Ухвала суду № 65070976, 28.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28.02.2017Справа № 910/22748/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/22748/16

за позовом публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м. Київ,

до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, і державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк,

про стягнення 69 179 723,28 грн.,

за участю представників:

позивача - Мамонов Д.В. (довіреність від 22.12.2016 № 19-302);

відповідача-1 - Корсун Ю.Ю. (довіреність від 09.12.2016 № Ц/З-04/318-16); Лях К.М. (довіреність від 09.12.2016 № Ц/З-04/322-16);

відповідача-2 - не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/22748/16 за позовом публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення 69 179 723,28 грн. заборгованості по оплаті електроенергії в період з травня 2015 року по квітень 2016 року.

Представники відповідача-2 у судове засідання 28.02.2017 не з'явилися; про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про оголошення перерви для надання можливості отримати рішення Верховного Суду України.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Як зазначено в пункті 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід брати до уваги факти невиконання ними процесуальних обов'язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК України, доказів у справі; неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.

Оцінюючи характер процесу та його значення для заявника, слід враховувати важливість предмета розгляду та ступінь ризику для заявника, наприклад, якщо йдеться про справи, що потребують оперативного прийняття рішення; трудові справи; справи, що пов'язані зі станом здоров'я заявника; справи щодо опіки над дітьми тощо.

Беручи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, характер процесу, суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерви для надання учасникам процесу часу виконати вимоги ухвал суду та виконати приписи статей 32-36 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 77, 86 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Оголосити перерву до 21.03.17 о 16:10 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, зал № 1 (корпус Б).

2. Копію ухвали надіслати учасникам процесу, що не були присутні у судовому засіданні, відповідно до статті 87 ГПК України.

Суддя І.Д.Курдельчук