Ухвала суду № 65069512, 23.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 р.Справа № 816/1391/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Бартош Н.С. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Дудки О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2016р. по справі № 816/1391/16

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області , Відділу Держгеокадастру у Глобинському районі

про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області, Відділу Держгеокадастру у Глобинському, в якому просила: визнати протиправними та скасувати наказ Держгеокадастру від 26.07.2016 р. № 953-то, наказ головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області від 27.07.2016 р. №126-к, наказ відділу Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області від 27.07.2016 №8-к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області за угодою сторін на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про державну службу" та п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України; поновити на роботі ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області; стягнути на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.07.2016 по день поновлення на роботі.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2016 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про державну службу», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 19.06.2015 р. №219-то "Про призначення ОСОБА_1." позивачка призначена на посаду заступника начальника Управління Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області, як таку, що пройшла конкурсний відбір на дану посаду (а. с. 7).

Наказом Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області від 23.06.2015 р. № 73-к "Про призначення ОСОБА_1." датою призначення позивачки на посаду визначено 25.06.2015 року (а. с. 8).

Наказом Держгеокадастру від 26.07.2016 р. № 953-то "Про звільнення ОСОБА_1." позивачка звільнена з посади заступника начальника Управління Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області за угодою сторін відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу", пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (а. с. 11).

Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області 27.07.2016 р. видано наказ №126-к "Про звільнення ОСОБА_1.", відповідно до якого оголошено наказ Держгеокадастру від 26.07.2016 р. № 953-то "Про звільнення ОСОБА_1." (а. с. 120.

Позивачка звільнена із займаної посади на підставі наказу Управління Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області від 27.07.2016 № 8-к (а. с. 13).

Не погоджуючись із наказами про звільнення, позивачка звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази обґрунтовані та не підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України визначено, що підставою припинення трудового договору є угода сторін.

Пунктом 3 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу", що державна служба припиняється за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону).

Згідно ч. 2 статті 86 Закону України "Про державну службу", державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб'єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов'язків державним органом.

У матеріалах справи наявна копія заяви, адресована голові Держгеокадастру ОСОБА_2 від заступника начальника управління Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області ОСОБА_1, про звільнення із займаної посади за угодою сторін, відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (а. с. 145), на якій міститься резолюція "До наказу" та підпис ОСОБА_2

Судовим розглядом встановлено, що позивачка не заперечувала факт особистої присутності у Держгеокадастрі 26.07.2016 р., що в свою чергу підтверджується наявною в матеріалах справи копією заяви ОСОБА_1 про звільнення, яка написана нею власноручно та зареєстрована 26.07.2016 р. в автоматизованій системі діловодства Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Крім того, відповідно до Правового висновку Верховного Суду України у справі за 6-1269цс16, викладеного у постанові від 26.10.2016 року, у разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (за угодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.

Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (стаття 38 цього Кодексу).

Розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (угода сторін), суди повинні з'ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін.

Судовим розглядом встановлено, що позивачка зверталася до Держгеокадастру із заявою про звільнення із займаної посади за угодою сторін, шляхом реєстрації такої заяви 26.07.2016 р. в автоматизованій системі діловодства Держгеокадастру та її погодження роботодавцем, шляхом видання наказу про звільнення позивача на підставі поданої заяви 26.07.2016 р.

Таким чином, у зв'язку написанням позивачкою заяви про звільнення, подання її до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, отримання останнім вказаної заяви від позивача, реєстрації її в автоматизованій системі діловодства Держгеокадастру 26.07.2016 р., підтверджується наявність домовленості сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою та наявність волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення.

Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції позивачкою не надано доказів відкликання заяви про звільнення, вимоги позивача про визнання її такою, що не подана тощо.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що чинне законодавство не вимагає від сторін трудового договору обов'язкового погодження дати звільнення у письмовій формі, так як частина друга статті 86 Закону України "Про державну службу" містить лише застереження щодо того, що звільнення працівника до закінчення двотижневого строку не повинно перешкоджати належному виконанню державним органом своїх обов'язків.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили, що вказану заяву про звільнення за угодою сторін позивачка написала та передала відповідачу в момент призначення її на посаду, тобто у 2015 році.

Судовим розглядом встановлено, що позивачка отримала оскаржуваний наказ в день реєстрації заяви 26.07.2016 р. та ознайомлена з ним без зауважень.

Доводи позивачки щодо відсутності у голови Держггеокадастру ОСОБА_2 повноважень видавати та підписувати наказ про звільнення ОСОБА_1 26.07.2016 р., колегія суддів вважає безпідставними з наступних підстав..

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 р. № 527-Р "Про звільнення ОСОБА_2 з посади Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру" ОСОБА_2 звільнено із займаної посади у зв'язку з переходом на іншу службу (в подальшому - Розпорядження №527-Р) (а.с. 15).

Факт и строки реалізація Розпорядження № 527-Р були предметом розгляду в адміністративній справі № 816/1438/16. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2016 р., відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнати протиправним та скасувати пункт другий наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру "Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 527-р" від 26 липня 2016 року № 108-к; визнати відсутність компетенції у Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру ОСОБА_2 з 22 липня 2016 року здійснювати повноваження Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастр.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вищезазначеним рішенням встановлено, що Розпорядження № 527-Р введено в дію Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 108-л від 26.07.2016 р., тобто голова Держггеокадастру ОСОБА_2 мав право 26.07.2016 р. видавати та підписувати наказ про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для визнання протиправними та скасування наказу Держгеокадастру від 26.07.2016 р. № 953-то про звільнення ОСОБА_1 з посади застпуника начальника відділу Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області за угодою сторін на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про державну службу" та п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування наказу головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області від 27.07.2016 №126-к та наказу відділу Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області від 27.07.2016 №8-к, які прийняті на виконання наказу Держгеокадастру від 26.07.2016 р. № 953-то.

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2016 року - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2016р. по справі № 816/1391/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Бартош Н.С. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 28.02.2017 р.