Ухвала суду № 6508260, 22.10.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач – Ханова Р.Ф.

Суддя 1 інстанції – Смішлива Т.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

22 жовтня 2009 року справа № 2а-826/09/1270

зал судового засідання №10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Василенко Л.А.,

Старосуд М.І.

при секретарі судового засідання Дегтярьовій А.М. за участю сторін

від позивача:

від відповідача: Козін В.М. за дов. від 9 вересня 2008 року Щербіна М.О. за законом не з’явився розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від

по адміністративній справі

за позовом 24 червня 2008 року (повний текст постанови складений 26 червня 2009 року) № 2а-826/09/1270 (суддя Смішлива Т.В.) Товариства з обмеженою відповідальністю „Декорт плюс” до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська про визнання неправомірними дій та визнання недійсним рішення № 0002022340 від 02 липня 2008 року, - ВСТАНОВИЛА: Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року (арк. справи 111) були в повному обсязі задоволені вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Декорт Плюс” до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська та визнані незаконними дії посадових осіб податкового органу щодо прийняття рішення № 0002022340 від 02 липня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 53525,00 грн. та визнано недійним рішення № 0002022340 від 02 липня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Відповідач, не погодившись із винесеною Луганським окружним адміністративним судом постановою від 24 червня 2008 року надав апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду (арк. справи 115), в якій, посилаючись на порушення застосування судом першої інстанції положень статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та норм матеріального права, вимагав скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року та винести нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Під час апеляційного перегляду представник позивача надав заяву про відмову від позову в частині визнання неправомірними дій відповідача. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений. Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірив наявні в матеріалах справи документи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Декорт Плюс» є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 31995455.

23 червня 2008 року відповідачем було проведено перевірку господарської одиниці складу оптової торгівлі, розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, буд. 121, що належить суб’єкту господарської діяльності ТОВ «Декорт Плюс», за результатами проведення якої податківцями був складений акт № 12340114/2340 перевірки контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єкту підприємницької діяльності (арк. справи 48). При проведенні перевірки представниками відповідача було встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеної в денному звіті РРО, що є порушенням пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За викладеним в Акту перевірки невідповідність склала 10705,00 грн.

02 липня 2008 року відповідачем на підставі висновків, викладених в Акті перевірки щодо порушень позивачем пункту 13 статті 3 Закону України «Про порядок застосування реєстраторів рахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» було винесено рішення № 0002022340 (арк. справи 16), яким на підставі статті 15, 16, 22 Закону України «Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» були застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 53525,00 грн.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені положеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", віднесені положеннями статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до позапланових перевірок.

Окрім зазначеного, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку, передбаченому законом (пункт 7, 8 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").

Відповідно до статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

За визначенням пункту 2.7 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 253 від 21 червня 2001 року, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого порушення (окрім порушення правил оподаткування), яке приймається відповідно до законодавчих актів, якими надано право податковим органам застосовувати штрафні (фінансові) санкції.

Таким чином, з огляду на наведене вище колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо наділення податкового органу повноваженнями щодо здійснення контролю за дотримання суб’єктами господарювання положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та повноваженнями щодо застосування до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій шляхом прийняття відповідних рішень встановленої форми в випадках виявлення порушень вимог законодавства.

Тобто, дії по прийняттю рішення про застосування штрафних санкцій являють собою процес реалізації податковим органом наданих йому законодавством повноважень. Результатом реалізації цих повноважень є винесення рішення у відповідній формі. Об’єктом оскарження може бути виключно результат реалізації повноваження податкового органу – само по собі рішення, а не процес реалізації повноважень, як то дії по прийняттю рішення.

Щодо висновків про неправомірність винесеного відповідачем рішення № 0002022340 від 02 липня 2008 року, то колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками адміністративного суду першої інстанції в цій частині з огляду на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Положеннями пункту 13 статті 3 цього закону до обов’язків суб’єкта господарювання віднесено забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

На виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" Державною податковою адміністрацією України розроблений та затверджений Наказом № 614 від 1 грудня 2000 року Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги).

Відповідно до приписів пункту 4.9. цього Порядку на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнуління оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. При потребі виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Відповідно до Акту про відключення електроенергії від 23 червня 2008 року (арк. справи 74), у нежитловому приміщенні, що знаходиться аз адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 121, де знаходиться господарська одиниця позивача, 23 червня 2008 року в період часу з 14-10 до 15-10 було відключено електроенергію. В цей період, всі розрахункові операції на виконання пункту 4.9. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) проводилися позивачем із застосуванням книги обліку розрахункових операцій (арк. справи 80).

З огляду на зазначене колегія судів апеляційного суду дійшла до висновку про відповідність вимогам чинного законодавства ведення обліку позивачем розрахункових операцій 23 червня 2008 року, що обґрунтовує помилковість висновків податкового органу про можливість застосування санкцій на підставі статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином, дослідивши документи справи колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року винесена на підставі правильно встановлених обставин, з дотриманням застосування норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 24,136,157, 167, 184, 195, 196, 198, 200,203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Прийняти відмову товариства з обмеженою відповідальністю «Декорт плюс» від позову в частині визнання незаконними дій посадових осіб податкового органу – Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська, щодо прийняття рішення, закрити провадження у справі у цій частині.

Визнати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року у справі № 2а-826/09/1270 нечинною щодо визнання незаконними дій посадових осіб податкового органу – Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська на Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року у справі № 2а-826/09/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року у справі № 2а-826/09/1270 без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 22 жовтня 2009 року в присутності представників сторін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А.Василенко

М.І. Старосуд