Ухвала суду № 65080579, 28.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/10897/15-ц Головуючий у 1-й інстанції - Маринченко М.М.

№ апеляційного провадження 22-ц/796/2164/2017 Доповідач - Рубан С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Пономаренко Юлії Вікторівни на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на квартиру,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на квартиру.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПАТ «Дельта Банк» - Пономаренко Ю.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач заперечив проти апеляційної скарги.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

У серпні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_2, в якому просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 701 641,11 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 630 504,16 грн., заборгованість за відсотками - 71 136,95 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 11.05.2004 року, шляхом визнання права власності на квартиру за позивачем.

Посилається на те, що 15 вересня 2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 324/ПВ-06, за умовами якого товариство надало позичальнику кредит у розмірі 60000 дол. США на строк до 14 вересня 2021 року із сплатою 13,5 % річних за весь час користування кредитом, мета кредитування - придбання нерухомості.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 15 вересня 2006 року укладено іпотечний договір, за яким іпотекодавець передав банку в іпотеку трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.

30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладеного договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк», за яким ТОВ «Український промисловий банк» відступило ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальним договорами, в тому числі й за вказаним кредитним договором.

ОСОБА_2 умови кредитного договору належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 28 липня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 701 641,11 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що 15 вересня 2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 324/ПВ-06, за умовами якого товариство надало позичальнику кредит у розмірі 60000 дол. США на строк до 14 вересня 2021 року зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитом, мета кредитування - придбання нерухомості.

Відповідно до п.2.4 Кредитного договору повернення кредиту здійснюється щомісяця частками у розмірі не менш як 333,33 дол. США.

Згідно п. 2.6, 2.7 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання і до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 10 число кожного наступного місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів.

Відповідно до п. 5.2 Кредитного договору у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення за кожний день прострочення від суми простроченої заборгованості.

15 вересня 2006 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, за яким ОСОБА_2 передав банку в іпотеку належну йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 11 травня 2004 року трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 61,70 кв.м, жилою площею 41,10 кв.м. При укладенні договору сторони оцінили предмет іпотеки у 476 720 грн.

Згідно розділу 4 іпотечного договору іпотекодавець набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів.

У випадку порушення обов'язків за кредитним договором банк надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення у тридцятиденний строк. Якщо протягом цього строку вимога банку залишається без задоволення банк вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом прийняття предмета іпотеки у власність в рахунок виконання основного зобов'язання.

30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк», за яким ТОВ «Український промисловий банк» відступило ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальним договорами, в тому числі й за вказаним кредитним договором та договором іпотеки.

11 серпня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» направило на адресу ОСОБА_2 вимогу про погашення наявної простроченої заборгованості за кредитним договором у розмірі 6855,62 дол. США.

Судом встановлено з наданого ПАТ «Дельта Банк» розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 18 жовтня 2016 року, що відповідач не має простроченої заборгованості за договором.

У період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року відповідачу було нараховано пеню у розмірі 50 560 грн. 73 коп.

З доказів наявних у справі вбачається, що відповідач здійснює щомісячні платежі, спрямовані на погашення нарахованої пені.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Виходячи з положень ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Судом встановлено, що відповідач не має простроченої заборгованості по тілу кредиту та сплаті відсотків, здійснює погашення нарахованої пені.

Виходячи із встановлених обставин, суд дійшов правильного висновку, що порушення відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасної сплати щомісячних платежів, яке мало місце у серпні 2015 року (внаслідок чого було нараховано пеню у розмірі 50 560 грн. 73 коп.) на час звернення позивача до суду із вказаним позовом усунуто позичальником на час прийняття рішення у справі, не завдає збитків позивачу та не змінює його прав.

Крім цього, ПАТ «Дельта Банк» не надано доказів відповідно до приписів статей 58-59 ЦПК України наявності у ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 701 641,11 грн., а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог та звернення стягнення не предмет іпотеки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.

Судом правильно встановлено, що відповідач не має простроченої заборгованості по тілу кредиту та сплаті відсотків, в суді першої інстанції позивачем підтверджено відсутність простроченої заборгованості за кредитом та підтверджено, що відповідачем проводиться згідно графіку сплата щомісячних платежів, порушення умов договору, яке мало місце у серпні 2015 року на день розгляду справи відповідачем усунуто, збитків позивачу не завдано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом правомірно застосовано ст.39 Закону України «Про іпотеку».

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено доказами наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 701 641,11 грн., для погашення якої позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно довідки від 22 лютого 2017 року, виданої позивачем, розмір непогашеного кредиту становить 16 208,97 дол. США (за курсом Національного банку України становить 438 331,65 грн., з розрахунку 2704,2536 грн. за 100 дол. США). Термін погашення кредиту спливає лише 14 вересня 2021 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Пономаренко Юлії Вікторівни - відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий: Судді: