Ухвала суду № 65069366, 01.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 876/238/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Костіва М.В.,

з участю секретаря судового засідання - Керод Х.І.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Процик В.І.;

від відповідача - Ярошик Т.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Айслаг» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2016р. в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Айслаг» до Головного управління ДФС у Волинській обл. про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобов'язання з акцизного податку,-

В С Т А Н О В И Л А:

19.10.2016р. позивач Приватне підприємство /ПП/ «Айслаг» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем Головним управлінням /ГУ/ ДФС у Волинській обл. податкове повідомлення-рішення № 0000244001 від 22.07.2016р. про збільшення суми грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 252788 грн. 75 коп. (Т.1, а.с.2-10).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2016р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (Т.3, а.с.166-168).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач ПП «Айслаг», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (Т.3, а.с.172-178).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що із аналізу наданих позивачем господарських договорів убачається, що фактичне придбання паливно-мастильних матеріалів покупцем відбулося в момент підписання накладних, а на автозаправній станції /АЗС/ здійснювався відпуск чужого пального зі зберігання, при цьому дата передачі такого пального не співпадала з датою переходу права власності на такі матеріали. Оскільки апелянт здійснював оптову, а не роздрібну торгівлю, в ціну товару акцизний податок не включався; чинне законодавство не містить заборони щодо передачі нафтопродуктів зі зберігання через АЗС.

Також під час відпуску з АЗС нафтопродуктів для власного автотранспорту є відсутніми будь-які розрахунки, а тому немає дати виникнення податкового зобов'язання через відсутність об'єкта оподаткування.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно установлено судом першої інстанції, відповідачем ГУ ДФС у Волинській обл. проведено планову виїзну перевірку ПП «Айслаг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015р. по 31.03.2016р. та іншого законодавства за період з 01.01.2015р. по 31.03.2016р., за результатами якої складено Акт перевірки № 262/03-20-14-01-09/13369787 від 13.07.2016р. (Т.1, а.с.11-39).

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення вимог п.44.6 ст.44, пп.213.1.9 п.213.1 ст.213, пп.214.1.1 п.214.1 ст.214 Податкового кодексу /ПК/ України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання по акцизному податку за січень - березень 2016 року в сумі 202231 грн.

На підставі цього Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000244001 від 22.07.2016р. про збільшення суми грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в загальному розмірі 252788 грн. 75 коп., в тому числі 202231 грн. за основним платежем та 50557 грн. 75 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.40).

Окрім цього, матеріалами справи стверджується, що 05.01.2016р. між ПП «Айслаг» та ПП «Технопостачкомплект» був укладений договір поставки № 03, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати або передати зі свого складу покупцю у власність нафтопродукти, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах даного договору (Т.1, а.с.62-63).

На виконання умов цього договору поставки ПП «Айслаг» передало ПП «Технопостачкомплект» товар за період часу з 05.01.2016р. по 31.03.2016р. на загальну суму 4548626 грн. 36 коп., що підтверджується первинними документами (Т.1, а.с.64-103).

05.01.2016р. між ПП «Айслаг» та ПП «Технопостачкомплект» укладений договір зберігання № 03-а, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого ПП «Технопостачкомплект» передає, а ПП «Айслаг» приймає на зберігання нафтопродукти, кількість, асортимент, яких вказується в актах приймання-передачі майна; товар зберігається за адресою: м.Луцьк, вул.Львівська, 91А (Т.1, а.с.104 і на звороті).

На виконання умов договору зберігання ПП «Технопостачкомплект» за період з 05.01.2016р. по 31.03.2016р. передало ПП «Айслаг» на зберігання товару в кількості 301472 л, що підтверджується актами приймання-передачі (Т.1, а.с.105-148).

Крім того, відповідно до договорів зберігання, що були укладені між ПП «Айслаг» та замовниками, в період з 05.01.2016р. по 31.03.2016р., позивач через АЗС на підставі договорів зберігання та відомостей передав замовникам нафтопродукти загальною кількістю 57202,66 л (Т.1, а.с.211-248, Т.2, а.с.1-248, Т.3, а.с.1-6).

Розглядувані правовідносини регламентуються приписами ПК України (в редакції, діючій на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до пп.14.1.4 п.14.1 ст.14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.11 п.212.1 ст.212 ПК України визначено, що платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно із п.215.1 ст.215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

При цьому, пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПК України. передбачено, що одним із об'єктів оподаткування зазначеним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (пп.214.1.1 п.214.1 ст.214 ПК України).

Отже, об'єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому, незалежно від форми розрахунків.

Законом України № 909-VІІІ від 24.12.2015р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності з 01.01.2016р., абзац другий пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України викладено в наступній редакції.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування, а також фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків.

Звідси, на момент виникнення спірних правовідносин чинним законодавством було передбачено, що фізичний відпуск з АЗС товарів є реалізацією суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Тобто, з 01.01.2016р. (з набранням чинності Закону України № 909-VIII від 24.12.2015р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році») абсолютно усі операції, що передбачають фізичний відпуск пального з АЗС при використанні реєстратора розрахункової операції, є об'єктом оподаткування.

Починаючи з 01.01.2016р., не має правового значення те, що пальне через АЗС реалізується кінцевим споживачам чи для комерційного використання, вроздріб чи гуртом, за готівку чи у безготівковій формі, з оплатою безпосередньо при отриманні товару чи до цього, з переходом права власності чи без тощо.

Відповідно до пп.215.3.10 п.215.3 ст.215 ПК України для товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставка податку становить 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) товару.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар (п.216.9 ст.216 ПК України).

Згідно Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Визначення поняттям роздрібної та оптової торгівлі надає Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», затв. наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 130 від 05.07.2004р.

Роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.

Оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

Наказом Міністерства фінансів України № 14 від 23.01.2015р. затверджено Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку.

Позивач вказує, що суб'єкти підприємництва на АЗС розраховуються за паливо талонами та паливними картками (в тому числі старт-картами), виданими на підставі договору поставки нафтопродуктів, за якими придбавається оптова партія товару. Відтак, при отриманні товару на АЗС за талонами та паливними картками роздрібна торгівля підакцизним товаром не відбувається.

Разом з тим, відповідно до розділу 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затв. спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України № 281/171/578/155 від 20.05.2008р.:

талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг.

Смарт-картка (паливна картка) є платіжною карткою із вмонтованим мікроконтролером як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та /або виконання службових операцій (п.2.1 розділу 2 Правил Національної системи масових електронних платежів, затв. постановою Національного банку України № 620 від 10.12.2004р.).

Пунктом 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затв. постановою КМ України № 1442 від 20.12.1997р., встановлено, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Пункт 10 цих Правил зазначає, що розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Пунктами 34 та 35 цих Правил встановлено, що заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-масло та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри). Заправка автотранспортних засобів провадиться за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора.

Таким чином, законодавством чітко визначено можливість розрахунку за придбані у роздріб нафтопродукти як у готівковій формі, так і з використанням талонів, платіжних карток та смарт-карток (паливних карток), у зв'язку з чим доводи позивача (апелянта) про те, що безготівкові розрахунки юридичних осіб за придбані нафтопродукти не підпадають під визначення розрахункових операцій, оскільки при їх здійсненні відсутня дата виникнення податкового зобов'язання, є безпідставними.

З урахуванням наведеного, у розглядуваному випадку виникають податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів у ПП «Айслаг» як суб'єкта господарювання, який здійснює фізичний відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу АЗС безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Фактично доводи апелянта зводяться до того, що при фізичному відпуску пального, в одних випадках, пальне ПП «Айслаг» не належало, а перебувало у нього на зберіганні і, відповідно, операції продажу (поставки) не відбувалися; в інших випадках, при заправці власних автотранспортних засобів не здійснювався перехід права власності, не проводилися розрахунки. При цьому, через АЗС може відбуватися як роздрібний, так і оптовий продаж пального, а його фізичний відпуск не завжди є переходом права власності.

Між тим, такі твердження втратили свою актуальність із внесенням змін до ПК України згідно норм Закону України № 909-VIII від 24.12.2015р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», що набрали чинності з 01.01.2016р., та відповідно до яких будь-який фізичний відпуск пального через АЗС з оформленням розрахункового документа (застосуванням РРО) є операцією, що відноситься до об'єктів оподаткування акцизним податком.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного переконання про те, що висновки податкового органу, які викладені в Акті перевірки № 262/03-20-14-01-09/13369787 від 13.07.2016р., відповідають нормам податкового законодавства, що регулюють порядок нарахування та сплати акцизного податку, зокрема, п.213.1 ст.213, пп.214.1.1 п.214.1 ст.214 ПК України.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими податковий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог ПК України, а відтак й покладених в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, приймаючи до уваги вірне застосування останнім приписів ПК України, заявлений позивачем позов є безпідставним та необгрунтованим, через що не підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Айслаг» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2016р. в адміністративній справі № 803/1546/16 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Бруновська