Ухвала суду № 65086947, 24.02.2017, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/6893/16-ц

Провадження № 4-с/206/4/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2017року

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді - Зайченко С.В., при секретареві-Дубовик Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересовані особи: Самарський відділ державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, ОСОБА_3 про визнання незаконними постанов та їх скасування,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду зі скаргою, ОСОБА_1Ю, ОСОБА_2 просять визнати незаконними постанови державного виконавця Самарського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження №47746740 від 08.09.2015 року та про повернення виконавчого документа стягувачеві по виконавчому провадженню №47742898 від 28.09.2015 року та скасувати їх, мотивуючи тим, що Самарським районним судом м. Дніпропетровська 25.05.2015 року їм були видані дублікати виконавчих листів по справі №2-1162/09 про вселення їх в будинок №4 по вул. Жовтоводській в м. Дніпропетровську, власником якого є ОСОБА_3 Виконавчі листи були надані для виконання в Самарський ВДВС ДМУЮ і виконавчі провадження знаходилися в провадженні державного виконавця Іваненка М.Ю. На їх неодноразові звернення з приводу їх вселення державний виконавець постійно говорив про те, що він їх повідомить про день та час, коли в нього буде можливість виконати рішення суду. Так і не дочекавшись ніяких дій, їх представник звернувся до виконавчої служби з заявою на яку, 29.11.2016 року була надана відповідь державного виконавця про те, що в Самарському ВДВС перебувало виконавче провадження №47742898 з виконання виконавчого листа №2-1162/09, по якому 28.09.2015 року було винесено постанову про повернення документа стягувачу на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, ця норма закону не могла бути застосована, так як згідно неї виконавчий лист повертається у звязку з відсутністю у боржника майна на яке може бути звернено стягнення. Також була надана копія постанови від 08.09.2015 року про закінчення виконавчого провадження №47746740 (стягувач ОСОБА_2П.) на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у звязку з фактичним виконанням. Дана постанова також є незаконною, оскільки рішення суду так виконано і не було.

Заявники та їх представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та наполягали на їх задоволенні.

Державний виконавець Самарського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що державний виконавець Іваненко М.Ю. в провадженні якого перебували виконавчі провадження №47746740 та №47742898 звільнився ще влітку 2016 року. По суті скарги, пояснити нічого не може, оскільки матеріали вищезазначених виконавчих проваджень не знайшлися, а є лише витяг з електронної бази. Просив в задоволенні скарги відмовити.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні пояснив, що виконавчою службою не вчинялись ніякі дії по вселенню відповідачів до будинку його довірителя.

Суд, заслухав доводи сторін, дослідив письмові докази по справі, дав їм оцінку в їх сукупності, прийшов до наступного.

За правиламист.383 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.1ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч.1ст.6 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до змісту ч.1ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Самарському ВДВС ДМУЮ перебувало виконавче провадження №47746740 з примусового виконання виконавчого листа №2-1162/09, виданого 25 травня 2015 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська по цивільній справі щодо вселення ОСОБА_2 , яке було завершено 08 вересня 2015 року на підставі п.8 ч.1ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, у звязку з фактичним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом (а.с.21,26).

Також на виконанні у Самарському ВДВС ДМУЮ перебувало виконавче провадження №47742898 з примусового виконання виконавчого листа №2-1162/09, виданого 25 травня 2015 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська по цивільній справі щодо вселення ОСОБА_1 , яке було завершено 29 вересня 2015 року на підставі п.2 ч.1ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, у звязку з поверненням виконавчого листа стягувачу, оскільки у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення (а.с.24,25).

Як пояснив в судовому засіданні державний виконавець Самарського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_5, вищезазначені матеріали виконавчих проваджень з невідомих йому причин відсутні у виконавчій службі, тому надати їх суду для огляду, він не має можливості.

Державний виконавець Іваненко М.Ю. в провадженні якого перебували вищезазначені виконавчі провадження звільнився, що підтверджується копією наказу (а.с.29).

Пунктом 2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Пунктом 8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Так, з викладеного слідує, що виконавче провадження №47742898 стосувалося вселення стягувача ОСОБА_1 до будинку №4 по вул. Жовтоводська в м. Дніпропетровську, а тому ніяк не могло бути повязано з наявністю чи відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Що стосується, виконавчого провадження №47746740, то в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про фактичне виконання рішення суду згідно з виконавчим документом. Крім того, представник заінтересованої особи (боржника за виконавчими провадженнями) не заперечував того, факту, що рішення суду про вселення ОСОБА_1, ОСОБА_2 до теперішнього часу не виконано та виконавчою службою не вчинялось жодних дій щодо його примусового виконання.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що державний виконавець не мав правових підстав для завершення вищезазначених виконавчих проваджень та прийняття постанов про закінчення виконавчого провадження №47746740 від 08.09.2015 року та про повернення виконавчого документа стягувачеві по виконавчому провадженню №47742898 від 28.09.2015 року.

У звязку з чим, наявні всі підстави для задоволення скарги .

Керуючись ст.ст. 386-387 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати незаконною постанову державного виконавця Іваненко Максима Юрійовича Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження №47746740 від 08.09.2015 року та скасувати її.

Визнати незаконною постанову державного виконавця Іваненко Максима Юрійовича Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві по виконавчому провадженню №47742898 від 28.09.2015 року та скасувати її.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня отримання її копії. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.В. Зайченко