Ухвала суду № 65068825, 01.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/14887/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Лисенко І.Д., представника позивача Милокостової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УНІКОМБАНК» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «УНІКОМБАНК» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 28.08.2015 року прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №48573405 з примусового виконання наказу №910/2924/14, виданого 28.07.2015 Господарським судом м. Києва про стягнення з публічного акціонерного товариства «УНІКОМБАНК» (з будь-якого рахунку, виявленого виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна» (на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 13 810 077, 93 грн; частину пені та 3 % річних в розмірі 189 922,07 грн; витрати по сплаті судового збору в сумі 69 991,56 грн.

Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна» заявило клопотання накласти арешт на майно боржника одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, 28.08.2015 державним виконавцем прийнято постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах суми звернення стягнення 14 069 991,56 грн.

В подальшому, 04.09.2015 державним виконавцем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 406 999,15 грн, оскільки боржником не виконано в самостійному порядку в строк для самостійного виконання рішення 03.09.2015 включно.

У зв'язку з існуванням загальної заборгованості за виконавчим документом з урахуванням виконавчого збору станом на 25.09.2015 у розмірі 15 476 990,71 грн державним виконавцем прийнято постанову від 25.09.2015 про арешт коштів та інших цінностей боржника в межах суми стягнення.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що на адресу ПАТ «Український інноваційний банк», ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках», ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», ПАТ «КСГ Банк», ПАТ «Унікомбанк», Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області направлені платіжні вимоги для виконання.

Згідно інформації ДФС України боржником у виконавчому провадженні №48573405 відкрито рахунки в Головному управління Національного банку України по м. Києву і Київській області, що зумовило прийняття державним реєстратором постанови від 01.10.2015 про арешт коштів та інших цінностей боржника, якою накладено арешт на кошти та інші цінності, що містяться на усіх рахунках та вкладах чи на зберіганні в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області у межах суми 15 476 990,71 грн.

Крім того, в межах виконавчого провадження №48573405 08.10.2015 державним виконавцем прийнято постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук усі транспортні засоби, належні на праві власності боржнику - ПАТ «Унікомбанк»; витрати, пов'язані з розшуком, стягнути з боржника.

В цей же день, 08.10.2015 прийнято постанову про арешт коштів, що перебувають у касі боржника та надходять до каси, якою накладено арешт на кошти, що перебувають у касі та надходять до каси, що належить боржнику - ПАТ «Унікомбанк» в межах суми 14 956 654,83 грн; кошти, що перебувають в касі ПАТ «Унікомбанк» та будуть надходити до каси підлягають арешту та забороняється використовувати до наступних розпоряджень державного виконавця.

27.10.2015 державним виконавцем прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження №48573405, оскільки на підставі постанови правління Національного банку України від 15.10.2015 №704/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Унікомбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 15.10.2015 №188 щодо запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товариству «Унікомбанк» та запровадження уповноваженої особи Фонду гарантування на здійснення тимчасової адміністрації.

Виконавче провадження з примусового виконання наказу №910/2924/14, виданого 28.07.2015 Господарським судом м. Києва про стягнення з публічного акціонерного товариства «УНІКОМБАНК» (з будь-якого рахунку, виявленого виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна» (на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 13 810 077, 93 грн; частину пені та 3 % річних в розмірі 189 922,07 грн; витрати по сплаті судового збору в сумі 69 991,56 грн вказаною вище постановою зупинено до закінчення строку дії зазначених обставин.

В подальшому, 09.12.2015 поновлено виконавче провадження №48573405, оскільки постановою правління Національного банку України №856 від 03.12.2015 вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «УНІКОМБАНК», про що винесена відповідна постанова.

Цього ж дня, 09.12.2015, державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що призначено процедуру ліквідації ПАТ «Унікомбанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Унікомбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кононця Вадима Валерійовича на два роки з 04.12.2015 по 03.12.2017 включно. Виконавче провадження підлягає закінченню, а виконавчий документ підлягає направленню уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ «Унікомбанк».

При цьому, в даній постанові зазначено, що при виконанні рішення суду на користь ТОВ «Торговий Дім «Сокар України» стягнуто та перераховано кошти у сумі 476 638,03 грн, а державним виконавцем стягнуто та перераховано виконавчого збору у розмірі 52 959,76 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби (відділ примусового виконання рішень) Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №48573405 від 04.09.2015 про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 406 999,15 грн з ПАТ «УНІКОМБАНК»;

- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби (відділ примусового виконання рішень) Міністерства юстиції України зняти арешт з майна ПАТ «УНІКОМБАНК», накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.08.2015, в рамках виконавчого провадження №48573405;

- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби (відділ примусового виконання рішень) Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів та інших цінностей ПАТ «УНІКОМБАНК», накладений постановою про арешт коштів та інших цінностей боржника від 25.09.2015, в рамках виконавчого провадження №48573405;

- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби (відділ примусового виконання рішень) Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів та інших цінностей ПАТ «УНІКОМБАНК», накладений постановою про арешт коштів та інших цінностей боржника від 01.10.2015, в рамках виконавчого провадження №48573405;

- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби (відділ примусового виконання рішень) Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів, що перебувають у касі ПАТ «УНІКОМБАНК» та надходять до каси, накладений постановою про арешт коштів, що перебувають у касі боржника та надходять до каси від 08.10.2015, в рамках виконавчого провадження № 48573405;

- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби (відділ примусового виконання рішень) Міністерства юстиції України скасувати постанову про розшук майна ПАТ «УНІКОМБАНК», від 08.10.2015, в рамках виконавчого провадження №48573405.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року зазначений позов було залишено без руху та наголошено на необхідності сплатити судовий збір за кожну із заявлених позовних вимог.

20.01.2016 позивач направив до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій зазначив, що змінює позовні вимоги та залишає лише одну вимогу немайнового характеру:

- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби (відділ примусового виконання рішень) Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №48573405 від 04.09.2015 про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 406 999,15 грн з ПАТ «УНІКОМБАНК».

З урахуванням зазначеної заяви, 08.11.2016 Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження у справі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у державного виконавця відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження ВП №48573405 від 04.09.2015 про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 406 999,15 грн. з ПАТ «УНІКОМБАНК». Також суд вказав, що зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби (відділ примусового виконання рішень) Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №48573405 від 04.09.2015 про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 406 999,15 грн з ПАТ «УНІКОМБАНК» є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції вважав, що позов належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС).

У ч. 1 ст. 181 КАС передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, якщо закон встановлює інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, юрисдикція адміністративних судів на розгляд спорів зазначеної категорії не поширюється.

За ч.ч. 4-5 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За правилами ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суди розглядають у порядку господарського судочинства справи щодо оскарження дії чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <...> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <...>. З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Як убачається із матеріалів справи, позивач оскаржив до суду бездіяльність відповідача у межах виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду, виданого на підставі рішення цього суду. При цьому, позивач є стороною (боржником) цього виконавчого провадження.

З наведеного нормативного регулювання та з огляду на фактичні обставини справи вбачається, що незгода сторони з певними діями (бездіяльністю) державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим документом, виданим господарським судом, не може бути предметом розгляду за правилами КАС та, у даному випадку, має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Аналогічну правову позицію було висловлено Верховним Судом України у постанові від 01 грудня 2015 року по справі № 825/2565/14.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За таких обставин, провадження у даній справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УНІКОМБАНК» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2016 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст рішення виготовлений 01.03.2017.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Земляна Г.В.