Вирок № 65061409, 02.03.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/1167/17-к

Провадження № 1-кп/263/265/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Кияна Д.В.,

при секретарі - Коростовцевій Я.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Грибенюк О.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Маріуполі кримінальне провадження № 12017050770000197 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 10.08.2011 р. Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст.70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі

- 02.12.2011р. Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 3 ст. 185, ст. 71, ст. 72 КК України до покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.12.2016 р. приблизно о 02.00 годині, ОСОБА_1, умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету відкритого викрадення чужого майна, перебуваючи біля під'їзду № 1 будинку №104, розташованого по вулиці Зелінського у Центральному районі м. Маріуполя, відкрито, із застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, наніс удар рукою в область голови ззаду, та наніс ще один удар ногою в область обличчя потерпілого зліва, чим спричинив потерпілому фізичний біль, після чого, продовжуючи свій злочинний намір, з зовнішньої кишені одягнутої на потерпілого куртки, викрав мобільний телефон «Huawei Y3II Gold» вартістю 2000,00 грн, у якому знаходились сім-карта мобільних операторів «Київстар» та «МТС», які матеріальної цінності для потерпілого не представляють. Після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину втік, розпорядившись у подальшому викраденим за своїм розсудом, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 2000,00 грн.

Обвинувачений у судовому засіданні вину свою визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно, 26.12.2016 року у вечірній час біля під'їзду будинку №104 по вулиці Зелінського м. Маріуполя, шляхом нанесення декілька ударів потерпілому, викрав мобільний телефон з зовнішньої кишені одягнутої на потерпілого куртки.

У скоєному щиро кається, жалкує про свої дії та просить суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніхто не оспорює, та обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його.

При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Умисні дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_1, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно ст.66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд вважає його щире каяття.

Згідно з вимогами ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, за наслідками судового розгляду справи, не встановлені.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, не одружений, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Згідно зі ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Враховуючи наведене, а також дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, який раніше судимий, знову вчинив злочин до погашення або зняття судимості, належних висновків для себе не зробив, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, а тому його виправлення слід здійснювати тільки в умовах ізоляції від суспільства, призначивши покарання у вигляді позбавлення волі, визначивши термін покарання в межах, встановлених санкцією відповідної статті Особливої частини КК України.

Суд зараховує в строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_1 строк його попереднього ув'язнення з 18 січня 2017 року, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, згідно з якою зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст.100 суд вирішує питання про долю речових доказів.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання, тобто з 18 січня 2017 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк відбування покарання термін перебування ОСОБА_1 під вартою з 18 січня 2017 року до дня набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази:

- примірник короткого посібника користувача до мобільного телефону «Huawei Y3II Gold», товарний чек ТОВ «Комфі Трейд» ПН 369624804639 ЗН ДЩ20003107 ФН 300004447 на мобільний телефон «Huawei Y3II Gold», паперовий аркуш, на якому зображено скопійованого фрагменту коробки мобільного телефону «Huawei Y3II Gold», imei1: НОМЕР_2, imei2: НОМЕР_3, s/n: imei1: НОМЕР_2, s/n НОМЕР_4;

- фінансовий договір ПТ «Ломбард Донкредит ТОВ «Інтер-Ріелті» № ДОН1580005323 від 28.12.2016р. із чекомІД 30416462 ЗН АТ 402007695 ФН 3000119000, фінансовий договір ПТ «Ломбард Донкредит ТОВ «Інтер-Ріелті» № ДОН1580005337 від 29.12.2016 року, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя Д.В Киян