Ухвала суду № 65068945, 01.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6058/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Шелест С.Б.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та нечинним рішення атестаційної комісії, протиправним та скасування в частині наказу про звільнення, поновлення на посаді з виплатою середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - відповідач 1), Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - відповідач 2) про визнання рішення атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в місті Києві № 1 від 30.12.2015 року щодо позивача протиправним та нечинним повністю; визнання незаконним, протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у місті Києві № 237 о/с від 21.03.2016 року в частині щодо звільнення позивача з займаної ним посади; поновлення позивача на посаді інспектора Деснянського управління поліції з виплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу з урахуванням вислуги років, спеціального звання, посади та премії.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 08 грудня 2016 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з наявного у справі витягу з наказу № 237 о/с від 21.03.2016 року «Щодо особового складу», згідно з п. 5 (через службову невідповідність) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» майора поліції ОСОБА_3 (М-104723) інспектора Деснянського управління поліції звільнено зі служби в поліції, установивши йому щомісячну премію за березень 2016 року у розмірі 00 відсотків.

Стаж служби в поліції в календарному обчисленні складає 19 років 07 місяців 06 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 01 місяць 28 днів, для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби - 19 років 07 місяців 06 днів.

Підстава: атестаційний лист ОСОБА_2 з висновком атестаційної комісії від 30 грудня 2015 року.

Як убачається з матеріалів справи, 07 листопада 2015 року позивача було прийнято на службу до Національної поліції України на посаду інспектора Деснянського управління поліції Головного управління поліції у місті Києві у відповідності до п. 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», тобто без проведення конкурсу.

Наказом Головного управління Національної поліції у місті Києві № 2 від 07.11.2015 року оголошено тимчасові штати апарату, органів і підрозділів Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Наказом Головного управління Національної поліції у місті Києві від 15.12.2015 року № 11 створено атестаційні комісії Головного управління Національної поліції у місті Києві №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, та затверджено професійний склад цих комісій. Проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у місті Києві призначено в період з 15 по 28 грудня 2015 року.

Наказом Головного управління Національної поліції у місті Києві № 226 від 18.03.2016 року атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у місті Києві продовжено по 31.03.2016 року.

Так, згідно Атестаційного листа від 17 грудня 2015 року, позивач за результатами тестування загальних навичок набрав 51 бал, а за результатом тестування знань основ законодавства про правоохоронну діяльність - 50 балів.

У атестаційному листі щодо позивача серед іншого зазначено про те, що за період служби в органах внутрішніх справ та на займаній посаді він вміє швидко та професійно приймати рішення, однак наполегливої ініціативи в роботі не проявляє. Протягом 2015 року особисто ним виявлено та викрито 5 кримінальних правопорушень, спільно з працівниками управління безпосередньо приймав участь в документуванні ще 7 кримінальних правопорушень. У стройовому відношенні підтягнутий, фізично розвинутий. Матеріальну частину та порядок застосування вогнепальної зброї та спеціальних засобів знає, службову таємницю зберігати вміє.

За висновком прямого керівника позивач займаній посаді відповідає.

Разом з тим, у графі «Результати тестування» у даному атестаційному листі містяться відомості: «тестування загальних навичок - 22», «професійне тестування - 20», у графі «результати атестування» - « 4 - зайнятій посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

Відповідно до протоколу Атестаційної комісії Київ-1 від 30.12.2015 року членами атестаційної комісії під час проведення атестування позивача було досліджено атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на поліцейського, а саме: декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел.

Так, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення, а саме - « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність». Дане рішення прийнято одноголосно.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням Атестаційної комісії та наказом в частині свого звільнення, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Колегія суддів апеляційної інстанції з приводу даних спірних правовідносин, вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Верховною Радою України 02.07.2015 року було прийнято Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580), який набрав чинності 07.11.2015 року.

Пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580 передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Згідно до п. 10 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580 працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Тобто, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або шляхом проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Статтею 58 Закону № 580 передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

При цьому, призначаючи позивача на роботу в органах Національної поліції, жодних застережень про тимчасовість призначення позивача на посаду здійснено не було.

Щодо призначення позивача на посаду в порядку пере атестування, згідно п. 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», то відповідно до п. 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580 видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Водночас наведеною нормою Закону № 580 не передбачено процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.

Разом з тим мету та підстави атестування поліцейських визначено у ст. 57 Закону № 580.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону № 580 атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Тобто, суд першої інстанції правильно зазначив, що наведені у ч. 2 ст. 57 Закону № 580 підстави для проведення атестування є вичерпними. Метою проведення такого атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

В той же час, досліджуючи наказ ГУ НП в місті Києві № 11 від 15.12.2015 року «Про створення атестаційний комісій Головного управління Національної поліції у місті Києві» (а.с. 106), судом встановлено відсутність у його тексті посилань на підстави для атестування поліцейських, передбачених ч. 2 ст. 57 Закону № 580. Зазначення в ньому мети атестування як «оцінки ділових, професійних, особистих якостей та рівня підготовленості поліцейських Головного управління Національної поліції у місті Києві» не свідчить про фактичне існування підстав для проведення тестування, встановлених вказаною вище нормою Закону.

Виходячи із аналізу наведених законодавчих положень, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставне та протиправне включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Що стосується правомірності рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції міста Києва, оформленого протоколом ОП № 30-12/01-01 від 30.12.2015 року про невідповідність позивача займаній посаді, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок проведення атестування поліцейських визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 від 17.11.2015 року (далі - Інструкція № 1465).

Пунктом 2 розділу І Інструкції № 1465 визначено, що керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.

Розділом ІV Інструкції № 1465 визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.

Згідно з п. 11 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Відповідно до п. 3 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.

За змістом п.п. 7-9 Розділу ІV Інструкції № 1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Відповідно до пунктів 10, 11, 12 Розділу ІV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Пунктом 15 Розділу ІV Інструкції № 1465 передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, відповідно до п. 16 Розділу ІV Інструкції № 1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Зміст викладених положень Інструкції №1465 свідчить, що атестування поліцейських включає два етапи: тестування та співбесіду. В той же час тестування передбачає професійний тест (тест на знання законодавчої бази) та тест на загальні здібності та навички.

Разом з тим положеннями Інструкції № 1465 не визначено конкретного порядку проведення співбесіди, у той же час, виходячи з її змісту та мети атестування, а також беручи до уваги зміст норми п. 16 Розділу ІV Інструкції № 1465, можна дійти висновку, що під час співбесіди Атестаційна комісія повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465, для чого поліцейському, який проходить атестування, можуть ставитись питання.

Згідно з п.п. 20-23 Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.

Водночас, як встановлено судом, протокол ОП № 30-12/01-01 від 30.12.2015 року Атестаційної комісії не містить мотивів, якими комісія керувалася під час прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді, посилань на обставини, що свідчать про недостатній рівень теоретичних знань та/або професійних якостей позивача, чи інші дані, які б свідчили про його низький професійний потенціал; невідповідність позивача займаній ним посаді.

Так, виходячи із наведеного, суд зазначає, що зміст оскаржуваного протоколу та встановлені під час судового розгляду справи інші обставини, на переконання суду, свідчать, що атестаційною комісією рішення про службову невідповідність позивача приймалося не на підставі повного та всебічного розгляду всіх матеріалів, що були надані до атестування, а відтак, встановлені за результатом розгляду цих матеріалів обставини не можуть об'єктивно свідчити про невідповідність позивача критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465.

Матеріалами справи підтверджується, що за наслідками тестування позивач отримав 51 балів за результатами тестування на загальні навички та 50 балів з професійного тестування. Згідно п. 10 Розділу ІV Інструкції № 1465 мінімальний бал за кожен тест складає 25 балів.

При цьому згідно положень Інструкції № 1465 результати тестування обов'язково враховуються Атестаційною комісією, проте вирішального значення вони не мають, адже повинні оцінюватися разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування. Разом з тим, під час судового розгляду справи представником відповідача не доведено, що отримана позивачем кількість балів за тести (51 та 50 балів відповідно) з точки зору комплексної оцінки усіх використаних під час атестування матеріалів, свідчить про професійну (службову) невідповідність позивача займаній ним посаді.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в місті Києві № 1 від 30.12.2015 року відносно позивача є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у місті Києві № 237 о/с від 21.03.2016 року в частині щодо звільнення позивача з займаної ним посади, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 24 розділу ІV Інструкції № 1465 встановлено, що за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.

Відповідно до п. 28 розділу ІV Інструкції № 1465 керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Отже, атестаційний лист, у якому міститься висновок атестаційної комісії про невідповідність особи поліцейського займаній посаді підлягає обов'язковому виконанню шляхом видання наказу про звільнення з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст.77 Закону № 580 (через службову невідповідність) в певний період часу, а саме: не пізніше ніж через 15 днів з дня підписання атестаційного листа з висновками.

Звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність на підставі п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 можливе лише в крайньому випадку та за умови дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення.

Між тим, апелянтом не доведено належними та допустимими доказами, неможливість залишення позивача на службі в поліції, необхідності застосування крайнього ступеню дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.

Оскільки єдиною підставою для видання оскаржуваного наказу в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції, слугувало рішення Атестаційної комісії № ГУ НП міста Києва № 4 про невідповідність останнього займаній посаді, яке за наведеними вище висновками суду апеляційної інстанції є протиправним, то наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві № 237 о/с від 21.03.2016 року в частині щодо звільнення позивача з займаної ним посади також є протиправним та підлягає скасуванню, а позивач поновленню на службі в Національній поліції України на відповідній посаді.

Згідно із ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При цьому, порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), згідно п. 2 розділу ІІ якої, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Враховуючи, що вимоги позивача щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від задоволених позовних вимог, судом першої інстанції обґрунтовано та законно задоволено позовні вимоги в цій частині.

Щодо строку звернення до адміністративного суду, то, як убачається з матеріалів справи, оскаржуваний наказ був прийнятий відповідачем 21.03.2016 року, а позивач звернувся до суду з позовом 14.04.2016 року, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, в якому надійшов адміністративний позов, тобто в місячний термін.

Колегія суддів зазначає, що позивача було звільнено з посади за наслідком рішення атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в місті Києві № 1 від 30.12.2015 року.

В свою чергу, колегія суддів наголошує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Обмеження позивачу у доступі до правосуддя шляхом застосування до нього негативних наслідків ч. 3 ст. 99 КАС України призведе до диспропорційності між застосуванням норм процесуального права та захистом порушеного права позивача.

Таким чином колегія суддів вважає, що в даному випадку положення ст. 100 КАС України щодо наслідків пропуску строку на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень не застосовуються, а тому суд першої інстанції обґрунтовано не застосував до позивача наслідки ст. 99 КАС України в частині оскарження позивачем висновків Атестаційної комісії.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 01.03.2017 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Шелест С.Б.