Ухвала суду № 65072642, 28.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Кравець В.А.

при секретарі: Синявському Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

в с т а н о в и л а :

у квітні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому, з урахуванням збільшення та зменшення позовних вимог, просив стягнути з останнього на його користь борг у розмірі 871 757, 20 грн. та проценти за користування коштами в розмірі 482 562, 03 грн., посилаючись на те, що відповідач не повернув взяті у борг грошові кошти.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12.01.2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу 871 757, 20 грн. та проценти від суми боргу на рівні облікової ставки НБУ в розмірі 482 562, 30 грн.. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.04.2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Справа № 752/7275/15 Апеляційне провадження № 22-ц-796/399/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Мирошниченко О.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в позові в повному обсязі. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, рішення суду ухвалено без його участі, що позбавило його можливості подати заперечення. На час зустрічі з позивачем він перебував у хворобливому стані, на нього здійснювався тиск, він не пам`ятає про написання розписки, 22.10.2011 року грошові кошти йому ніхто не передавав, а тому хотів би заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

У судовому засіданні позивач просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки документів про поважність причин неявки до клопотання про відкладення розгляду справи не додано колегією суддів причини неявки ОСОБА_1 визнано неповажними.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.10.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір позики, за умовами якого останній отримав від позивача грошові кошти у розмірі 38 068 доларів США строком до 01.05.2012 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник не виконав свої зобов`язання щодо своєчасного повернення коштів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до положень ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що передача коштів підтверджується розпискою, яка знаходиться у кредитора (позивача).

При розгляді справи у апеляційному порядку за клопотанням відповідача було призначено судову почеркознавчу експертизу.

Відповідно до висновку експерта від 19.01.2017 року № 13502/13503/16-32 підпис від імені ОСОБА_1 на розписці від 22.10.2011 року виконано ОСОБА_1 рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів.

Зазначеним висновком спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не писав розписку про отримання коштів. Доводи скарги про те, що розписка написана під тиском з боку позивача доказами не підтверджені та ОСОБА_1 не звертався з позовними вимогами про визнання договору позики недійсним і це питання не є предметом судового розгляду у даній справі.

Розмір заборгованості та розмір процентів апелянт не оспорює.

Виходячи з викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий

Судді