Ухвала суду № 65080756, 01.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 753/18489/15-ц Головуючий у І інстанції - Даниленко В.В.

Провадження № 22-ц/796/2115/2017 Доповідач - Андрієнко А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Гарматюк О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 року позивач Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, мотивуючи тим, що 27.09.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір, поліс № АІ/4010759 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу "Toyota Corolla", д/н НОМЕР_2. 12.03.2015 року в м. Києві. Керуючи автомобілем НОМЕР_2, ОСОБА_2, порушивши Правила дорожнього руху України, здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 (автомобіль на момент ДТП був у розпорядженні ОСОБА_4.), під керуванням ОСОБА_5 Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 31.03.2015 року відповідача було визнано винним у вчиненні вказаного ДТП. На вимогу потерпілого у вказаній ДТП, позивач здійснив страхове відшкодування потерпілому у розмірі 8 047,05 гривень. Позивач звернувся до суду з регресною вимогою до відповідача та просив стягнути з відповідача затрати по виплаті страхового відшкодування у розмірі 8 047,05 гривень та судовий збір у розмірі 1 218,00 гривень.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПРОСТО-страхування» витрати по виплаті страхового відшкодування у розмірі 8047,05 грн. та судовий збір в сумі 1218 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року в задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення суду відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити повністю в задоволенні позову, мотивуючи тим, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні судом фактичних обставин справи, крім того, суд не дослідив та не надав належної оцінки обставинам справи.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.03.2015 року в м. Києві, керуючи автомобілем НОМЕР_2, ОСОБА_2, порушивши Правила дорожнього руху України, здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 (автомобіль на момент ДТП був у розпорядженні ОСОБА_4.), під керуванням ОСОБА_5

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс № АІ/4010759 від 27.09.2014 року.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 31.03.2015 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення.

Відповідно до звіту № 1861/106395 від 19.03.2015 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_3, внаслідок пошкодження при ДТП становить 10 268,47 гривень (а.с. 15-28).

Відповідно до страхового акту ПрАТ «ПРОСТО-страхування» № 106395 від 22.05.2015 року розмір страхового відшкодування, завданого власнику автомобіля НОМЕР_3, внаслідок пошкодження при ДТП становить 8 047,05 гривень (а.с. 31).

На підставі страхового акту ПрАТ «ПРОСТО-страхування» № 106395 від 22.05.2015 року позивачем здійснено страхове відшкодування, вартість якого становить 8 047,05 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 7665 від 21.05.2015 року (а.с. 32).

Відповідно до ст.. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги ( регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що за водієм транспортного засобу, причетного до ДТП, на підставі ст.. 33 п.33.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» закріплено обов'язок невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка. Оскільки ОСОБА_2 не повідомив страхову компанію про страховий випадок в установлені строки , то на підставі ст.. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова компанія має право зворотної вимоги до нього в межах виплаченого страхового відшкодування.

Посилання ОСОБА_2 на правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року за № 6-284цс15 не дає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

Відповідно до постанови від 30 березня 2016 року у справі N 6-2598цс15 зазначено, що згідно з підпунктом "ґ" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Законувстановлено, що учасники ДТП зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про настання ДТП. Якщо ці особи з поважних причин не могли виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

Оскільки закон прямо передбачає можливість звернення страховика з регресним позовом до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу в разі відсутності повідомлення учасниками ДТП (яким також є відповідач) про настання страхового випадку в передбачений законом строк, то висновок судів у справі, що розглядається, про відсутність у відповідача обов'язку повідомити страхову компанію про настання страхового випадку також є помилковим.

Не ґрунтується на вимогах закону й висновок судів про те, що факт виплати страхового відшкодування підтверджує своєчасність повідомлення страховика про настання страхового випадку.

Наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Правова позиція Верховного Суду України з цього питання викладена у постанові від 16 вересня 2015 року у справі N 6-284цс15.

Крім того, рішення про наявність або відсутність підстав для задоволення регресної вимоги мусить ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, тому такі спори мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Проаналізувавши викладені обставини у їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку про те, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача страхового відшкодування, так як в порушення вимог закону він не повідомив страховика в установлені строки та в установленому порядку про настання страхового випадку.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст..ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Дарницького районного суду м.Києва від 11 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді :