Рішення № 65081163, 27.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.СуддівКравець В.А., Мазурик О.Ф.при секретаріГоін В.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» - Тімоніна Олександра Олексійовича на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_6, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізобуд» про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено. /а.с. 90-92/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ПАТ «Кредитпромбанк» - Тімонін О.О. подав апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема, не враховано те, що змінився статус ОСОБА_6, а саме забудовника: замість ТОВ «Ізобуд» став ОСОБА_6 Зазначає, що відповідно до умов договору про відступлення права вимоги від 12.12.2014р., до ОСОБА_6 перейшли всі права вимоги, які належали забудовнику ТОВ «Ізобуд» до ПАТ «Кредитпромбанк», як управителя фонду фінансування будівництва. Крім того, з урахуванням вимог ст.17 ЗУ «Про архітектурну діяльність», ст. 8 ЗУ «Про містобудування», ст.7 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» фізична особа ОСОБА_6 не може бути кредитором з правами вимоги, що належать виключно забудовнику, у зобов'язанні, оскільки його статус не відповідає вимогам вищевказаних спеціальних норм законодавства. Також вважає помилковим висновок суду про те, що банк, який знаходиться в стадії ліквідації, безпідставно не віддає кошти фонду фінансування будівництва ТОВ «Ізобуд», оскільки кошти на рахунку такого фонду при ліквідації банку (управителя) можуть бути повернуті довірителям( фізичним особам) на підставі їх кредиторських вимог у сьому чергу, а ні в якому разі не ТОВ «Ізобуд». З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

№ справи 756/9788/15ц № апеляційного провадження:22-ц/796/983/2017Головуючий у суді першої інстанції: Богдан О.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином.

Так, ОСОБА_6 неодноразово викликався в судові засіданні, повістки на адресу суду повертались за закінченням терміну зберігання, на останнє судове засідання 27.02.2017 р. був повідомлений про час та день розгляду, у тому числі були повідомлені його представники. Крім того, судом встановлено, що у провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходиться справа за позовом ОСОБА_6 до ПАТ «Кредитпромбанк» про стягнення коштів з рахунків Фонду фінансування будівництва об'єктів ТОВ «ІЗОБУД», провадження по якій зупинено до розгляду даної справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі наступного.

Судом встановлено, що 12 грудня 2014 року між ТОВ «ІЗОБУД» та фізичною особою ОСОБА_6 був укладений договір про відступлення права вимоги №ффб-1.

Відповідно до п.1.1. договору, ТОВ «ІЗОБУД» (первісний кредитор) відступає, а ОСОБА_6 (новий кредитор) набуває права реального та належного виконання всіх зобов'язань, що належать первісному кредитору до ПАТ «Кредитпромбанк» на підставі генерального договору на забудову № ФБ01.0101/07 від 14.03.2007 року, укладеного між боржником, як управителем фонду фінансування будівництва, та первісним кредитором, як забудовником; положень Правил фонду фінансування будівництва виду «А» об'єктів ТОВ «ІЗОБУД», затверджених рішенням Правління ВАТ «Кредитпромбанк» від 06.03.2007 року, оформленого протоколом № 8, та рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ІЗОБУД» від 01.03.2007 року, оформленого протоколом № 29; Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»; а саме: зобов'язання боржника по поверненню первісному кредитору коштів фонду фінансування будівництва виду «А» об'єктів ТОВ «ІЗОБУД» у розмірі 921 058, 43 грн. в тому числі і сума оперативного резерву 834 943, 96 грн., що підтверджується підписаним між первісним кредитором і боржником актом, що підтверджує остаточний обсяг замовлення на будівництво від 08.12.2014 року, актом виконаних робіт до генерального договору на забудову від 14.03.2007 №ФБ01.0101/07 від 08.12.2014 року, листом боржника первісному кредитору від 13.11.2014 № 5067/21-4529-19.3.

Відповідно до п.1.2. та п. 1.3. первісний кредитор відступає новому кредитору права вимоги до боржника, що виникають з зобов'язань, вказаних в п.1.1. на визначену в п.1.1. суму. За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошового зобов'язання в розмірі, встановленому п.1.1 цього договору згідно розміру заборгованості боржника.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ч. 1 ст. 215 ЦК України, про те, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Встановивши, що відступлення права вимоги виконання зобов'язання боржника по поверненню первісному кредитору коштів фонду фінансування будівництва виду «А» об'єктів ТОВ «ІЗОБУД» у розмірі 921 058, 43 грн. в тому числі і сума оперативного резерву 834 943, 96 грн. не суперечить чинному законодавству, оскільки відповідач не змінив свого статусу і набув права вимоги повернення коштів банку як фізична особа, враховуючи, що свої зобов'язання щодо будівництва ТОВ «ІЗОБУД» виконало, об'єкт будівництва був зданий в експлуатацію, проте банк не повертає первісному кредитору кошти фонду фінансування будівництва виду «А» об'єктів ТОВ «ІЗОБУД», суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №ффб-1 від 12 грудня 2014 року за вимогами ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу

Згідно з частиною 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Так, відповідно до генерального договору на забудову №ФБ01.0101/07 від 14.03.2007 року, управитель - ВАТ «Кредитпромбанк» замовляє забудовнику ТОВ «Ізобуд» будівництво об'єктів будівництва, введення їх в експлуатацію та передачу довірителям у власність об'єктів інвестування, що є у складі об'єктів будівництва. /а.с. 14/

Відповідно до п. 2 Акту виконаних робіт від 08.12.2014 р. до генерального договору на забудову, управитель підтверджує, що грошові кошти довірителів, які знаходяться на поточному рахунку фонду фінансування будівництва в управителя (в тому числі і сума оперативного резерву) в сумі 921 058 грн. 43 коп., будуть повернуті забудовнику на поточний рахунок в АТ «Дельта Банк», після отримання управителем вимоги забудовника про перерахування відповідних коштів та 81 штуки копій підписаних забудовником і довірителями актів прийому-передачі об'єктів інвестування / а.с. 28/, також складено акт, що підтверджує остаточний обсяг замовлення на будівництво / а.с.19-30/

Вважаючи, що свої зобов'язання щодо будівництва ТОВ «ІЗОБУД» виконало, об'єкт будівництва був зданий в експлуатацію, проте банк не повертає первісному кредитору кошти фонду фінансування будівництва, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вище вказаними актами були підтверджені та узгоджені наміри сторін, дані щодо підписання довірителями актів прийому-передачі об'єктів інвестування у кількості 81 штуки - в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про виконання ТОВ «ІЗОБУД» своїх зобов'язань.

Не зважаючи на невиконання зобов'язання, 12 грудня 2014 року між ТОВ «ІЗОБУД» та фізичною особою ОСОБА_6 був укладений договір про відступлення права вимоги №ффб-1.

Статтею 4 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19.06.2003 року № 978-IV (із змінами та доповненнями) визначено, що забудовником може бути особа, яка згідно із законодавством має право на виконання функцій замовника будівництва для спорудження об'єктів будівництва та уклала договір з управителем.

Слід також зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 8 Закону України «Про основи містобудування», ст. 7 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», господарська діяльності у будівництві, пов'язана із створенням об'єктів архітектури, підлягає ліцензуванню.

Відповідно до розділу II Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 року N2 47 (із змінами та доповненнями), суб'єктом господарської діяльності у будівництві може бути підприємство або фізична особа-підприємець, а не звичайна фізична особа.

Суд першої інстанції на вказані положення закону увагу не звернув, визнавши право вимоги ОСОБА_6 щодо виконання зобов'язань на підставі генерального договору на забудову №ФБ01.0101/07 від 14.03.2007 року, не враховуючи те, що забудовником може бути виключно особа, яка здійснює господарську діяльність зі спорудження об'єктів будівництва на підставі ліцензії та яка уклала з управителем договір на забудову, у зв'язку з чим ОСОБА_6 не може бути кредитором з правами вимоги, що належать виключно забудовнику, у зобов'язанні, оскільки його статус не відповідає вимогам спеціальних норм законодавства.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України підлягає вирішенню питання щодо судових витрат, які стягується на користь держави з ОСОБА_6 у розмірі 1218 грн., за звернення позивача до суду першої інстанції, та 1339, 80 грн., оскільки відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач був звільнений від його сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» - Тімоніна ОлександраОлексійовича на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року - задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року - скасувати, постановивши нове рішення наступного змісту.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги №ффб-1 від 12 грудня 2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗОБУД» та ОСОБА_6.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_6 / ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрований АДРЕСА_1 «г»/23/ судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 1218 грн., в суді апеляційної інстанції у розмірі 1339, 80 грн., в загальному розмірі 2557, 80 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: