Ухвала суду № 65089383, 14.02.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2017 року

справа № 808/2880/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Югтехагро»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року

у справі №808/2880/16

за позовом Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Югтехагро»

про стягнення податкового боргу,–

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року Бердянська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулася у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Югтехагро» про стягнення з рахунків у банках податковий борг в розмірі 118167,28 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Югтехагро» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Югтехагро» знаходиться на податковому обліку в Бердянській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі акту камеральної перевірки від 23 березня 2016 року №124/08-22-12-01/39743552 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 травня 2016 року №0000801201, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 73958,75 грн., яке отримано відповідачем 27 травня 2016 року.

Також, відповідачем самостійно нараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 37106,00 грн., згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість від 16 серпня 2016 року №9146313441, термін сплати 30 серпня 2016 року; донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 51526,00 грн., згідно уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість №9175159125 за 01 липня 2016 року.

Крім того, на підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня у розмірі 5009,74 грн.

Зазначена заборгованість виникла в зв’язку з несплатою відповідачем самостійно задекларованих податкових зобов’язань, а також нарахованих штрафних санкцій та пені.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

У відповідності до пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим кодексом.

При цьому, у відповідності до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З матеріалів справи убачається, що у зв’язку з несплатою товариством з обмеженою відповідальністю «Югтехагро», у встановлені строки, податкових зобов’язань, Бердянською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області прийнята податкова вимога від 04 грудня 2015 року №2283-23 на суму 59683,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 12 травня 2016 року №0000801201, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 73958,75 грн., відповідачем не оскаржено, у зв’язку з чим набула статусу узгодженої.

Судом першої інстанції установлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач декілька разів коригував свої податкові зобов’язання у сторону їх зменшення, і сплатив фактично з них тільки 37106,00 грн., які відповідачем перераховано у рахунок несплаченого узгодженого податкового боргу за попередній період за податковим повідомлення-рішенням від 12 травня 2016 року.

Таким чином, загальна заборгованість позивача склала 118167,28 грн., з яких за податковим повідомленням-рішенням від 12 травня 2016 року, з урахуванням сплаченої суми – 37106,00 грн., основного платежу – 9733,79 грн., штрафних санкцій – 14791,75 грн.; по податковій декларації з податку на додану вартість від 16 серпня 2016 року – 37106,00 грн.; по уточнюючому розрахунку до декларації від 01 липня 2016 року – 51526,00 грн.; пеня – 5009,74 грн.

Отже, у відповідач виник податковий борг за попередні періоди діяльності.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, надіслані до суду товариством з обмеженою відповідальністю «Югтехагро» акти звірення розрахунків між сторонами від 07 лютого 2017 року №№331-07, 333-07 щодо відсутності заборгованості з податку на прибуток та податку на додану вартість станом на 03 лютого 2017 року, разом з цим подані документи не спростовують обставин справи встановлених судом першої інстанції на час виникнення спірних відносин та прийняття ним судового рішення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,–

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Югтехагро» – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим