Ухвала суду № 65060263, 28.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22ц/790/617/17

Справа №640/9939/16-ц Головуючий 1 інст. - Якуша Н.В.

Категорія: договірні Доповідач - Кіпенко І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кіпенка І.С.,

суддів колегії - Кружиліної О.А., Шаповал Н.М.,

за участі секретаря - Брулевича В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2016 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення,-

встановила:

21.06.2016 року КП «Харківводоканал» звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми на загальну суму 11982 грн. 50 коп.

В обґрунтування позову зазначав, що відповідачі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 і є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення шляхом відкриття абонентського особового рахунку НОМЕР_1. Відповідачі не сплачували в повному обсязі за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та мають заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.01.2011р. по 30.04.2016р. у розмірі 5493,22 грн.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.01.2011р. по 30.04.2016р. у розмірі 3425,01 грн.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував суми індексу інфляції у розмірі 2770,23 грн., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 294,04 грн.

Відповідачі в судове засідання першої інстанції не з'явились, про місце і час розгляду справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні першої інстанції представник позивача позов підтримав, представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнав, посилаючись на те, що його довіритель свій обов'язок по сплаті за спожиті послуги виконав у повному обсязі. Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 мешкають в інших житлових приміщеннях, договір на отримання послуг від КП «Водоканал» між позивачем та відповідачами укладено не було, обов'язку щодо оплати платежів на користь позивача у відповідачів не має. Просив також застосувати строки позовної давності.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2016 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, представник відповідача ОСОБА_4 посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін по справі, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Вирішуючи спір, районний суд повно і всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон їх регулюючий.

Позивач в м. Харкові надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення, згідно Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-ІУ від 24.06.2004 року, "Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання та водовідведення", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 року № 1497 та "Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, що регулюють відносини між виконавцем послуг та споживачами, які отримують ці послуги.

Відповідно до п.1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 1 липня 1994 року, тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення.

Стаття 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачає, що споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до пункту 5.27. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 року, в окремих випадках (сезонне водоспоживання, незначні витрати води, недоцільність встановлення засобів обліку, їх відсутність тощо) розрахунок витрат води споживачами, які не мають засобів обліку, за узгодженням з виробником виконується згідно з нормами водоспоживання, затвердженими місцевими органами виконавчої влади, - за кількістю календарних днів, протягом яких проводилося водопостачання цих споживачів.

Згідно з пунктом 3.14. цих Правил у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел.

В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що відповідачі зареєстровані у квартири АДРЕСА_2 і є споживачами послуг водопостачання та водовідведення, які надає позивач.

Згідно розрахунку заборгованості, через несплату за відповідачами виникла заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.01.2011р. по 30.04.2016 р. у розмірі 5493,22 грн.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.01.2011 р. по 30.04.2016 р. у розмірі 3425,01 грн. (а.с.8-10).

Доводи апеляційної скарги з посиланням на відсутність укладеного договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення між КП «Харківводоканал» та відповідачами, доказу щодо надання відповідачам послуги з водопостачання в заявленому у позові обсязі, що судом першої інстанції невірно обраховано період виконання зобов'язання, що потягло за собою помилкове нарахування цим судом штрафних санкцій у вигляді стягнення з відповідачів індексу інфляції та трьох відсотків річних, - безпідставні.

Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що між сторонами фактично існували і існують правовідносини по наданню послуг з централізованого водопостачання та водовідведення і користування такими послугами, які випливають із зазначених вище нормативно-правових актів. Позивач виконував свої зобов'язання по наданню таких послуг, відповідачі є споживачами цих послуг та зобов'язання по їх оплаті у повному обсязі не виконували.

Наявність у ОСОБА_5 на праві власності іншого житлового приміщення та оплата ним за послуги водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1 не спростовують обґрунтовані вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів, в тому числі і з ОСОБА_5, заборгованості за період до 30.04.2016 року.

Крім того, реєстрація чоловіка відповідача ОСОБА_7 в іншому житловому приміщенні не впливає на обов'язок самої ОСОБА_7 своєчасно сплачувати за послуги з водопостачання та водовідведення за адресою, за якою вона зареєстрована.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував норми матеріального права, що підлягали застосуванню, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об'єктивного підтвердження.

Наведені в рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.

Суд дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, та навів у рішенні мотиви спростування кожного з доводів, які наводилися.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: І.С. Кіпенко

Судді :

О.А. Кружиліна

Н.М. Шаповал