 11.01.2002 року звільнений умовно-достроково на 1 рік, 6 міс. і 14 днів, -

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 115 ч. 2 п. п.. 6,12,187 ч. 4 КК України, суд

встановив:

Гр..ОСОБА_7 в ніч з 19 на 20 серпня 2006 року близько 3-ї години ночі, за попередньою змовою з двома особами, які ухилилися від слідства та суду і оголошені в розшук, умисно, з метою заволодіння грішми в сумі 100000 гривень, виманили телефонним дзвінком ОСОБА_8 із квартири АДРЕСА_2, повідомивши йому про нібито вчинену крадіжку товарів із належного йому цеху і коли потерпілий ОСОБА_8 вийшов з квартири та спустився на перший поверх під'їзду,

2

біля виходу з під'їзду вказаного будинку, напали на нього, спільно застосувавши фізичне насильство небезпечне для життя чи здоров'я, яке виразилося в стисканні шиї потерпілого заздалегідь приготовленою мотузкою та нанесенні чисельних ударів ногами і руками в область голови і тулуба, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді странгуляційної борозни на шиї, крововиливу в м'які тканини шиї, перелому правого, верхнього ріжка щитоподібного хряща, що згідно висновку експерта носять тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя, та ран на голові, синців в області обличчя і грудної клітки, садна на лівому лікті, на лівому плечі, коліні і в ділянці попереку, які згідно висновку експерта, відносяться до ушкодження легкого ступеню тяжкості.

Подолавши опір потерпілого, вони зв'язали ноги і руки йому мотузкою, заклеїли рот скотчем і обшукали його, заволодівши при цьому ключами від квартири, гаманцем з документами і панеллю від автомагнітоли. Після цього вони перенесли тіло на другий поверх, поклали на площадці під'їзду і намагалися з допомогою ключів проникнути в квартиру, але не змогли зробити цього, так як дружина ОСОБА_8, відчувши негаразд, включила сигналізацію. Злякавшись, нападники втекли з місця пригоди.

Він же, 20 серпня 2006 року біля 3-ї години ночі за попередньою змовою з двома особами, які ухилилися від слідства та суду і оголошені в розшук, знаходячись в під'їзді будинку поІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Черкаси, під час розбійного нападу на ОСОБА_8, з метою заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_9  умисно постійно стискав шию потерпілого заздалегідь приготованою мотузкою, а ОСОБА_7. та ОСОБА_10 щоб подолати опір потерпілого, наносили удари ногами та руками в область голови і тулуба, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді замкненої прижиттєвої странгуляційної борозни на шиї, перелому правого верхнього ріжка щитоподібного хряща, які згідно висновку експерта відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і від яких настала смерть потерпілого.

Допитаний в якості підсуднього ОСОБА_7 свою вину у вчиненні розбійного нападу визнав частково оскільки на його думку він плану нападу не розробляв та не був його активним учасником, а у вчиненні вбивства ОСОБА_8 винним себе не визнає тому, що домовленості на вбивство потерпілого не було і коли вони покидали місце пригоди то потерпілий ворушився.

По суті інкримінованих йому злочинів підсудній ОСОБА_7 суду пояснив, що 17.08.2006 року він зустрівся з ОСОБА_10 у барі м. Одеси, де під час розмови, ОСОБА_10 запропонував поїхати з ним у м. Черкаси і в одного з місцевих бізнесменів відібрати близько 100000 гривень. Цього ж дня він разом з ОСОБА_10 виїхали до м. Черкаси. Прибувши в м. Черкаси, 18 серпня 2006 року на автовокзалі міста зустрілися із знайомим ОСОБА_10 - ОСОБА_9. Останній повідомив , що він приїхав на автомобілі з м. Звенигородки. Його привіз ОСОБА_11 на автомобілі ВАЗ-2108, який працює таксистом у м. Звенигородка.

Коли ще не сідали в автомобіль, щоб не чув ОСОБА_11 ОСОБА_9 сказав їм, що у нього є три варіанти як проникнути у квартиру і забрати гроші.

Перший варіант полягав у тому, що до квартири вдень під'їде добре вдягнутий чоловік, подзвонить і представиться далеким родичем. Коли дружина бізнесмена відкриє квартиру вони увірвуться до квартири, зв'яжуть господиню і почнуть шукати гроші. Але цей план забракували, оскільки квартира обладнана зовнішнім спостереженням і їх можуть впізнати.

Другий план полягав у тому, щоб у квартиру проникнути через відкрите вікно по драбині під виглядом ремонтника. Від цього плану також відмовилися, оскільки ніде було взяти таку високу драбину.

Вирішили зупинитися на третьому варіанті, який полягав у тому щоб вночі по мобільному телефону повідомити бізнесмену, що в його цеху вчинена крадіжка і затримано злодія. Коли він вийде з квартири, напасти на нього, зв'язати, забрати ключі від квартири, проникнути в квартиру, зв'язати дружину і забрати гроші.

3

Всі три плани розробляв ОСОБА_9, він також привіз із собою сумку, в якій були приготовлені маски, рукавиці, шнур та мотузки. Він знав потерпілого, оскільки раніше працював у нього.

18.08.2006 року, 19.08.2006 року вони детально обговорювали план проникнення до квартири бізнесмена, періодично під'їжджали до будинку, де він проживав, вивчали обстановку. Ночували на березі Дніпра в автомобілі. Про свої наміри водія автомобіля ОСОБА_11 не ставили до відома.

20 серпня 2006 року близько 2 год. 30 хв. вони поставили автомобіль на вул. Благовісній, з ним залишився водій ОСОБА_11, а самі втрьох - він, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 пішли до будинку, де жив бізнесмен. ОСОБА_9 взяв у нього мобільний телефон і зателефонував бізнесмену на його мобільний телефон, повідомивши, що у нього пограбовано цех, злодія затримали і йому терміново необхідно приїхати на місце пригоди. Коли бізнесмен сказав: «Іду», - вони швиденько одягли маски, печатки і зайшли в під'їзд будинку роз приділивши ролі, що хто буде робити. Дочекавшись бізнесмена на виході з під'їзду ОСОБА_9 накинув на нього шнур на шию і почав душити, а він наніс руками кілька ударів бізнесмену в область живота та грудей. Поваливши бізнесмена на землю ОСОБА_10 наніс кілька ударів ногою йому по голові, а потім заклеїв рот скетчем, щоб той не кричав. ОСОБА_9 весь час стискував шию бізнесмена шнурком. Потім він з ОСОБА_10м зв'язали руки та ноги мотузкою, яку заздалегідь приготували. Після цього ОСОБА_10 обшукав потерпілого, взяв ключі від квартири, гаманець з документами та панель від автомагнітоли.

Подолавши опір бізнесмена, вони втрьох взяли його за руки та ноги і винесли на другий поверх цього ж будинку і поклали на площадці напроти квартири.

ОСОБА_9 взяв ключі і намагався відкрити квартиру ключами і почувши шерех сказав: «Оксана відкрий». Але в цей час включилася сигналізація і ОСОБА_9 сказав, що потрібно тікати. Залишивши потерпілого на площадці під'їзду, вони втрьох побігли до автомобіля, що стояв на вул. Благовісна.

Сівши в автомобіль, вони всі поїхали в напрямку окраїни міста. Звернувши з головної дороги, вони під'їхали до двох п'ятиповерхових будинків, де біля сміттєвих баків спалили маски, печатки, гаманець з документами та викинули ключі. Вранці всі разом поїхали в м. Звенигородку, де зупинилися у знайомого ОСОБА_9 на ім'я Іван. Там пробули до обіду 22.08.2006 року. Потім прийшов ОСОБА_9 і сказав, що необхідно терміново втікати з міста, тому що його вже шукає міліція. В цей же день вони поїхали в м. Одесу, він вийшов на вул. Фрунзе в місті і більше хлопців не бачив.

У вчиненому він щиро кається і просить суд суворо його не наказувати. Цивільний позов він не визнає, тому що немає грошей. Згідний виплатити обом потерпілим до 15 тисяч гривень.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 суду пояснила, що 20.08.2006 року близько 3 годин ночі вона прокинулась від того, що задзвонив мобільний телефон чоловіка. Вій піднявся, взяв телефон і вийшовши на балкон, розмовляв хвилин 3. Вона так зрозуміла, що розмова була із знайомою йому людиною. Після розмови чоловік одягнувся і пішов з квартири. Вона почула якийсь шум у під'їзді, але не звернула на це уваги. Через хвилин 5 вона вийшла на балкон і подивилася на свою машину марки «Мерседес», машина стояла на місці. Підозрюючи негаразди, вона пішла закрити двері ще на один замок і коли подивилася в домофон, то побачила троє чи четверо чоловіків. Вони були одягнені в чорне, на голові були шапочки з прорізами для очей та рота. Один з них закрив рукою омофон. На руці була печатка. Злякавшись, вона включила сигналізацію і чоловіки відразу втекли. Вона викликала міліцію та повідомила про це батька. До приїзду міліції вона боялася відкрити двері, тому що думала, що чоловіки в масках чекають на неї щоб вона відкрила двері.

Коли приїхали працівники міліції, вона відкрила двері і побачила, що її чоловік був уже мертвий.

4

Вона просить суд суворо наказати підсуднього та стягнути з нього 100000 гривень матеріальної та моральної шкоди, оскільки їй заподіяна велика шкода, вона залишилася з маленькою дочкою вдовою.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є матір'ю загиблого і він був єдиним її сином - порадником та опорою. Обставин справи вона не знає, оскільки їй повідомили про смерть сина в обід. За яких обставин його вбили і хто вона не знає. Покарання підсудному просить призначити на розсуд суду, головне щоб він розкаявся і усвідомив вчинене.

Просить суд стягнути з підсудного на її користь 30000 грн. моральної шкоди. Свідок ОСОБА_12, яка є рідною сестрою підсудного ОСОБА_7, в порядку ст. 63 Конституції України, відмовилася від дачі показань.

Крім показань самого підсудного, показань потерпілих, вина підсуднього ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена слідуючими доказами:

показаннями свідка ОСОБА_13, даними нею під час досудового слідства і оголошеними в судовому засіданні, де вона пояснила, що вона проживає в м. Одеса по сусідству з сім'єю ІНФОРМАЦІЯ_5 і із сестрою підсудного ОСОБА_12 підтримує дружні стосунки.

Коли вона знаходилась дома зОСОБА_12 до неї прийшов ОСОБА_7 та його мама. ОСОБА_7 розповів, що він їздив з хлопцями на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Черкаси, де хотіли забрати гроші в одного бізнесмена, але в них нічого не вийшло.

Після того як від неї пішла мати ОСОБА_7, останній розповів, що коли вони були в Черкасах, то ІНФОРМАЦІЯ_7 зателефонував по мобільному телефону потерпілому і повідомив, що в нього з цеху по виготовленню меблів скоєно крадіжку і що йому необхідно терміново приїхати на місце пригоди. Викликавши таким чином потерпілого з квартири, вони зв'язали його і хотіли проникнути в його квартиру, але дружина закрила двері і включила сигналізацію. Побачивши це вони злякались і втекли.

ОСОБА_7 попросив її сховати його мобільний телефон, так як по даному телефону його можуть знайти працівники міліції.

29.08.2006 року до неї приїхали працівники міліції, вона все їм розповіла та добровільно видала телефон, який залишив їй ОСОБА_7 (а. с. 136-137 т. 1);

показаннями свідка ОСОБА_11, який суду пояснив, що 17.08.2006 року йому зателефонував ОСОБА_9 і попросив наступного дня відвезти його до Києва. Вранці 18.08.2006 року він заїхав за ОСОБА_9, він змінив свої наміри і попросив завезти його в м. Черкаси. В Черкасах вони заїхали у двір будинку, що розташований на перехресті вулиць І Іастерівська-Гоголя і хвилин 10 ходив по дворі. Потім вони поїхали на автовокзал, де ОСОБА_9 зустрів ОСОБА_14 і ІНФОРМАЦІЯ_5. На протязі 18, 19 і 20 серпня 2006 року вони всі разом відпочивали на березі Дніпра, ночували в машині. За цей час періодично під'їжджали до будинку на перехресті вулиць Пастерівська-Гоголя, хлопці ходили в двір, а він був у машині. За чим вони там стежили, про що домовлялися він не знає, оскільки при ньому вони ніяких розмов не вели.

20.08.2006 року біля 2 години ночі вони приїхали на вул. Благовісну в м. Черкаси, він залишився в машині, а хлопці кудись пішли. Через певний час вони повернулися і були стурбовані та збуджені. Всі сіли в автомашину і вони поїхали в напрямку «Літака». Десь в районі залізничного вокзалу він по вказівці ОСОБА_9 завернули в двори і стали біля висотних жилих будинків. Хлопці вийшли з машини, кудись пішли і їх не було хвилин 40. Переночувавши в машині до ранку, вони поїхали на Звенигородку. Всіх хлопців він залишив у центрі м. Звенигородка. 23 серпня 2006 року ОСОБА_9 через незнайомого йому чоловіка передав 750 гривень за поїздку в м. Черкаси. Що саме там відбулося, він не знає так як при ньому ніяких розмов не було;

даними протоколу відтворення обстановки і обставин події, де свідок ОСОБА_11 спочатку розповів, а потім показав на місді куди він возив підсудного з ОСОБА_9 і ОСОБА_10, де вони ночували, до якого будинку неодноразово під'їжджали, де він чекав з машиною хлопців і таке інше(а. с. 70-75 т. 2);

5

даними протоколу явки з повинною, де ІНФОРМАЦІЯ_5 власноручно написав при яких обставинах і яким чином він вчинив злочин разом з ОСОБА_9 і ОСОБА_10(а. с 126 т. 1);

даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину, де ОСОБА_7 в присутності понятих і експерта добровільно розповів, а потім показав на місці, яким чином і де він вчинив напад на потерпілого ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10, після чого вбили його(а. с. 161-169 т. 1);

даними протоколу впізнання, де ОСОБА_7 впізнав та показав мотузку за допомогою якої він разом з ОСОБА_9 і ОСОБА_10 душили потерпілого ОСОБА_8 та зв'язували руки і ноги під час нападу на останнього(а. с 171-172 т. 1);

даними судової експертизи матеріалів, речовин та вироків № 24240 від 22.12.2006 року, згідно якої надані на експертизу фрагменти шнура вилучені із зв'язування ніг і рук потерпілого, а також фрагменти шнура вилучені під час огляду місця пригоди при вході в під'їзд будинку, мають спільну групову належність(а. с 97-109 т. 2);

даними протоколу огляду місця пригоди, де зафіксовано місце вчинення злочину, труп потерпілого ОСОБА_8, речові докази, які вилучені з місця пригоди(а. с 2-18 т. 1);

даними судово-медичної експертизи № НОМЕР_1, згідно якої причиною смерті ОСОБА_8 є механічна асфіксія, яка розвинулась внаслідок удавлення зашморгом, про що свідчить наявність замкненої горизонтальної прижиттєвої странгуляційної борозни на шиї, перелом правого верхнього ріжка щитоподібного хряща, а також загальноасфіктичних ознак. Зазначені ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя(а. с 43-45 т. 1);

даними судово-дактилоскопічної експертизи № НОМЕР_2 згідно висновків якої на дерев'яній вирізці, вилученій 20.08.2006 року з місця пригоди під час огляду місця події, де було вчинено напад на ОСОБА_8 сліди пальців рук залишені мізинним пальцем лівої та правої рук ОСОБА_7 (а. с 13-19 т. 2).

Оцінюючи зібрані по справі докази, показання підсудного, потерпілих та свідків внаслідок їх повного, всебічного і об'єктивного дослідження в судовому засіданні суд вважає, що вина підсуднього ОСОБА_7 у вчиненні розбійного нападу та умисному вбивстві ОСОБА_8 доведена повністю.

По епізоду розбійного нападу суд кваліфікує дії підсуднього ОСОБА_7 за ст. 187 ч. 4 КК України, тобто розбій з метою заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою яка раніше вчиняла розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

По епізоду заподіяння смерті ОСОБА_8 суд кваліфікує дії підсуднього ОСОБА_7 за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 КК України тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині вчинене з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб.

Суд не може погодитись із доводами підсуднього та його захисника про те, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад злочину, передбачений ст. 115 КК України, оскільки вони не мали наміру вбивати потерпілого, тому слід закрити справу на підставі ч. 5 ст. 29 КК і п. 2 ст. 6 КПК України.

Кваліфікуючи дії підсуднього ОСОБА_7 за ст. 115 КК України як умисне вбивство суд виходить із сукупності всіх обставин вчиненого діяння.

Так ОСОБА_7, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 заздалегідь розробили план нападу на потерпілого ОСОБА_8 з метою заволодіння грішми. Для цього ОСОБА_9, по показаннях ОСОБА_7, приготував маски-шапочки, рукавиці, мотузку, скотч. Неодноразово приїжджали на місце, де проживав потерпілий, з метою вивчення обстановки. Перед вчиненням нападу роз приділили між собою ролі. За розробленим планом вони обманним шляхом викликали потерпілого із квартири, при виході його із під'їзду напали на нього, ОСОБА_9 накинув мотузку-шнур на шию потерпілого і став його душити, а ОСОБА_7 та ОСОБА_10, щоб подавити опір потерпілого, нанесли руками та ногами по кілька ударів в область голови та тулубу, зв'язали йому руки і ноги, заклеїли рот скетчем. Всі ці дії продовжувалися до того часу поки потерпілий перестав чинити їм опір.

6

Смерть потерпілого, яка стала наслідком дій ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, хоча вони і не ставили собі за мету позбавити життя потерпілого, але байдуже ставились до такого наслідку, можливість якого вони свідомо допускали слід кваліфікувати як умисне вбивство. На це вказують злагоджені дії нападників, стискування шиї потерпілого зашморгом, нанесення ударів у життєво важливі органи з метою подавити опір, закриття дихальних шляхів скетчем, зв'язування та втеча нападників і залишення потерпілого в безпорадному стані.

В даному випадку є ідеальна сукупність двох видів злочинів - розбій, який переріс в умисне вбивство.

Заява підсуднього про те, що коли вони втікали з місця пригоди, то потерпілий був ще живий, оскільки ворушився судом відхиляється, тому що згідно висновку експерта за № НОМЕР_1 вказано, що після розвитку механічної асфіксії маловірогідна можливість потерпілого виконувати спрямовані рухи.

Невизнання вини підсуднім у вчиненні вбивства свідчить про намагання його ухилитися від відповідальності за вчинення більш тяжкого злочину.

Переходячи до призначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, який вчиняв розбійний напад, обставини, що пом'якшують покарання це часткове визнання ним вини у вчинених злочинах, щире каяття та сприяння розслідуванню справи, обставин що обтяжують відповідальність підсудного судом не встановлено і вважає призначити покарання ОСОБА_7 у вигляді позбавлення волі на певний строк, оскільки він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, він на шлях виправлення не став і знову вчинив два особливо тяжкі злочини.

Суд вважає, що органи досудового слідства помилково вказали обтяжуючі обставини покарання - повторність та настання тяжких наслідків, оскільки вказані обставини є кваліфікуючими ознаками розбою та охоплюються кваліфікацією умисного вбивства.

Кваліфікація дій підсуднього за п. п. 6, 12 ст. 115 ч. 2 КК України є правильною оскільки ОСОБА_7, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 заподіяли смерть потерпілому з метою заволодіння грошима, попередньо домовившись між собою. Те що вони не заволоділи грошима по незалежним від їх волі причинах на кваліфікацію їх дій не впливає.

Потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 100000 гривень. В судовому засіданні потерпіла змінила свої позовні вимоги і просила стягнути 100000 гривень тільки моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_6 просила суд стягнути зОСОБА_7 30000 гривень моральної шкоди.

Вирішуючи питання про задоволення позову потерпілих суд виходить з того, що неправомірними діямиОСОБА_7, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 завдана непоправна моральна шкода, оскільки ОСОБА_8, втративши чоловіка, залишилася вдовою, має на вихованні малолітню дитину, яка втратила батька, а ОСОБА_6 втратила єдиного сина. Для обох потерпілих він був єдиним годувальником сім'ї та їх опорою.

Враховуючи дані обставини суд вважає за необхідне задоволити позов обох потерпілих в повному об'ємі.

Суд вважає за необхідне стягнути із підсудного ОСОБА_7 судові витрати за проведення експертиз на користь держави.

Речові докази - шнури, відрізок деревини, які зберігаються в камері схову речових -доказів прокуратури Придніпровського району м. Черкаси - знищити. Відеокасету залишити при справі.

Міру запобіжного заходу підсудньому ОСОБА_7 залишити - утримання під вартою. Строк покарання рахувати з моменту його затримання.

7 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні злочинів

передбачених ст. ст. 187 ч. 4 та 115 ч. 2 п. п. 6,12 КК України і призначити покарання:

за ст. 187 ч. 4 КК України - вісім років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна;

за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 КК України - десять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом часткового складання, остаточно призначити покарання ОСОБА_7 у вигляді дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього, належного йому на праві особистої власності, майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7. залишити утримання під вартою. Строк покарання рахувати з моменту його затримання, тобто з 29 серпня 2006 року.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_5 100000 гривень моральної шкоди та на користь потерпілої ОСОБА_6 - 30000 гривень моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_7 судові витрати в сумі 989 грн. 14 коп. за проведення експертиз на користь НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області, код 25574009 на рахунок 85223003000037, банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018.

Речові докази - шнури, відрізок деревини, які приєднані до справи і знаходяться на зберіганні в камері схову прокуратури Придніпровського району м. Черкаси - знищити.

Відеокасету залишити при справі.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України учасниками процесу через апеляційний суд Черкаської області на протязі одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженим, що перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.