Ухвала суду № 65080621, 28.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів - Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А.

при секретарі: П'ятничук В.Г.

за участю:

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 16 грудня 2016 року за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та з урахуванням збільшення позовних вимог просив стягнути солідарно з відповідачів борг за договором позики від 15.04.2011 у сумі 512 000 грн. та суму судового збору.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2012 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3, заборонивши її відчуження до вирішення спору по суті.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 21.01.2014 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму боргу в розмірі 509 500 грн., судовий збір в розмірі 3 219 грн. В іншій частині вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.05.2014 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування арешту на квартиру АДРЕСА_1, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборони відчуження нерухомого майна №13123509.

Справа № 2607/10588/12 № апеляційного провадження:22-ц/796/2324/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Декаленко В.С.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 16.12.2016 заяву задоволено. Скасовано арешт з квартири АДРЕСА_1, що в м. Києві, яка належить на праві приватної власності в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_3, та заборону її відчуження, накладені ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2012.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні заяви. Посилається на порушення судом норм процесуального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування своїх доводів вказує, що відповідача не було повідомлено про призначене судове засідання. Зазначила, що віддала позивачу спільний з ОСОБА_1 борг та ще не в повному обсязі виконане рішення суду.

В судове засідання відповідач не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи. На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу у її відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача та його представника, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги заявника знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та з урахуванням збільшення позовних вимог просив стягнути солідарно з відповідачів борг за договором позики від 15.04.2011 у сумі 512 000 грн. та суму судового збору (т. 1, а. с. 2). Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2012 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3, заборонивши її відчуження до вирішення спору по суті (т. 1, а. с. 35-36). Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 21.01.2014 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму боргу в розмірі 509 500 грн., судовий збір в розмірі 3 219 грн. В іншій частині вимог відмовлено (т. 2, а. с. 118-121). Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.05.2014 рішення суду першої інстанції залишено без змін (т. 2, а. с. 166-168). ОСОБА_1, звертаючись до суду із заявою про скасування арешту на квартиру АДРЕСА_1, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборони відчуження нерухомого майна №13123509, зазначив, що рішенням щодо повернення боргу виконане, а тому відсутні підстави для накладення арешту.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, у спосіб накладення арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 4 ,5 ,6 ст. 154 ЦПК України особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Аналіз зазначеної норми права дає можливість дійти до висновку про те, що суд може скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі.

Матеріали справи свідчать, що рішення Подільського районного суду м. Києва від 21.01.2014 щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму боргу в розмірі 509 500 грн. виконане в добровільному порядку особою, яка подала вищезгадану заяву.

Враховуючи, що борг ОСОБА_3 вже повернула, колегія суддів вважає висновки суду щодо скасування заходів забезпечення позову правильними.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального законодавства, враховуючи на те, що відповідача не була належним чином повідомлена про призначене судове засідання, знайшло своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, однак не може бути підставою для скасування вищезгаданої ухвали, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 308 ЦПК України, на підставі якої не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 самостійно віддала позивачу спільний з ОСОБА_1 борг, також не можуть бути підставою для зміни або скасування ухвали суду першої інстанції, враховуючи, що борг погашений та боржником за рішенням суду є ОСОБА_3, а в задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_1 відмовлено.

Враховуючи наведені обставини та вимоги п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст.303,304,312,313,314,315,325 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 16 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Н.О. Прокопчук

Т.А.Семенюк