Ухвала суду № 6507568, 26.10.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

26 жовтня 2009 року справа № 2а-20744/09/1270

зал судового засідання №10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Василенко Л.А.

Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Дегтярьовій А.М. за участю представників: від позивача: ОСОБА_1. за законом ОСОБА_2. за дов. від 27 травня 2005 року ОСОБА_3.- за дов. від 23 жовтня 2009 року від відповідача: ОСОБА_4.- за дов. від 1 вересня 2009 року розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року (у повному тексті постанова складена 14 липня 2009 року) по адміністративній справі № 2а-20744/09/1270 (суддя Р.С.Твердохліб) за позовом Кредитної спілки «Надія» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганській області про скасування (визнання недійсним) податкового повідомлення рішення, - ВСТАНОВИЛА: Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року у справі № 2а-20744/09/1270 (арк. справи 156-158) задоволені позовні вимоги Кредитної спілки «Надія» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області, внаслідок чого визнане не чинним та скасоване податкове повідомлення-рішення зазначеної інспекції від 20 лютого 2008 року №0000061702/0 предметом якого визначений податок на прибуток з доходів (арк. справи 99), з мотивів безпідставного визначення податковим органом податкових зобовязань податку з доходів фізичних осіб у сумі 59971 грн. 20 коп., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 119942 грн. 40 коп. В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція в м. Лисичанську (відповідач по справі, арк. справи 162165) просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що на його думку призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт доводить, що відповідно до положень підпунктів 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889-4 (надалі Закон України 889), доходи фізичних осіб, отримані, сплачені (нараховані) з інших підстав, зокрема, у вигляді процентів на пайові (основні та додаткові) внески членів кредитних спілок (передбачені пунктом 3 статті 21 Закону України від 20 грудня 2001 року №2908-3 «Про кредитні спілки»), оподатковуються податком з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 Закону України 889. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить постанову суду як прийняту у відповідності до норм чинного законодавства залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне. Кредитна спілка «Надія» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 26262358, є фінансовою установою, що посвідчується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 27 липня 2004 року серія КС №429, реєстраційний номер №14100709, перебуває на податковому обліку ДПІ у м. Лисичанську, на підставі рішення податкового органу від 4 вересня 2002 року внесена до Реєстру неприбуткових організацій (установ). Протягом січня - лютого 2009 року відповідачем здійснена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2005 року по 30 вересня 2008 року, наслідки якої викладені в акті від 10 лютого 2009 року № 15/23-26262358 ( арк. справи 28 -55, надалі акт перевірки). На підставі акту перевірки, керівником податкового органу згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпункту Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі Закон України № 2181) 20 лютого 2009 року прийняте спірне податкове повідомлення-рішення (арк. справи 99). Правовою підставою донарахування податку визначені норми підпункту 3.1.3 пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4, статті 8, підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9,статті 16, абзацу «а», підпункту 17.2 статті 17, абзацу «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889-4, (надалі Закон України 889 -4), застосування штрафних фінансових санкцій - норми підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Висновками акту перевірки встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб: за жовтень 2005 року 481 грн. 78 коп.; за 2006 рік 5596 грн. 33 коп., у тому числі січень 5283 грн. 19 коп., березень 148 грн. 15 коп., вересень 164 грн. 99 коп.; за 2007 рік 19443 грн. 06 коп., у тому числі січень - 18914 грн. 02 коп., лютий 527 грн. 11 коп., березень -1 грн. 36 коп., квітень 0, 57 коп.;

За 2008 рік 34450 грн. 03 коп., у тому числі січень - 26807 грн. 58 коп., лютий - 6789 грн. 29 коп., березень 644 грн. 43 коп., квітень 208 грн. 73 коп.

Суть порушення визначена підпунктом 3.1.5 пункту 3.1 акту перевірки (арк.. справи 46-51), полягає у тому що позивачем в порушення підпункту 4.2.12 пункту 4.2, підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону України 889 не утримувався податок з доходів фізичних осіб членів кредитної спілки у вигляді процентів, отриманих, сплачених (нарахованих) з інших підстав, зокрема , у вигляді процентів на пайові внески членів спілки загальна сума виплат у вигляді процентів на пайові внески на протязі 2005-2008 років склала 406041 грн. 90 коп. Факт виплати суми та характер її походження не є спірним між сторонами.

Спілка наполягає на тому що зазначені суми доходів фізичних осіб не входять до оподатковуваного доходу та взагалі не підлягають оподаткуванню до 1 січня 2010 року, з огляду на приписи норм підпункту 22.1.4 пункту 22.1 статті 22, пункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4, 9.2.1 та 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 Закону України 889.

Податковий орган не погоджує також позицію суду щодо відсутності підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів зазначає що спірним питанням у межах даної справи є вид доходу фізичних осіб з урахуванням джерела виплати, ставка, період за який підлягає визначення податку, виходячи із загально правового принципу дії норми у часі, а також наявність підстав для застосування штрафу.

Оцінка спірних відносин здійснюється відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, яке здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. З огляду на зазначене, та принцип законності положення якого визначенні статтею 9 цього Кодексу посилання сторін на різного роду листи, висновки суд не приймає.

У межах спірних відносин позивачем здійснена виплата процентів на основні та додаткові пайові внески членам спілки.

Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх обєднань, права та обовязки членів кредитних спілок та їх обєднань визначені Законом України «Про кредитні спілки» від 20 грудня 2001 року №2908-3 (надалі Закон України 2908). Статтею 11 даного Закону передбачено, що члени кредитної спілки мають право одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту; одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки. Саме це право зазначене пунктом підпунктом 5 пункту 15.1 Статуту спілки, з визначенням якщо інше не передбачено рішенням загальних зборів кредитної спілки (арк.. справи 136).

Відповідно до статті 19 Закону України 2908 майно кредитної спілки є її власністю. Майно кредитної спілки формується за рахунок вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки), про що зазначено у частині першій наведеної статті. Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту ( частина друга статті 19). Вклади членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також плата, нарахована на такі кошти та пайові внески (проценти), належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Відповідно до свого статуту як зазначено пунктом 1.3 статті 21 Закону 2908 кредитна спілка залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі, приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки.

Крім розміру плати (процентів), яка нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки, кредитна спілка розподіляє частину нерозподіленого доходу, що залишається у її розпорядженні за підсумками фінансового року, між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків (у тому числі на додаткові пайові внески) у вигляді відсотків (процентів).

Значення доходу та склад загального оподатковуваного доходу наведені відповідно пунктом 1.2 статті 1 та статтею 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889 4 (надалі Закон України 889).

Доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу визначені пунктом 4.3 статті 4 Закону України 889.

До 1 січня 2005 року серед таких доходів (що не підлягають відображенню в місячній або річній декларації платника податку) підпунктом 4.3.5 визначались суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно правовими договорами), що здійснюються з урахуванням норм пункту 9.7 статті 9 цього Закону, за підпунктом «в» іншими неприбутковими організаціями якою є позивач у справі (стаття 1 Закону України 2908). Зазначений підпункт «в» підпункту 4.3.5 пункту 4.3 статті 4 Закону України 889, був змінений Законом України 1958- 15 від 1 липня 2004 року, що набрав чинності з 1 січня 2005 року, зазначивши інші виплати неприбуткових організацій крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ.

Колегія суддів не приймає посилання податкового органу на те що підставою отримання процентів на пайові членські внески, що отримані фізичними особами є цивільно правові угоди, з огляду на те що підставою отримання зазначених коштів є членство в установі.

З 1 січня 2005 року будь яких підстав щодо не включення сум процентів на пайові членські внески Закон України 889, або будь-який інший Закон не передбачає. Пунктом 7.2 статті 7 Закону України 889 встановлена ставка податку 5 відсотків від обєкту оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Колегія суддів не приймає позицію податкового органу щодо застосованої ним 13% ставки за 2005 та 2006 роки, та 15 % ставки за 2007-2008 роки, за правилами пункту 7.1 статті 7 Закону України 889, з огляду на застосований даною нормою принцип співвідношення загальної та спеціальної норми, в самій статті зазначено застосування ставки 13-15 відсотків крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті.

Колегія суддів приймає посилання спілки погоджені судом першої інстанції на приписи підпункту 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 «Прикінцеві положення» (та інші зазначені норми повязані з його застосуванням), з огляду на те що приписами даного підпункту наведений вичерпний перелік у частині оподаткування яких процентів норми підпункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону набирають чинності з 1 січня 2010 року (на момент апеляційного провадження до 1 січня 2013 року). До них зокрема належить доход у вигляді процентів на вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом, що має місце у межах спірних відносин.

Виходячи із приписів пункту 1.21 статті 1 Закону України 889 визначення терміна "проценти" (для цілей справляння податку) наведено у пункті 1.10 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" як платіж, який здійснюється позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна.

Колегія суддів вважає що з 1 січня 2005 статтею 7 (пункт 7.2) Закону 889 встановлена єдина ставка податку у розмірі 5 відсотків, що застосовується до об'єктів оподаткування, нарахованих як процент на депозитний рахунок і як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Призупинення Законом України від 23 грудня 2004 року №2285-IV "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (пункт 43 стаття 73) на 2005 рік оподаткування доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат стосується порядку оподаткування процентів, нарахованих на вклади членів кредитних спілок як на основні ,додаткові внески, так і на депозитні рахунки.

Таким чином висновки суду першої інстанції щодо не обкладання будь-якою, включаючи 5 відсотковою ставкою доходу, процентів на пайові внески членів спілки є правомірними.

Безпідставність визначення податку, обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181 3 , з огляду на недоведеність підстав їх застосування.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 24, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року у справі № 2а-20744/09/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року у справі № 2а-20744/09/1270 залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 26 жовтня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді Л.А. Василенко

М.І. Старосуд