Рішення № 65087145, 01.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/2670/16-ц 22-ц/774/108/К/17

Справа № 214/670/16-ц Головуючий у першій

Провадження № 22-ц/774/108/К/17 інстанції ОСОБА_1

Категорія 27 (3) Доповідач Барильська А.П.

РІШЕННЯ

Іменем України

01 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Зубакової В.П., Бондар Я.М.,

секретар: Чубіна А.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку ст. 197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 02 вересня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» (далі ПАТ «БМ Банк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 13.11.2012 року між ним та відповідачем укладено договір № 317728-IS про відкриття та обслуговування карткового рахунку з видачою міжнародної платіжної картки та встановленням кредитного ліміту, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 19000 грн. на споживчі потреби зі сплатою 30,99 % річних, а у разі прострочення сплати кредиту 50 %, з терміном остаточного повернення - 12.11.2014 року.

29.12.2014 року між ПАТ «БМ Банк» та відповідачем було укладено додатковий договір до зазначеного договору, за умовами якого сторони дійшли згоди про зменшення суми кредитного ліміту та продовження строку дії договору до 28.06.2016 року.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором в частині сплати кредитного ліміту та відсотків за його користування, починаючи з липня 2015 року, виникла заборгованість, яка станом на 26.04.2016 року склала 24011,47 грн., й яку в добровільному порядку відповідач за вимогою банку не сплатив.

За таких обставин, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 2999,18 грн., простроченого кредиту в розмірі 11996,64 грн., відсотків за прострочений кредит в розмірі 3420,09 грн., прострочених відсотків в розмірі1763,44 грн., строкових відсотків в розмірі 472,12 грн. та комісії за несвоєчасну оплату щомісячного платежу в розмірі 3360 грн.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 02 вересня 2016 року позовні вимоги ПАТ «БМ Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором № 317728-IS від 13.11.2012 року станом на 26.04.2016 року в розмірі 20651 грн. 47 коп. яка включає: строкову заборгованість за кредитом 2999 грн. 18 коп., прострочений кредит 11996 грн. 64 коп., відсотки за прострочений кредит 3420 грн. 09 коп., прострочені відсотки 1763 44 коп., строкові відсотки 472 грн. 12 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «БМ Банк» 1185 грн. 08 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивача ПАТ «БМ Банк» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що суд не врахував відсутність доказів правомірності нарахування комісії та не дослідив п. 4.1.1 укладеного кредитного договору, яким передбачено порядок, умови та ставку нарахування комісії, а також розрахунок заборгованості, в якому містяться дані щодо порядку, строків та суми нарахування комісії.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідачу ОСОБА_3 за адресою проживання зазначеною в позовній заяві та апеляційній скарзі, двічі надсилалось повідомлення про час та місце розгляду справи, однак конверти з відміткою «за закінченням терміну зберігання» повернулась на адресу апеляційного суду, тому, в порядку ч. 5 ст. 74 ЦПК України, відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку учасників процесу в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «БМ Банк» підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Виходячи з доводів апеляційної скарги, рішення суду оскаржується в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «БМ Банк» щодо стягнення з ОСОБА_2 на його користь 3360 грн. комісії за несвоєчасну оплату щомісячного платежу.

Отже, з урахуванням наведеного та положень ч.1 ст. 303 ЦПК України, колегія суддів здійснює перевірку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції та не перевіряє правильність висновків суду в частині задоволених вимог.

Судом встановлено, що 13 листопада 2012 року між ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_2 укладено договір № 317728-IS про відкриття та обслуговування карткового рахунку з видачою міжнародної платіжної картки та встановленням кредитного ліміту (далі кредитний договір), за умовами якого банк надав відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в розмірі 19000 грн. строком дії кредитного ліміту до 12.11.2014 рокузі сплатою процентів, комісії та інших платежів у порядку, терміни та розмірах, що встановлені договором (а.с.4-7).

29 грудня 2014 року між сторонами укладено додатковий договір до зазначеного договору, за умовами якого вони дійшли згоди про зменшення суми кредитного ліміту та продовження строку дії кредитного договору до 28.06.2016 року (а.с. 11).

Відповідач ОСОБА_2 свої зобов`язання перед ПАТ «БМ Банк» за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, що призвело до виникнення заборгованості станом на 26.04.2016 року в розмірі 24011,47 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ «БМ Банк», суд першої інстанції виходив з факту неналежного виконання зобовязання за укладеним кредитним договором боржником ОСОБА_2 в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, з непогашення боргу відповідачем в добровільному порядку та з права банку, у звязку з цим вимагати від відповідача дострокового повернення заборгованості за кредитним договором.

Відмовляючи у задоволенні вимог ПАТ «БМ Банк» щодо стягнення з ОСОБА_2 комісії за несвоєчасну оплату щомісячного платежу, суд першої інстанції виходив з того, що передбачений умовами п. 4.1.1 кредитного договору вид комісії за розрахунково-касове обслуговування в аспекті положень ст. 628 ЦК України є видом матеріальної відповідальності, а тому по своїй суті не може бути комісією й відповідно стягненню не підлягає.

Проте, погодитися з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вказаних позовних вимог колегія суддів не може з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом вказаних статей вбачається, що свобода договору включає не тільки вільний вияв волі сторін на вступ у договірні відносини, а й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Отже, підписавши 13.11.2012 року кредитний договір без будь-яких зауважень чи застережень щодо його умов, відповідач у справі добровільно погодився із його змістом, в тому числі й з умовами щодо сплати комісії за розрахунково-комісійне обслуговування.

У ч. 4 ст. 1068 ЦК України передбачено, що клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Стаття 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачає, що комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Відповідно до п. 22.8. ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунково-касове обслуговування клієнтів здійснюється банками на договірній основі.

У відповідності до п. 4.1.1 укладеного кредитного договору у випадку недотримання клієнтом строків виконання зобовязань за цим договором, а саме: прострочення оплати обовязкового платежу, клієнт зобовязаний сплатити комісію РКО (розрахунково-касове обслуговування) за переказ коштів на рахунки простроченої заборгованості (при несплаті обовязкового платежу більше ніж 7 календарних днів) в розмірі 30 грн., без ПДВ. У випадку недотримання клієнтом строків виконання зобовязань за цим договором, а саме: прострочення оплати обовязкового платежу, клієнт зобовязаний сплатити комісію РКО за переказ коштів на рахунки простроченої заборгованості (при несплаті обовязкового платежу більше ніж 30 календарних днів) в розмірі 300 грн., без ПДВ. Оплата комісії не звільняє клієнта від виконання своїх зобовязань за цим договором.

При цьому, строк виконання зобовязання в частині обовязкового платежу, визначено п.2.4.1 укладеного кредитного договору, відповідно до якого не пізніше ніж через 15 календарних днів після закінчення кожного календарного місяця протягом строку дії кредитного ліміту, клієнт зобовязаний повернути 5 % від заборгованості за основним боргом на кінець розрахункового періоду (обовязковий платіж) та сплатити всі нараховані за розрахунковий період проценти за користування кредитними коштами.

Отже, сторонами в договорі визначено умови сплати та порядок розрахунку комісії шляхом встановлення її фіксованої суми в залежності від строку прострочення оплати обовязкового платежу.

Підписуючи договір, відповідач знав про ці договірні умови і свідомо погоджувався з ними (ст. 627 ЦК України).

Саме за порушення прострочення оплати обовязкового платежу, факт чого відповідачем в суді не заперечувався, позивачем нараховано комісію станом на 26.04.2016 року в розмірі 3360 грн. на умовах узгоджених п. 4.1.1 за ставкою, виходячи з періоду прострочення виконання зобовязання з оплати обовязкового платежу, що підтверджуєтеся розрахунком заборгованості (а.с. 12-21).

Заперечуючи проти стягнення комісії, відповідач послався на те, що передбачена п. 4.1.1 кредитного договору плата за розрахунково-касове обслуговування є не комісією, а штрафом за несвоєчасне викання умов укладеного кредитного договору.

Разом з тим, доказів, у відповідності до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України, в підтвердження незгоди з умовами укладеного кредитного договору та реалізації визначеного ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», права протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин, відповідач ані суду першої, ані апеляційної інстанції, не надав та не оскаржив зазначені умови в судовому порядку.

Оскільки таким правом відповідач не скористався, це свідчить про його згоду з усіма умовами договору, про що також свідчить часткове виконання договору.

Вирішуючи спір суд першої інстанції зазначеного не врахував й необґрунтовано відмовив в задоволенні позову про стягнення комісії за несвоєчасну оплату щомісячного платежу, фактично дійшовши передчасного висновку про невідповідність умов укладеного кредитного договору щодо сплати комісії діючому законодавству за відсутності вимог про це.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги позивача щодо наявності підстав для її стягнення й приходить до висновку про обовязок відповідача ОСОБА_2 нести відповідальність перед банком щодо виплати комісії у відповідності до п. 4.1.1 кредитного договору № 317728-IS від 13.11.2012 року.

Перевіривши правильність даних наданого позивачем розрахунку (а.с. 4-11), й враховуючи відсутність доказів з боку відповідача на його спростування, колегія суддів погоджується з розміром комісії, який предявлено до стягнення позивачем в сумі 3660 грн.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині відмови у стягненні комісії за несвоєчасну оплату щомісячного платежу скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалося.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як передбачено ч.5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У звязку з вищенаведеним, колегія суддів змінює рішення суду в частині розподілу судового збору, стягнутого за подання позовної заяви з ОСОБА_2 на користь ПАТ «БМ Банк», збільшуючи його розмір з 1185 грн. до 1378 грн.

Оскільки за подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1515,80 грн., колегія суддів вважає, що вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.303,307, п.п.3, 4 ч. 1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316 ЦПК України,колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» - задовольнити частково.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 02 вересня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення комісії за несвоєчасну оплату щомісячного платежу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» комісію за несвоєчасну оплату щомісячного платежу в розмірі 3360 грн. (три тисячі триста шістдесят грн.).

Рішення суду в частині розподілу судового збору змінити, збільшивши розмір судового збору, стягнутого за подання позовної заяви з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк», з 1185 грн. до 1378 грн. (тисячі триста сімдесяти восьми грн.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір в розмірі 1515,80 грн. (одну тисячу пятсот п'ятнадцять грн. вісімдесят коп.)

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: В.П. Зубакова

ОСОБА_4