Рішення № 65082362, 27.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.СуддівКравець В.А., Мазурик О.Ф.при секретаріГоін В.С.за участю: представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» Нарапович Оксани Дмитрівни на рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено. /а.с. 192-196/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ПАТ «Універсал Банк» Нарапович О.Д. подала апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої не враховано те, що законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення та не виключає відповідальність боржника за порушення строків розрахунків. Також вказувала на те, що враховуючи відсутність правової норми, яка б надавала суду право без наявності в матеріалах справи належних та допустимих доказів встановлювати певні обставини, які повинні підтверджуватись певними доказами, та вирішувати спір виходячи за межі позовних вимог, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, вийшов за межі своїх повноважень. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просила рішення суду скасувати та постановити нове яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_5, яка з'явилась у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, на підставі наступного.

№ справи 758/12389/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/179/2017Головуючий у суді першої інстанції: Богінкевич С.М.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.Судом встановлено, що 30.10.2007 року між ОСОБА_11 та ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», було укладено кредитний договір № 001-2900/756-0302 /а.с.7-12/, відповідно до умов якого ОСОБА_11 отримала кредит в сумі 187 370,00 швейцарський франків строком до 10.10.2037 року. Розмір процентної ставки за користування кредитом становить 4,5 % річних за користування кредитом у період з 30 жовтня 2007 року по 10 жовтня 2012 року включно, 9,95% річних за користування кредитом у період з 11 жовтня 2012 року по 10 жовтня 2037 року включно.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 30.10.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_7 було укладено договір поруки №001-2900/756-0302-Р /а.с.19-21/.

Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, і відповідно до п. 2.1.3 Кредитного договору ОСОБА_11 було перераховано кредитні кошти в сумі 187 370,00 швейцарських франків що підтверджується випискою по рахунку.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_11 за кредитним договором 30 жовтня 2007 року було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О.С. за реєстраційним №2182, згідно якого ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13 передали банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру №60, загальною площею - 78,00 кв.м., житловою площею - 44,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності в рівних частках останнім.

05 квітня 2011 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 було розірвано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу /а.с.22/.

Судом встановлено, що 15 квітня 2011 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 було укладено договір про переведення боргу за Кредитним договором №001-2900/756-0302 від 30 жовтня 2007 року /а.с.23-25/.

Також, 15 квітня 2011 року між позивачем та ОСОБА_7 було укладено Додаткову угоду б/н до Кредитного договору №001-2900/756-0302 від 30 жовтня 2007 року, відповідно до якої сторони, враховуючи умови укладеного Договору про переведення боргу б/н від 15 квітня 2011 року, домовились внести відповідні зміни до Кредитного договору, а також встановлено, що за користування кредитними коштами без порушення встановленого строку (або термінів) погашення кредиту (його частини) Позичальник зобов'язується сплачувати Кредитору проценти в розмірі 10,45 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені Кредитним договором /а.с.26-38/.

Крім того, у зв'язку з укладенням та підписанням між сторонами договору про переведення боргу б/н від 15 квітня 2011 року за Кредитним договором №001-2900/756-0302 від 30.10.2007 року, а також в зв'язку з укладенням Додаткової угоди б/н від 15.04.2011 року до Кредитного договору, 15 квітня 2011 року було укладено Договір про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки, посвідченого Скляр О.С, Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 30.10.2007 року.

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_7 за Кредитним договором, Договором про переведення боргу б/н від 15.04.2011 року, Додатковою угодою, між позивачем та ОСОБА_8 15.04.2011 року було укладено Договір поруки б/н /а.с.47-52/, між позивачем та ОСОБА_9 15.04.2011 року було укладено Договір поруки б/н /а.с.41-46/.

Також слід зазначити, що вищезазначені обставини також були встановлені рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18.12.2012 року /а.с.55-59/, яке відповідно до ухвали Апеляційного суду м. Києва від 30.05.2013 року було залишено в силі /а.с.60-68/, відповідно до ухвали Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.10.2013 року було залишено без змін /а.с.114-116/.

Відповідно до вищезазначеного рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14 про стягнення заборгованості було задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №001-2900/756-0302 від 30.10.2007 року у розмірі 1 593 722 гривні 47 копійок (тіло кредиту, нараховані включно до 28.09.2011 року відсотки та підвищені відсотки), в іншій частині позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказував на те, посилання позивача на ті обставини, що відповідачі у порушення умов вищезазначених договорів, взяті на себе зобов'язань щодо повернення коштів не виконали, у зв'язку з чим за період з 29.09.2011 року по 16.10.2015 року станом на 16.10.2015 року утворилась заборгованість перед банком всього у розмірі 69 169,63 шв. франків, у підтвердження чого було надано розрахунок заборгованості від 16.10.2015 року /а.с.53-54/ не можуть бути прийняті до уваги як належний та допустимий доказ факту порушення відповідачами своїх зобов'язань за договорами та наявності у останніх заборгованості у розумінні ст. 57-60 ЦПК України, у зв'язку з тим, що не містять посилань на умови договору, виписку по особовому рахунку та/або інших первинних фінансово-бухгалтерських документів.

Таким чином, суд першої інстанції вказував, на те, що у розумінні ст.ст. 57-60 ЦПК України доказів порушення відповідачами своїх зобов'язань за договорами та наявності у останніх заборгованості за період з 29.09.2011 року по 16.10.2015 року у розмірі саме 207 508, 89 швейцарських франків не знайшли своє доведення в ході судового розгляду, у зв'язку з чим не можуть вважатися такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14 про стягнення заборгованості було задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №001-2900/756-0302 від 30.10.2007 року у розмірі 1 593 722 гривні 47 копійок (тіло кредиту, нараховані включно до 28.09.2011 року відсотки та підвищені відсотки), в іншій частині позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.

Даним рішенням суду було стягнуто з відповідачів за кредитним договором тіло кредиту, враховані включно до 28.09.2011 року відсотки та підвищені відсотки.

У відповідності до ч. З ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601,604-609 ЦК.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляд цивільних і кримінальних справ № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Таким чином, наявність судових актів про стягнення заборгованості, у тому числі стосовно яких є ухвала про відстрочку або розстрочку виконання, не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків

Станом на день звернення ПАТ «Універсал Банк» з позовом до суду заборгованість за кредитним договором не погашена, рішення суду не виконано.

Так, в матеріалах справи міститься розрахунок розміру заборгованості по відсотками у розмірі 66 818, 46 швейцарських франків, по підвищеним відсоткам 2 353, 16 швейцарських франків.

Не приймаючи його як доказ, суд першої інстанції формально послався на ст. 57-60 ЦПК України, у зв'язку з відсутністю посилань на умови договору, виписки по особовому рахунку та/або відсутності інших первинних фінансово-бухгалтерських документів, не врахувавши, що у вказаній справі вже постановлено рішення про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, а позивачем ставляться вимоги в порядку ст. 625 ЦК України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог про стягнення відсотків за договором у розмірі 66 818, 46 швейцарських франків.

В частині, що стосується стягнення підвищених відсотків, колегія суддів вказує на те, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №001-2900/756-0302 від 30.10.2007 року у розмірі 1 593 722 гривні 47 копійок (тіло кредиту, нараховані включно до 28.09.2011 року відсотки та підвищені відсотки).

Позивачем ставиться вимога про стягнення заборгованості по підвищеним відсоткам, що передбачено абз. 2 п. 1.1.2. кредитного договору в разі прострочення сплати суми основної заборгованості, що вже було розглянуто судом першої інстанції при ухваленні рішення про стягнення основної суми заборгованості по кредиту.

В даному випадку позивачем заявлено вимоги в порядку ст. 625 ЦК України, якою не передбачено таких додаткових санкцій, у зв'язку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Не заслуговують на увагу колегії судів і доводи відповідача ОСОБА_8 в частині припинення поруки, оскільки основний позов про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі в солідарному порядку з поручителів, розглянутий, а відсотки стягуються за не виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачів розміру заборгованості по відсотками у розмірі 66 818, 46 швейцарських франків.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню на користь позивача підлягають судові витрати, виходячи з відсотка задоволених вимог - 96, 6%, та загального розміру судового збору у сумі 50 309, 18 гривень /сплачено в суді першої інстанції 23 937, 77 грн. та суді апеляційної інстанції 26 371, 41 грн./, стягненню підлягає 48 633, 44 гривень, по 16 211 гривень 14 копійок з кожного з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» Нарапович Оксани Дмитрівни на рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року - задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 листопада 2016 року -скасувати, постановивши нове рішення наступного змісту.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість по нарахованих відсотках за Кредитним договором №001-2900/756-0302 від 30 жовтня 2007 року в сумі 66 818, 47 швейцарських франків.

Стягнути з ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) солідарно з ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість по нарахованих відсотках за Кредитним договором №001- 2900/756-0302 від 30 жовтня 2007 року в сумі 66 818, 47 швейцарських франків.

Стягнути з ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3) солідарно з ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість по нарахованих відсотках за Кредитним договором №001- 2900/756-0302 від 30 жовтня 2007 року в сумі 66 818, 47 швейцарських франків.

Стягнути з ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) сплачений судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції по 16 211 гривень 14 копійок з кожного.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: