Ухвала суду № 65073352, 27.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 лютого 2017 року м. Київ К/800/5221/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст.ст.17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця,

в с т а н о в и л а :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на вказані судові рішення, в результаті вивчення якої встановлено її невідповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору, втім такий документ позивач не подала, поряд з цим, заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване тим, що вона є непрацюючим пенсіонером та матір'ю інваліда з дитинства, який навчається у вищому навчальному закладі, й неможливістю за даних підстав сплатити судовий збір.

Приписами частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зазначена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», в силу положень частин 1 та 2 якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання враховує майновий стан сторони, при цьому, визначення майнового стану сторони залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Водночас, посилаючись на скрутне матеріальне становище, позивач, при цьому, відповідних доказів в підтвердження вказаних обставин (тяжкого майнового стану) й неможливості сплати судового збору не подала; саме ж по собі посилання на скрутний майновий стан за умови непідтвердження такого стану відповідними документальними доказами не може бути визнано беззаперечною підставою для звільнення від сплати судового збору, що, водночас, не позбавляє права подати такі документи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII) передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Позовна заява подана у серпні 2016 року.

Так, відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Станом на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1 378 грн.

Отже, сплачена сума судового збору за подання даної касаційної скарги повинна узгоджуватися з приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075), символ звітності: 255".

Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.108, 213, 214 КАС України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця залишити без руху.

Протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали усунути зазначені недоліки.

У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.