Постанова № 65063656, 24.02.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №33/778/168/17 Головуючий у 1-й інстанції Дмитрюк О.В.Єдиний унікальний №336/6719/16-п Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області Гончар О.С., за участі ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 24 січня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою суду, 04.11.2016 року о 23 год. 30 хв. ОСОБА_2 по пр.Моторобудівників, 62 - вул.Іванова в м.Запоріжжі керував автомобілем НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, що підтверджується результатом тесту №1040, проведеного за допомогою алкотестера «Драгер №6810».

ОСОБА_2 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 320,00 грн.

На вказану постанову суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що він був незгоден з результатами огляду, проведеного на місці, проте працівники поліції тривалий час тримали його на місці, відсторонили від керування автомобілем, через що він не зміг пройти у встановлений законом строк огляд в наркологічному диспансері. Крім того, зазначив, що були порушені його права, оскільки він не брав участі у розгляді справи, чим був позбавлений можливості надати свої пояснення та докази.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 повністю підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні.

Заслухавши ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, вимагаючи скасувати постанову суду, ОСОБА_2 стверджував, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а справа розглянута з порушенням вимог ст.268 КУпАП.

Разом з тим, зазначені заперечення ОСОБА_2 повністю спростовуються наявними у справі доказами.

Згідно до ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що справа неодноразово призначалася до судового розгляду.

В судові засідання 30.11.2016 року та 24.01.2017 року ОСОБА_2 не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення судової повістки за адресою, повідомленою ОСОБА_2 і зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, а також за допомогою СМС-повідомлення на номер телефону, який був повідомлений ОСОБА_2 і вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення, які були доставлені йому.

Таким чином, судом виконано всі вимоги закону щодо сповіщення ОСОБА_2 про місце і час розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_2 до суду не надходило, а тому суд мав підстави для розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 згідно зі ст.268 КУпАП.

За вказаних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що судом не були порушені права ОСОБА_2, передбачені ст.268 КУпАП.

Не знайшли свого підтвердження і доводи ОСОБА_2 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення в повному обсязі підтверджена наявними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 04.11.2016 року, тестом №1040, проведеним за допомогою алкотестера «Драгер №6810.

Заперечення апелянта в тій частині, що огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння був проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008р. №1103, оскільки йому не було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров'я також не знайшли свого підтвердження та є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Так, із дослідженого відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що після проведення огляду з використанням спеціального технічного засобу ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров'я. Проте ОСОБА_2 від проходження огляду в закладі охорони здоров'я відмовився, що також підтверджується і поясненнями свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які пояснили, що в їх присутності ОСОБА_2 пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер», результат був позитивний - 1,68%, а від проходження огляду в медичному закладі з метою спростування зазначеного висновку ОСОБА_2 відмовився.

Враховуючи зазначене будь-яких порушень вимог ст.266 КУпАП і Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008р. №1103, апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 24 січня 2017 року щодо ОСОБА_2 в цій справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар