Постанова № 65068591, 02.03.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2017 рокусправа № 804/2981/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Шлай А.В. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОН»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОН» до Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕОН» (далі - ТОВ «НЕОН») звернулося до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0004172202 від 15.12.2015 року, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 165 472 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 41 368 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ТОВ «НЕОН» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою від 24.06.2015 року слідчим з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області майором податкової міліції Дунаєвським М.О. в рамках розслідування кримінального провадження №32014040000000156 стосовно вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст.212, ч.1 ст. 205 КК України призначена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності ТОВ «Неон» по взаємовідносинам з ПП «Фаворит Запчастини» та ТОВ «Ельпіс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету податку на додану вартість за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, проведення якої було доручено фахівцям ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська, за результатами якої відповідачем складено акт перевірки № 1351/04-61-22-02/13454553 від 27.11.2015 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи

п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого безпідставно завищено податковий кредит від операцій з ПП «Фаворит Запчастина» та ТОВ «Ельпіс» на загальну суму 165 472 грн., в тому числі у липні 2013 року у розмірі 8 710 грн., у серпні 2013 року в розмірі 3 545 грн., у вересні 2013 року в розмірі 15 500 грн., у жовтні 2013 року в розмірі 16 400 грн., у квітні 2014 року в розмірі 14 000 грн., у травні 2014 року в розмірі 48 250 грн., у червні 2014 року в розмірі 59 067 грн.

За результатами акту перевірки відповідачем 15.12.2015 року винесено податкове повідомлення - рішення №0004172202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 165 472 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 41 368 грн., яке оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарг позивача оскаржене податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення, не погодившись з чим позивач оскаржив його в судовому порядку.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно вищевказаних норм, ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем з контрагентами укладено договори купівлі - продажу, а саме: з ПП «Фаворит Запчастини» договори №1-13 Пост від 16.07.2013 року, №2-13 Пост від 19.08.2013 року, №1/11/09-13 Пост від 23.09.2013 року, №1/09/10-13 Пост від 15.10.2013 року;

з ТОВ «Ельпіс» договори №3-44 Пост від 16.06.2014 року, №4-44/18 Пост від 17.06.2014 року, №5-44/18 Пост від 17.06.2014 року, №12-12-12 Ник від 12.12.2013 року, №2-44/18 Пост від 12.06.2014 року, №11-12-13 Ник від 11.12.2013 року.

Виконання позивачем зазначених договорів з даними контрагентами підтверджу ються первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), а саме:податковими та видатковими накладними, рахунками - фактурами, картками складського обліку, які свідчать про передачу товару та його оприбуткування, рахунками на оплату та банківськими виписками про здійснення оплати товару, договорами про реалізацію частини придбаного товару іншим контрагентам тощо.

В силу викладеного позивачем до складу податкового кредиту правомірно віднесе но суми податку на додану вартість у липні - жовтні 2013 року, квітні - червні 2014 року по виписаним контрагентами податковим накладним.

Матеріалами справи доведений факт дійсного виконання позивачем та його контр агентами господарських угод, позивач не мав підстав вважати діяльність контрагентів ТОВ «Ельпіс», ПП «Фаворит-Запчастини» протиправною, так як на час дії угод контр агенти позивача були зареєстровані в установленому порядку як платники ПДВ, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного держав ного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу на той факт, що в силу закону, отримання відповідачем від Дніпропетровської ОДПІ податкової інформації стосовно діяльності ТОВ «Ельпіс», ПП «Фаворит-Запчастини» не звільняє податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення плат ником податків порушення закону, оскільки податкова інформація не має преюдиціаль ного значення.

Пояснення ж певних осіб допитаних в якості свідків, протоколи обшуків по кримі нальному провадженню №32014040000000156 стосовно фіктивної діяльності, зокрема ТОВ «Ельпіс» та ПП «Фаворит-Запчастини» при відсутності вироків суду не можуть оці нюватися як докази недійсності всіх угод з вищезазначеними контрагентами, та не позбав ляють правового значення документи фінансово-господарської діяльності позивача з моменту їх видання.

Також згідно чинного податкового законодавства платник податків, який придбав товари та послуги у особи, яка на думку податкового органу, порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності у тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил веден ня господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом.

В силу викладеного колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення №0004172202 від 15.12.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 165 472 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 41 368 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, це є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

У відповідності до приписів ст.94 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 5 212, 37 грн.

Керуючись п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОН» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОН» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати винесене Державною податковою інспекцією в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Держав ної фіскальної служби у Дніпропетровській області податкове повідомлення - рішення №0004172202 від 15 грудня 2015 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОН» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області судові витрати в розмірі 5 212, 37 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: С.В. Чабаненко