Ухвала суду № 65072602, 23.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]

23 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого - судді Кирилюк Г.М.,

суддів: Рейнарт І.М., Слюсар Т.А.

при секретарі Чумаченко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ» про стягнення збитків, спричинених внаслідок пошкодження вантажу під час перевезення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року,

встановила:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ» (далі- ТОВ "ТК "САТ") суму збитків в розмірі 22 069,76 грн., яка складається з вартості пошкодженого товару - 18 947,76 грн. та вартості перевезення - 3 122 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 15.04.2016 року між ним та ТОВ "ТК "САТ" було укладено договір перевезення вантажу, за умовами якого він передав відповідачу для перевезення в межах м. Дніпропетровська вантаж (профіль сталевий з комплектуючими), що підтверджується накладною на вантаж №9980066251 від 15.04.2016 року.

Під час перевезення вантаж був пошкоджений, а саме: порушено лакофарбове покриття, подряпини, вм'ятини, на окремих листах пробиті дірки, деформовано краї листів для замків, а також деформовано частини самих листів. Зазначені пошкодження призвели до того, що вантаж перестав бути придатним для його використання за призначенням.

Сума збитків складається з вартості вантажу в сумі 18 947,76 грн., що підтверджується рахунком на оплату №452 від 11.04.2016 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру №349 від 12.04.2016 року. До збитків відноситься і вартість перевезення в сумі 3 122,00 грн., що підтверджується накладною на вантаж.

Про факт пошкодження позивач повідомив відповідача зверненням від 26.04.2016 року №26/04/16 та відмовився отримати вантаж.

Оскільки відповідач визнав факт пошкодження вантажу в процесі його перевезення, проте відмовився відшкодувати заподіяні збитки, у відповідності до ст. 22, 909, 917, 924 ЦК України, ст. 1, 1-1, 4, 10, 22 Закону України "Про захист прав споживачів" просив позов задовольнити.

Також просив поновити строк звернення до суду з даним позовом, оскільки він був пропущений з поважних причин - пред'явленням позову до неналежного суду.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "ТК"САТ" на користь ОСОБА_1 збитки в сумі 13 122 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ "ТК "САТ", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Свої доводи мотивує тим, що відповідно до акту пошкодження вантажу від 20 квітня 2016 року №009000039 та пояснень позивача, вантаж який перевозився відповідачем, не весь зазнав пошкодження.

Згідно накладної на вантаж №998066251 від 15.04.2016 року, вантаж складався з чотирьох місць, оголошеною вартістю 10 000 грн. Між тим, під час перевезення пошкоджень зазнало лише одне місце із чотирьох, а саме: 1 місце - профіль сталевий листовий НС 35 (покрівельний, RAL3005, 0,45, 1115, 3500), кількість - 101,465 кв. м.

Зважаючи на вид вантажу, що перевозився, часткове пошкодження одного місця вантажу із чотирьох не є наслідком непридатності всього вантажу для його подальшого використання.

За таких підстав, відповідальність відповідача судом першої інстанції мала б бути встановлена в межах вартості пошкодженої частини вантажу, що становить суму 8 562,63 грн. з ПДВ. При цьому, з метою мирного вирішення спору, позивачу було запропоновано компенсацію в розмірі 5000 грн.

Вважає, що перевезення вантажу позивача було здійснено належним чином. Судом першої інстанції не було взято до уваги те, що упаковка в якій перевозився вантаж не містила знаків спеціального маркування чи застережних написів, які б вказували на особливості вантажу й необхідні умови щодо збереження його при перевезенні та виконанні вантажно-розвантажувальних робіт.

Крім того, відповідач приймав вантаж по накладній №998066251 від 15.04.2016 року у запакованому стані, а тому не міг знати про будь-які дефекти вантажу, які він мав до здійснення перевезення. В матеріалах справи відсутні будь-які посилання на пошкодження зовнішнього вигляду упаковки в якій перевозився вантаж, що дало б можливість припускати, що вантаж був пошкоджений саме у зв'язку з неналежним його перевезенням.

В судовому засіданні представник ТОВ «ТК «САТ» - Тимошенко Н.В. апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для покладення на перевізника відповідальності за незбереження вантажу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній особі їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст.920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №6-2086 цс16 від 23 березня 2016 р., законодавець покладає на перевізника обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, спричинених непереборною силою. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, не зумовленого непереборною силою, відповідно до частини 1 ст. 924 ЦК України не звільняє перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Відповідно до ч.2 ст.917 ЦК України відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 квітня 2016 р. позивачем було придбано у ТОВ "Торговий дім "Тайгер Стіл" товар, а саме: профілі сталеві листові; планку коник великий; планку кут зовнішній великий; саморіз даховий зі свердлом та гум. прокладкою, на загальну суму 18 947,78 грн. з ПДВ (а.с.6, 7).

Відповідно до накладної на вантаж №998066251 від 15.04.2016 р. вказаний вантаж було передано для перевезення за маршрутом Дніпропетровськ - с. Крайникове Тячівського району Закарпатської області. Оголошена вартість вантажу - 10 000 грн. Вантаж складався з чотирьох місць (а.с.4).

Судом встановлено, що профілі сталеві листові, передані відправником до перевезення, були пошкоджені.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за пошкодження вантажу.

Судом встановлено, що сторони дійшли згоди, що відправник ознайомлений з умовами перевезення, опублікованими на офіційному сайті www.sat.ua, та згоден з ними (а.с.4).

Відповідно до умов перевезення вантажів ТОВ "ТК "САТ" вантажовідправник зобов'язаний запакувати вантаж у відповідності до Правил упакування вантажів, затверджених перевізником та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. У випадку недотримання цих Правил, перевізник відповідальності за цілісність вантажу не несе (а.с.11).

Відповідно до Правил упаковки вантажів ТОВ "ТК "САТ", профілі (меблеві, віконні, дерев'яні, будівельні) повинні бути упаковані в гофрокартон або картон та обмотані скотчем або скотч-плівкою (а.с.13).

Як вбачається з листа ТОВ "ТК"САТ" від 06.05.2016 р. №949, вантаж було упаковано у плівку та частково у картон (а.с. 8).

Відповідно до акту пошкодження вантажу № 106000001 від 20.04.2016 р., який було підписано представниками відправника та отримувача вантажу, встановлено пошкодження одного місця із чотирьох: пошкоджено металічні покрівельні листи, пошкодження у вигляді вм'ятин, деформації країв листів і подряпин ( вм'ятини 1,10 см з правого краю, загнуті краї 3 см з правого краю). Упаковка - вантаж не упакований. Додаткові відомості - вантаж промаркований (а.с.57).

З огляду на ту обставину, що вантаж було упаковано у відповідності до виду вантажу та правил, затверджених перевізником, проте доставлено до пункту призначення без упаковки, правові підстави для звільнення відповідача від відповідальності за пошкодження вантажу відсутні.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що було пошкоджено лише один профіль сталевий листовий спростовуються актом пошкодження вантажу № 106000001 від 20.04.2016 р., згідно якого були пошкоджені металічні покрівельні листи, які й складали одне місце з чотирьох та вартість яких становила 16 149,76 грн. без ПДВ.

З цих же підстав підлягають відхиленню доводи апеляційної скарги щодо відсутності на упаковці знаків спеціального маркування.

З огляду на те, що вантаж було доставлено одержувачу без упаковки, є необґрунтованим посилання в апеляційної скарги на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів щодо пошкодження зовнішнього виду упаковки, в якій перевозився вантаж.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ» відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді:

Справа №755/13826/16-ц

Апеляційне провадження №22-ц/796/2753/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Чех Н.А.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: КирилюкГ.М.