Ухвала суду № 65069790, 01.03.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"01" березня 2017 р. Справа № 817/1269/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "22" грудня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення одноразової грошової допомоги ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом у якому з урахуванням змінених позовних вимог просив:

- визнати протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Рівненській області при прийнятті наказу №33 о/с від 09.03.2016 "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_3 у частині не зарахування до вислуги років (у календарному та пільговому обчисленні) часу його навчання у цивільному вищому навчальному закладі в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців, та не виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Рівненській області, пов'язану із не внесенням відповідних змін в наказ №33о/с від 09.03.2016 «По особовому складу», про звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_3 (М-222401), у частині додаткового зарахування йому до вислуги років (у календарному та пільговому обчисленні) часу його навчання у цивільному вищому навчальному закладі, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, виплати йому одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, в порядку встановленому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також щодо не виплати ОСОБА_3 середнього заробітку за весь час затримки виплати йому одноразової грошової допомоги з 09.03.2016 по день фактичного розрахунку;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області, внести відповідні зміни в наказ №33о/с від 09.03.2016 «По особовому складу», про звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_3 (М-222401), додатково зарахувавши йому до вислуги років (у календарному та пільговому обчисленні) час його навчання у цивільному вищому навчальному закладі, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, виплативши йому одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, в порядку встановленому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- стягнути із Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

- стягнути із Головного управління Національної поліції в Рівненській області, на користь ОСОБА_3, середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 09.03.2016 по день фактичного розрахунку.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду, з підстав визначених п.4 ч.1 ст.155 КАС України.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно (30.11.2016 та 22.12.2016) не прибув у судові засідання без поважних причин, а тому вказане є підставою для застосування судом приписів п.4 ч.1 ст.155 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічне положення закріплено також у п. 4 ч. 1 ст.155 КАС України.

При вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави суд повинен з'ясувати та встановити такі обставини: 1) чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд перший і другий раз; 2) чи обидва рази були відсутні поважні причини неприбуття позивача або інформація про такі причини; 3) чи відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності.

Суд може залишити позовну заяву без розгляду лише якщо наявні та належним чином встановлені і підтверджені всі зазначені обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 29.11.2016 позивач подав через канцелярію Рівненського окружного адміністративного суду клопотання про відкладення розгляду справи, яка призначена на 30.11.2016 (а.с.91). Клопотання обґрунтовано тим, що він не зміг прибути до суду, щоб взяти участь у судовому засіданні, так як перебуває на лікарняному. До вказаного клопотання було долучено медичну довідку поліклініки № 1 ЦМЛ м. Рівне № 13 з якої вбачається, що ОСОБА_3 28.11.2016 був на прийомі у лікаря травматолога із діагнозом: пошкодження зв'язок лівого колінного суглобу, ремартроз та йому було надано медичну допомогу, зокрема гіпсова імобілізація 2 тижні.

Отже, 30.11.2016 позивач не зміг прибути до суду з поважних причин, оскільки йому було проведено гіпсову імобілізацію лівого колінного суглобу строком не менше чим на 2 тижні, що підтверджено медичною довідкою поліклініки № 1 ЦМЛ м. Рівне № 13.

Судом першої інстанції було задоволено клопотання позивача та відкладено розгляд справи на 22.12.2016 року.

22.12.2016 позивач повторно подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.115), у якому просив суд перенести судове засідання на іншу дату, оскільки перебуває на лікарняному та продовжує хворіти, вказане підтвердив медичною довідкою поліклініки № 1 ЦМЛ м. Рівне № 20 де зазначено, що ОСОБА_3 з 25.11.2016 по 12.12.2016 знаходився на амбулаторному лікуванні у лікаря-травматолога поліклініки № 1 ЦМЛ м.Рівне та продовжує хворіти із діагнозом: пошкодження зв'язок лівого колінного суглобу, ремартроз, лікування, зокрема: імобілізація гіпсова, магнітотерапія.

Крім того, позивач подав до суду апеляційної інстанції медичну довідку поліклініки № 1 ЦМЛ м. Рівне № 6 від 23.12.2016 та виписку із медичної картки амбулаторного хворого від 23.12.2016 (135,136), з яких видно, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, непрацюючий, перебував на амбулаторному лікуванні у лікаря-травматолога вказаного медичного закладу із діагнозом: пошкодження МХЗ лівого колінного суглобу, ремартроз та отримав лікування, зокрема: гіпсова імобілізація лівого колінного суглобу, магнітотерапія, медикаментозне лікування, носіння лангети-наколінника.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та поданим доказам, колегія суддів зазначає, що позивач перебуваючи на лікуванні з 25.11.2016 по 23.12.2016, не мав можливості прибути на судові засідання 30.11.2016 та 22.12.2016, оскільки згідно лікування та рекомендацій лікаря- травматолога, був обмежений у своєму пересуванні шляхом гіпсової імобілізації лівого колінного суглобу, з подальшим носінням лангети- наколінника, без надмірного навантаження та рухів лівим колінним суглобом, так як це могло зашкодити його здоров'ю, а тому суд визнає поважними причини неприбуття позивача у судові засідання 30.11.2016 та 22.12.2016 року.

Також, при прийнятті рішення суд першої інстанції вказав, що в матеріалах справи міститься копія Договору про надання правової допомоги від 12.05.2016 (а.с.37), відповідно до якого адвокат Оніщук В.П. зобов'язується надати клієнту ОСОБА_3 правову допомогу, а відтак, адвокат як представник позивача міг представляти його інтереси у суді. Проте, жодним чином представник позивача не був повідомлений про час та місце розгляду справи та про відкладення.

За практикою Європейського Суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України, для залишення позовної заяви без розгляду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвалу судом прийнято з порушенням вимог процесуального закону, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 155, 195, 197, 198, 204, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "22" грудня 2016 р. скасувати, справу повернути для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/ ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідач Головне управління Національної поліції в Рівненській області вул.М.Хвильового,2,м.Рівне,33028

- ,