Ухвала суду № 65061997, 01.03.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/4718/16-к

Номер провадження 11-кп/775/267/2017

У Х В А Л А

Іменем України

1 березня 2017 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області

у складі: головуючого-судді Огурецького В.П.

суддів Круподері Д.О., Смірнової В.В.

при секретарі Радковському Д.В.

з участю

прокурора Медінцевої Н.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщені апеляційного суду Донецької області у м. Бахмуті

кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12016050380000927,

за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3

на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 листопада 2016 року, яким

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Ізюм Харківської області, громадянина України, який має середню освіту, працює слюсарем ремонтником на дільниці «РМЦ» філіалу Добропільське Енергопідприємство» ТОВ «ДТЕКДобропільвугілля», не одружений, місце проживання якого не зареєстроване, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимого, кримінальне провадження відносно якого за ч.1ст.185, ч.2 ст.185 КК України перебуває на розгляді в Добропільському міськрайонному суді Донецької області, рішення по справі не прийнято,

визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. ч.2 186 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 місяців. Зараховано обвинуваченому у строк покарання попереднє ув'язнення в період часу з 11 серпня 2016 року по 29 листопада 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_4, вирок у відношенні якого у апеляційному порядку не оскаржено.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди 432 гривні 46 копійок, солідарно. Стягнуто із ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди 2000 (дві тисячі) гривень, солідарно. В задоволенні іншої частини цивільного позову - відмовлено.

Цивільні позови ОСОБА_6 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 3861 (три тисячі вісімсот шістдесят одну) гривню 49 копійок, солідарно. Стягнуто із ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди 2000 (дві тисячі) гривень, солідарно. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком встановлено, що ОСОБА_3 вчинив злочин за таких обставин.

04 серпня 2016 року в денний час, точного часу не встановлено, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 вчиняти відкриті викрадення чужого майна - а саме викрадення шляхом ривку із ший жінок золотих ланцюжків, на що останній відповів згодою.

04 серпня 2016 року приблизно о 13 годині 50 хвилин, точного часу не встановлено, з метою реалізації вказаного злочинного наміру, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийшли до перехрестя вул. Леваневського - пр. Ломоносова м. Костянтинівка, де побачили ОСОБА_5, яка йшла по тротуару вздовж проїжджої частини пр. Ломоносова та прослідували за нею до ділянки місцевості, розташованої навпроти будинку № 133 по пр. Ломоносова м. Костянтинівка і діючи умисно, відкрито, із корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб за пропозицією ОСОБА_3, а останній - повторно, заволоділи належними потерпілій золотим ланцюжком 585 проби вагою 1,5г вартістю 932 гривні 46 копійок, золотим ланцюжком 585 проби вагою 3г вартістю 1560 гривень, при цьому ОСОБА_4 наблизився до потерпілої з однієї сторони з метою відволікти, а ОСОБА_3 в цей час підійшовши ззаду, шляхом ривку зірвав ланцюжки, які були на шиї потерпілої, заподіявши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 2492 гривні 46 копійок, після чого з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

08 серпня 2016 року в денний час, точного часу не встановлено, ОСОБА_3 знову запропонував ОСОБА_4 вчинити відкрите викрадення чужого майна, на що останній відповів згодою.

08 серпня 2016 року приблизно о 17 годині 50 хвилин, точного часу не встановлено, з метою реалізації вказаного злочинного наміру ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 прийшли до перехрестя вулиці Європейської в м.Костянтинівка, де навпроти мініготелю «Європа» побачили ОСОБА_6, яка йшла по тротуару, розташованому вздовж проїжджої частини вулиці Євпропейської, на шиї якої знаходились два золотих ланцюжка. Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прослідували за потерпілою до ділянки місцевості, розташованої навпроти будинковолодіння № 35-2 по вул.Європейській в м.Костянтинівка, де діючи умисно, відкрито, повторно, із корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб за пропозицією ОСОБА_3 викрали належні потерпілій ОСОБА_6 золотий ланцюжок 585 проби вагою 3,44г вартістю 2143 гривні 36 копійок та фрагмент золотого ланцюжка 585 проби вагою 3,56г вартістю 2218 гривень 13 копійок, при цьому, наближаючись до потерпілої з правої сторони, ОСОБА_4 зробив вигляд, що розмовляє по мобільному телефону, щоб не привертати її уваги до себе, а ОСОБА_3 підійшовши по потерпілої ззаду ривком зірвав вказані ланцюжки з шиї останньої, заподіявши потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоду на загальну суму 4361 гривні 49 копійок, після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на свій розсуд.

Захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 у апеляційній скарзі не погодився з вироком та вважає що призначене за вирком суду покарання занадто суворим та присудженим з порушеннями КК України, так як суд не врахував пом'якшуючу обставину, та призначав покарання встановивши, що перший епізод злочинної діяльності ОСОБА_3 був вчинений повторно. Просить змінити вирок відносно ОСОБА_3 призначивши йому мінімальне покарання передбачене ч.2 ст.186 КК України, розглянувши при цьому можливість призначити покарання з іспитовим строком.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка вважала, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенні у частині виключення з вироку кваліфікуючої ознаки повторності по першому епізоду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню за такими підставами.

Висновки суду про те, що ОСОБА_3 за попередньою змовою з Дмитриєвим і разом з останнім двічі - 4 серпня та 8 серпня 2016 року, вчинив відкрите заволодіння чужим майно, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку у вироку.

В апеляційному порядку висновки суду про винуватість ОСОБА_3 та кваліфікація його дій за ч.2 ст.186 КК не оспорюється.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги захисника щодо помилкового врахування судом кваліфікуючої ознаки - повторності по злочинним діям ОСОБА_3 по першому епізоду ( від 4 серпня 2016р.) є обгрунтованими.

Відповідно до вимог ст..32 КК під множинністю злочинів у вигляді повторності визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.

Як вбачається з вироку та матеріалів справи, ОСОБА_3 є не судимим у порядку ст.89 КК, і ця обставина не створює правових наслідків. Дані про те, що іншими вироками встановлено, що ОСОБА_3 вчинив інші злочини проти власності, які створюють повторність, матеріали кримінального провадження не містять. За таких обставин кваліфікуючу ознаку - повторність у відношенні ОСОБА_3 по епізоду грабежу від 4 серпня 2016 року підлягає виключенню з вироку. Таке рішення не тягне за собою зміну кваліфікації дій, дії обвинуваченого по обом епізодам грабежу правильно кваліфіковані за ч.2 ст.186, оскільки обидва злочини вчинені за попередньою змовою групою осіб, а другий епізод - також повторно.

Доводи апеляційної скарги захисника про суворість призначеного ОСОБА_3 покарання, про його несправедливість і необхідність пом'якшення покарання або звільнення від покарання з випробуванням безпідставні.

Суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК при призначенні покарання ОСОБА_3 врахував тяжкість вчиненого злочину, його роль при вчиненні злочинів, дані про особу винного і призначив покарання у межах санкції ч.2 ст.186 КК. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення винного і попередження нових злочинів.

Підстав для пом'якшення покарання, призначеного ОСОБА_3, колегія суддів не вбачає.

Також відсутні передбачені ст..75 КК підстави для звільнення ОСОБА_3 від покарання з випробуванням, оскільки не вбачається можливості виправлення обвинуваченого без відбування покарання.

Судовий розгляд відбувся з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, вирок ухвалено судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 370 КПК.

Колегія суддів приходить до висновку, що вирок належить залишити без змін.

У той же час відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК період попереднього ув'язнення ОСОБА_3 до дня постановлення ухвали суду апеляційної інстанції має бути зараховано до строку покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі викладеного. Керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 листопада 2016 року у відношенні ОСОБА_3 змінити. Виключити з вироку кваліфікуючу ознаку - повторність по епізоду грабежу від 4 серпня 2016 року.

В решті частини вирок залишити без змін.

На підставі ч.5 ст.72 КК зарахувати засудженому ОСОБА_3 у строк покарання попереднє ув'язнення з 11 серпня 2016 року по 1 березня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_3 у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді: