Постанова № 6507506, 16.10.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції – суддя Ісаєнко Ю. А.

Суддя-доповідач - Яманко В. Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2009 року справа № 2-а-18351/08/0570

зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Яманко В. Г.

суддів: Міронової Г. М.

Лях О. П.

при секретарі судового засідання Дегтярьовій А. М.

за участю представників від:

позивача Луценко О. І. за дов. від 30 грудня 2008 року,

Кабанченко О. Б. за дов. від 16 жовтня 2009 року,

відповідача Толстолуцька М. М. за дов. від 6 липня 2009 року,

Мамлига Н. П. за дов. № 10559/10-013 від 27 серпня 2009 року,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 3 червня 2009 року (постанова виготовлена в повному обсязі 9 червня 2009 р.)

по адміністративній справі № 2-а-18351/08/0570 (суддя Ісаєнко Ю. А.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС»

до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИЛА: 2 вересня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТАР АЛЬЯНС" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (т. 1 арк. спр. 1-6) до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22 серпня 2008 року № 0000092334/0. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 3 червня 2009 року (т. 1 арк. спр. 247-249) в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ТАР АЛЬЯНС" було відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі (т. 1 арк. спр. 252-257) позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Під час судового розгляду представники позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечував та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАР АЛЬЯНС" є юридичною особою, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію (т. 1 арк. спр. 9). ТОВ "ТАР АЛЬЯНС" включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33853132 (т. 1 арк. спр. 8).

З 17 червня 2008 року по 15 липня 2008 року посадовими особами Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції на підставі плану-графіку, наказу про продовження терміну перевірки № 777 від 15 липня 2007 року, направлень на перевірку була здійснена виїзна планова документальна перевірка ТОВ "ТАР АЛЬЯНС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2007 року по 31 березня 2008 року. Перевіркою були встановлені порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме заниження податку на прибуток за період з 1 квітня 2007 року по 31 березня 2008 року у розмірі 121837 грн., у тому числі по періодам: у 2 кварталі 2007 року на 28763 грн., у 3 кварталі 2007 року на 24395 грн., у 4 кварталі 2007 року на 29484 грн., у 1 кварталі 2007 року на 39195 грн. За результатами перевірки був складений акт від 5 серпня 2008 року № 1592-23-4/33853132 (т. 1 арк. спр. 32-127) підписаний посадовими особами позивача з запереченнями (т. 1 арк. спр. 124-143).

На підставі вказаного акту перевірки Горлівською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000092334/0 від 22 серпня 2008 року про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 162660 грн. 50 коп., з якої основного платежу – 121837 грн., штрафних (фінансових) санкцій – 40823 грн. 50 коп. (т. 1 арк. спр. 31).

Штрафні (фінансові) санкції були застосовані у відповідності до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

За висновками перевірки, які стали підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» були допущені наступні порушення:

1) заниження валового доходу при визначенні залишків по рахунку 20 «Виробничі запаси» за період з 1 квітня 2007 року по 31 березня 2008 року на суму 127445 грн. в порушення вимог пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,

2) включення до валових витрат вартості отриманих від ТОВ «Аллієд Карбон Україна» інформаційних послуг по маркетинговим дослідженням у розмірі 50000 грн. без підтверджуючих ці послуги первинних бухгалтерських документів в порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»,

3) включення до валових витрат вартості отриманих від адвокатської фірми «Головань і партнери» юридичних послуг у розмірі 73333 грн. 33 коп. без підтверджуючих ці послуги первинних бухгалтерських документів в порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»,

4) включення до складу валових витрат вартості отриманих від МП «Нерухомість та побут» послуг у розмірі 236570 грн. без підтверджуючих ці послуги первинних бухгалтерських документів в порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств».

По першому питанню - щодо заниження валового доходу на суму 127445 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Податковим органом визначено, що ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» при списанні виробничих запасів на невиробничі потреби (бухгалтерська проводка Дт рах. 15 «Капітальні інвестиції» Кт рах. 20 «Виробничі запаси») із суми валових витрат у перевірених періодах не виключило вартість запасів у сумі 127444 грн. 56 коп., яку було списано на ремонти основних засобів, що призвело до заниження валового доходу від приросту балансової вартості товарів.

Суд першої інстанції вважав доведеним встановлене порушення завдяки тому, що акти на списання матеріалів до перевірки та суду надані не були, тому відповідно до підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач повинен був зазначені витрати виключити зі складу валових витрат та включити до складу витрат, пов’язаних з поліпшенням основних фондів та недотримання цих вимог призвели до заниження валового доходу.

В апеляційній скарзі позивач з цього приводу зазначив, що за вимогами підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку» платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу. ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» стверджує, що не зобов’язано було виключати витрати у розмірі 127444 грн. 56 коп. зі складу валових витрат та включати їх до складу витрат, пов’язаних з поліпшенням основних фондів, оскільки витрати ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» пов’язані з поліпшенням основних фондів не перевищували 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів. В якості доказів цього твердження позивачем надана Головна книга (т. 2 арк. спр. 75-181) та декларації з податку на прибуток за перевірений період з додатками К1/1 (т. 2 арк. спр. 64-74), згідно яких:

- в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2008 року (т. 2 арк. спр. 65) в таблиці 3 «Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат» по коду рядка 4.10 визначена сукупна балансова вартість на початок звітного року 19141040 грн., при фактичних обсягах поліпшень за 1 квартал 2008 року 614555 грн., що складає 3,39 %,

- в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємств за 2007 рік (т. 2 арк. спр. 65-67) в таблиці 3 «Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат» по коду рядка 4.10 визначена сукупна балансова вартість на початок звітного року 7762643 грн., при фактичних обсягах поліпшень за 1 квартал 2008 року 500167 грн., що складає 6,44 %.

Тобто, відповідачем порушення було визначено без врахування вимог підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, відповідач посилається на недоведеність первинними бухгалтерськими документам підстав формування у податковому обліку валових витрат, пов’язаних з поліпшенням основних фондів, в той час як висновок в акті перевірки про завищення валових витрат не робить та донарахування податку на прибуток з цим не пов’язує. Колегія суддів вважає, що документи бухгалтерського обліку, хоча й є підставою для ведення податкового обліку, проте бухгалтерський та податковий облік мають різні правила формування та особливості визначені в нормативних актах. За пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Податковий орган визначив порушення лише шляхом посилання на бухгалтерську проводку без аналізу того, яким чином був порушений податковий облік та не спростував дані визначені в податковій декларації з податку на прибуток та додатку до нього.

З огляду на розрахунок податкового органу (арк. спр. 248-249) з загальної суми податку на прибуток та фінансових санкцій визначених у спірному податковому повідомленні-рішенні за вищевказаним порушенням пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу було донараховано 31861 грн. та застосовано 12706 грн. 90 коп. фінансових санкцій (пропорційно від загальної суми фінансових санкцій з врахуванням 50 % обмеження), тому з врахуванням наведених апеляційною інстанцією обгрунтувань спірне податкове повідомлення-рішення № 0000092334/0 від 22 серпня 2008 року в частині цих нарахувань визнається недійсним.

По другому питанню – щодо включення до валових витрат вартості отриманих від ТОВ «Аллієд Карбон Україна» інформаційних послуг по маркетинговим дослідженням у розмірі 50000 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Податковим органом в акті перевірки визначено, що ТОВ «Аллієд Карбон Україна» надало ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» інформаційні послуги по маркетинговим дослідженням, що вбачається з акту виконаних робіт на суму 60000 грн. (у тому числі ПДВ 10000 грн.) від 12 листопада 2007 року № 1, до складу валових витрат у 4 кварталі 2007 року було включено 50000 грн. (без ПДВ). Під час проведення перевірки ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» не були надані документи, що розкривають суть інформаційних послуг, не наданий договір та результати маркетингових досліджень. Тобто, за висновком відповідача склад валових витрат не підтверджений документально та відсутній зв'язок між наданими послугами та господарською діяльністю ТОВ «ТАР АЛЬЯНС».

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначив, що на вимогу суду позивачем підтверджуючі склад валових витрат документи надані не були, а наявні докази, на думку суду, не спростовують встановлене порушення.

Позивач для підтвердження здійснення господарської операції на вимогу апеляційної інстанції надав до справи авансовий рахунок № 1 від 5 жовтня 2007 року (т. 2 арк. спр. 2) від ТОВ «Аллієд Карбон Україна» на суму 60000 грн. за інформаційні послуги по маркетинговим дослідженням, акт виконаних робіт № 1 від 12 листопада 2007 року (т. 2 арк. спр. 3), банківську виписку (т. 2 арк. спр. 220-222) про оплату маркетингових досліджень на суму 60000 грн. та договір № 01/10-017 від 3 жовтня 2007 року, укладений з ТОВ «Аллієд Карбон Україна» (т. 2 арк. спр. 297-299).

В предметі договору № 01/10-017 від 3 жовтня 2007 року було визначено, що ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» доручає, а ТОВ «Аллієд Карбон Україна» надає інформаційні послуги з маркетингових досліджень по збору, обробці, аналізу інформації щодо світових виробників алюмінію 2006 року. Пунктом 2.1 статті 2 договору передбачено, що за результатами проведення досліджень Виконавець в обов’язковому порядку повинен надати Замовнику звіт з у якому повинні бути зазначені наступні питання: назва компанії, початок дії виробничої діяльності, яке обладнання використовується при здійсненні виробничої діяльності (вид, постачальники), постачальники сировини, виробничі потужності, як здійснювався розвиток виробництва. За пунктом 3.1 статті 3 договору виконавець - ТОВ «Аллієд Карбон Україна» вказаний у пункті 2.1 договору звіт зобов’язаний надати замовнику - ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» в письмовій формі. Позивач письмові звіти про виконання ТОВ «Аллієд Карбон Україна» маркетингових досліджень не надав, тобто фактичне виконання господарських зобов’язань за договором не підтвердив.

Наданий до справи акт виконаних робіт не містить даних про суть проведених маркетингових досліджень, має загальні посилання, складений за відсутності звітів, тобто умови договору сторонами не дотримані, суду не доведені та лише наявність акту виконаних робіт, за умовами укладеного позивачем договору, виконання господарських зобов’язань не доводить . Таким чином, підтверджується встановлене податковим органом порушення щодо безпідставного віднесення ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» до складу валових витрат витрат за маркетингові послуги, тому виходячи з розрахунку відповідача (арк. спр. 248-249) сума податку на прибуток в розмірі 12500 грн. та фінансові санкції в розмірі 3750 грн. визначені в спірному податковому повідомлені-рішенні правомірно та в цій частині позовні й апеляційні вимоги задоволенню не підлягають.

По третьому питанню – щодо включення до валових витрат вартості отриманих від адвокатської фірми «Головань і партнери» юридичних послуг у розмірі 73333 грн. 33 коп. колегія суддів зазначає наступне.

Податковим органом зазначено, що адвокатській фірмі «Головань і партнери» позивачем були оплачені юридичні послуги на суму 88000 грн., у тому числі ПДВ 14666 грн. 67 коп. Витрати на юридичні послуги у сумі 73333 грн. 33 коп. (без ПДВ) були включені до складу валових витрат у 1 кварталі 2008 року. Під час перевірки договірні відносини з адвокатською фірмою та фактичне надання послуг документально доведено не було, так само, як документально це не було доведено й в суді першої інстанції, який визнав склад валових витрат за цією операцією не підтвердженим.

До матеріалів справи позивачем були надані рахунок № 23 від 12 лютого 2008 року та відповідний йому акт прийому-передачі виконаних робіт від 21 лютого 2008 року на суму 48000 грн. (т. 2 арк. спр. 184-185), рахунок № 33 від 5 березня 2008 року та відповідний йому акт прийому-передачі виконаних робіт від 6 березня 2008 року на суму 40000 грн. (т. 2 арк. спр. 180-181), платіжні доручення № 617 від 21 лютого 2008 року на суму 48000 грн. та № 2044 від 4 червня 2008 року на суму 40000 грн. (т. 2 арк. спр. 214-215). В актах прийому-передачі визначено, що адвокатською компанією «Головань і партнери» надані консультаційні та адвокатські послуги ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» для їх подальшого використання у господарській діяльності замовника послуг пов’язані з організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Склад наданих послуг, докази їх надання позивачем не надані. Надати, на вимогу апеляційного суду договори з адвокатською фірмою «Головань і партнери» № 113/104/1 від 17 січня 2008 року, № 107/104/1 від 22 лютого 2008 року позивач відмовився письмово (т. 2 арк. спр. 1) з посиланням на те, що відповідно до статті 10 Закону України «Про адвокатуру» документи, пов’язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди. Колегія суддів, з цього приводу зазначає, що сторони в адміністративному процесі мають не лише права, але й обов’язки. Так, за частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Договори про надання юридичних послуг та докази фактичного надання цих послуг - це докази правомірності формування валових витрат позивача, надати які позивач відмовився, як при перевірці, так і суду. Для дотримання вимог статті 10 Закону України «Про адвокатуру» ТОВ «ТАР АЛЬЯНС», як замовник послуг, самостійно повинен був узгодити це питання з адвокатською фірмою та виконати вимоги суду, тому завдяки не дотриманню позивачем вимог частини 1 статті 71 КАС України колегія суддів виходить з наявних у справі матеріалів.

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16 липня 1999 року зі змінами та доповненнями, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно частин 1, 5 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Акти прийому-передачі адвокатських послуг пов’язаних, як вказано в актах, з організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці за відсутності доказів фактичного надання таких послуг, відсутністю договорів, в яких визначається вид послуг, умови надання та прийняття послуг не можуть бути визнані належними доказами того, що витрати по оплаті цих послуг законно віднесені до складу валових витрат та позивач протилежного не довів. З огляду на викладене, керуючись розрахунком відповідача (т. 2 арк. спр. 248-249), податок на прибуток в сумі 18333 грн. та фінансові санкції в розмірі 3666 грн. 60 коп. визначені в спірному податковому повідомлені-рішенні правомірно, позовні й апеляційні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

По четвертому питанню - включення до складу валових витрат вартості отриманих від МП «Нерухомість та побут» послуг у розмірі 236570 грн. колегія суддів визначає наступне.

Податковим органом визначено, що ПП «Нерухомість та побут» надає ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» послуги з найму майна на суму 283884 грн. (в тому числі ПДВ 47314 грн.). Вартість зазначених послуг в сумі 236570 грн. була віднесена до складу валових витрат. За відсутністю первинних документів підтверджуючих надання послуг найму суд першої інстанції погодився з встановленим податковим органом порушенням.

В якості доказів правомірності формування валових витрат за вказаною господарською операцією, позивачем до справи надані: договір № 70 від 2 жовтня 2006 року (т. 2 арк. спр. 250-257), за яким ПП «Нерухомість та побут» передало в майновий найм нежитлове приміщення для розміщення офісу, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Університетська, 2а, додаткові угоди про зміну юридичної адреси позивача та договірної вартості найму (арк. спр. 258-259). За актом від 4 жовтня 2006 року (т. 2 арк. спр. 243) ПП «Нерухомість та побут» були передані в найм позивачу кімнати № 210, 303 та 311 за вказаною в договорі адресою. За актом прийому-передачі від 1 лютого 2007 року додатково в найм була передана кімната № 312 за вказаною адресою (т. 2 арк. спр. 240). 31 січня 2007 року кімната № 210 була за актом була повернута наймодавцю (т. 2 арк. спр. 244). До справи надані акти про надання послуг найму, рахунки за найм кімнат та платіжні доручення про їх оплату (т. 2 арк. спр. 188-213, 217-226), тобто у справі наявні первинні документи передбачені договором, які підтверджують передання майна в найм, оплату цих послуг, що відповідно підтверджує наявність підстав для формування валових витрат в податкових періодах, який був перевірений.

Податковий орган зазначає, що позивач має юридичну адресу в місті Горлівці, тому наявність офісу в місті Донецьку не обґрунтована виробничою необхідністю. Позивач, при цьому наполягає на тому, що розміщення частини працівників, які працюють в ТОВ «ТАР АЛЬЯНС», в іншому місті не суперечить законодавству та обмежень для цього не встановлено. З цього приводу колегія суддів зазначає, що доцільність найму підприємством приміщень для розміщення працівників в іншому місті не є питанням, яке за Законом України «Про державну податкову службу в Україні» контролюється податковим органом. Згідно частини 1 статті 19 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Факти невикористання позивачем найманого приміщення або використання його не у виробничих цілях податковий орган не встановлював, під час слухання справи не доводив. Таким чином, в спірному податковому повідомленні-рішенні № 0000092334/0 від 22 серпня 2008 року податок на прибуток у сумі 59143 грн. та фінансова санкція в розмірі 20700 грн. були визначені податковим органом за відсутності доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства, тому в цій частині позовні та апеляційні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000092334/0 від 22 серпня 2008 року підлягає визнанню недійсним в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 124410 грн. 90 коп., з якої основного платежу – 91004 грн., штрафних (фінансових) санкцій – 33406 грн. 90 коп. з огляду на вирішення першого та четвертого питання на користь позивача, при цьому, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги та апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись статтями 24, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 червня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-18351/08/0570 задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 червня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-18351/08/0570 – скасувати.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22 серпня 2008 року № 0000092334/0 задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000092334/0 від 22 серпня 2008 року в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 124410 грн. 90 коп., з якої основного платежу – 91004 грн., штрафних (фінансових) санкцій – 33406 грн. 90 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п’ять днів складання судового рішення у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини постанови складені та підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 16 жовтня 2009 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Постанова складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 20 жовтня 2009 року.

Головуючий: В.Г.Яманко

Судді: Г.М.Міронова

О.П.Лях