Ухвала суду № 65068956, 01.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 363/3514/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Чіркова Г.Є.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Лисенко І.Д., позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 01 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 01 грудня 2016 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд постанову визнати нечинною та зактити провадження у справі, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповністю встановлено обставини справи, судом порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04 липня 2016 року щодо ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). 15 липня 2016 року відповідачем винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 360 грн за ст. 152 КУпАП.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувана постанова складена з порушенням вимог КУпАП.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 289 КАС скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, <…>. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову прийнято 15.06.2016, а позовну заяву подано до суду 12.09.2016, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до адміністративного суду.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивачем зазначений строк було пропущено з поважних причин, оскільки, за його твердженням, про оскаржувану постанову він дізнався лише після надходження йому 01.09.2016 документів виконавчого провадження, після чого, у межах десятиденного строку (враховуючи, що 11.09.2016 - вихідний день), подано позов до суду.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Однак, відомостей про те, що позивачу було належним чином направлено та вручено оскаржувану постанову, відповідачем надано не було, а матеріали справи доказів цьому також не містять. Також матеріали справи не містять доказів того, що позивач був присутній при оголошенні відповідачем оскаржуваної постанови.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, згідно якої порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, у спірному протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено: посаду особи, яка склала протокол; місце вчинення адміністративного правопорушення; адреси свідків та пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Окрім того, протокол не містить посилань на нормативні акти, які було порушено позивачем, відсутні посилання на конкретні обставини правопорушення, а зазначено лише, що позивачем спричинено засмічення місць загального користування без посилань на те, якого роду засмічення, про які місця загального користування йдеться тощо. При складенні протоколу, позивачу не було роз'яснено його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, що в вбачається з відсутності відповідної відмітки у протоколі.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що протокол, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Відповідно до ст. 2772 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Проте, матеріали справи не містять доказів того, що позивача було повідомлено про розгляд його справи про адміністративне правопорушення. Окрім того, зі змісту оскаржуваної постанови відповідача вбачається, що позивач не був присутнім під час розгляду справи.

Згідно пп. 2, 3 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Не зважаючи на те, що протокол, як зазначалося, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також те, що позивача про розгляд справи сповіщено не було, відповідачем було вирішено розглядати справу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідачем зазначених відомостей не з'ясовувалося, а лише було додатково зазначено, що під забрудненням слід розуміти розміщення перегною, а також те, що такими діями позивач порушив «Правила благоустрою населених пунктів Литвинівської сільської ради» без зазначення конкретної норми. З наведеного вбачається, що відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не встановлювалося чи є розміщення перегною на землях загального користування порушенням, чи дійсно було розміщено перегній та чи було його розміщено саме на землях загального користування, чи ці дії були вчинені саме позивачем та чи є у цьому його вина тощо.

За таких обставин, відповідачем під час розгляду спірної справи про адміністративне правопорушення не було виконано обов'язку щодо з'ясування обставин справи, передбаченого ст. 280 КУпАП.

За таких обставин,

Враховуючи викладені обставини у своїй сукупності, колегія суддів вважає, що накладення на позивача адміністративного стягнення є необґрунтованим та протиправним, а тому, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав на задоволення позовних вимог є правильним.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області залишити без задоволення, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 01 грудня 2016 року - без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст рішення виготовлений 01.03.2017.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Земляна Г.В.