Вирок № 65059587, 28.02.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/623/17

Номер провадження 1-кп/629/180/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220380001433 на підставі угоди про примирення за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого трактористом в КП «Еко-Сан», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, захисника - адвоката Остапенко С.Ю., -

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2016 року, на ранковій планерній нараді, майстер будівельно-монтажної дільниці ОСОБА_5 отримав від директора КП «Еко-Сан» ОСОБА_6 змінне завдання, щодо проведення поточного ремонту асфальтобетонного покриття проїзної частини проспекту Перемоги в м. Лозова Харківської області.

Після планерної наради, приблизно о 08-30 годині, бригада робітників КП «Еко-Сан» у складі 6-ти чоловік, у тому числі ОСОБА_3 - асфальтобетонника і ОСОБА_1 - машиніста котка самохідного з рівними вальцями, прибули на проспект Перемоги в м. Лозова Харківської області для виконання постановленого завдання.

Перед початком роботи, майстер ОСОБА_5 видав членам бригади змінне завдання та розподілив обов'язки між ними. Асфальтобетонник ОСОБА_3 отримав завдання розрівнювати за допомогою гладилки асфальтобетонну суміш, яка повинна була накладатися іншими членами бригади в підготовлені місця. Машиніст котка самохідного ОСОБА_1 повинен був виконувати ущільнення підготовлених членами бригади дільниць за допомогою котка самохідного на базі трактора ЮМЗ-6Л, моделі Д-49, який відноситься до машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Таким чином, ОСОБА_1 виконував роботи підвищеної небезпеки.

Приблизно о 15-40 годині, бригада проводила ремонті роботи дорожнього покриття на дільниці проспекту Перемоги напроти ринку «Янтар» в м. Лозова Харківської області. ОСОБА_3 розрівнював асфальтобетонну суміш за допомогою гладилки. Коток в цей час знаходився позаду робітників на відстані 3 - 4 метрів та закатував підготовлені місця, в цей час ОСОБА_3 був зосереджений на загладжуванні чергової частини ділянки, яка підлягала ремонту та знаходився спиною до котка.

В свою чергу ОСОБА_1, керуючи катком з метою ущільнення підготовленої ділянки почав рух в бік працюючих асфальтобетонників та під'їхавши до ОСОБА_3 впритул, здійснив наїзд барабаном котка ОСОБА_3 на праву ступню, спричинивши йому згідно висновку судово-медичного експерта, тупу травму правої стопи у вигляді відкритих переломів таранної і кубовидної кістки і переломів - вивихів 3, 4, 5 пальців, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Опіки по розгинальній поверхні правого передпліччя і правого ліктьового суглоба 1- 2 міри, які утворилися в результаті дії термічного агента того, що має високу температуру, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, спричинивших короткочасний розлад здоров'я.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги нормативних документів та посадових інструкцій, а саме:

- п. 5.2.16 Правил охорони праці під час будівництва та експлуатації міських вулиць та доріг - Забороняється наближення котка до працівників на відстань до 3 метрів;

- п. 3.5 «Інструкції з охорони праці № 33 для машиніста дорожнього котка» - Машиніст повинен стежити, щоб під час роботи котка поблизу вальців і на шляху руху не було людей;

- ст. 14 Закону України «Про охорону праці»:

- перед початком руху самохідного котка машиніст повинен подати звуковий сигнал;

- машиніст повинен стежити, щоб під час роботи котка поблизу вальців і на шляху руху не було людей.

З вимогами даної інструкції ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить запис в журналі реєстрації інструктажів.

Згідно висновку судової інженерно - технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності, невиконання вищевказаних вимог знаходиться в причинному зв'язку з настанням нещасного випадку з ОСОБА_3

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 272 КК України, тобто порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, що заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

23 лютого 2017 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3, була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України. Згідно даної угоди ОСОБА_1 визнає свою вину у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 272 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій за ч. 1 ст. 272 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Також сторони дійшли згоди щодо покарання, яке має понести обвинувачений, а саме відповідно до ч. 1 ст. 272 КК України покарання у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень. Крім цього даною угодою встановлені відомості щодо розуміння сторонами угоди наслідків її укладення та затвердження зазначеної угоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення та пояснив, що щиро кається у скоєному ним злочині. Вказав, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 24 травня 2016 року близько 08-30 години він з іншими працівниками бригади робітників КП «Еко-Сан» були залучені для виконання постановленого завдання на проспекті Перемоги в м. Лозова, Харківської області. Перед початком роботи, майстер ОСОБА_5 видав членам бригади змінне завдання та розподілив обов'язки між ними. ОСОБА_3 отримав завдання розрівнювати за допомогою гладилки асфальтобетонну суміш, яка повинна була накладатися іншими членами бригади в підготовлені місця, а він повинен був виконувати ущільнення підготовлених членами бригади дільниць за допомогою котка самохідного на базі трактора ЮМЗ-6Л, моделі Д-49. Приблизно о 15-40 годині, бригада проводила ремонті роботи дорожнього покриття на дільниці проспекту Перемоги напроти ринку «Янтар» в м. Лозова Харківської області. ОСОБА_3 розрівнював асфальтобетонну суміш за допомогою гладилки, а він, керуючи катком, з метою ущільнення підготовленої ділянки, почав рух в бік працюючих асфальтобетонників та під'їхавши до ОСОБА_3 впритул, здійснив наїзд барабаном котка ОСОБА_3 на праву ступню, спричинивши йому тупу травму правої стопи у вигляді відкритих переломів таранної і кубовидної кістки і переломів - вивихів 3, 4, 5 пальців, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Опіки по розгинальній поверхні правого передпліччя і правого ліктьового суглоба 1- 2 міри, які утворилися в результаті дії термічного агента того, що має високу температуру, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Тобто він порушив вимоги нормативних документів та посадових інструкцій, а саме: Правил охорони праці під час будівництва та експлуатації міських вулиць та доріг; «Інструкції з охорони праці № 33 для машиніста дорожнього котка»; ст. 14 Закону України «Про охорону праці», з якими він був ознайомлений. Також пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання і затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду. Позов прокурора визнає в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що претензій до обвинуваченого будь-якого характеру не має, зазначену угоду укладав добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Також просив затвердити зазначену угоду.

Суд, заслухавши думку прокурора, який проти затвердження угоди не заперечував, погодився із мірою покарання, потерпілого, обвинуваченого та захисника, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим про примирення.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується та визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 1 ст. 272 КК України.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені абзацами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом також з'ясовано, що потерпілий ОСОБА_3 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що дана угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, не відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. Крім того судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена обвинуваченим та потерпілим, визначена у межах санкції ч. 1 ст. 272 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

За таких обставин, виходячи з позиції обвинуваченого, висловленої в судовому засіданні щодо погодження із призначенням узгодженої сторонами міри покарання, позиції потерпілого, яким зрозумілі наслідки затвердження угоди, враховуючи вимоги діючого законодавства, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення від 23 лютого 2017 року, укладеної між потерпілим та обвинуваченим по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має середню спеціальну освіту, працює трактористом в КП «Еко-Сан».

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_1, узгоджене сторонами угоди про примирення від 23 лютого 2017 року.

Цивільний позов, заявлений Лозівською місцевою прокуратурою Харківської області, яка діє в інтересах держави в особі комунального закладу охорони здоров'я «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» про відшкодування витрат завданих злочином, суд вважає необхідним задовольнити виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України на особу, яка вчинила злочин, покладено обов'язок відшкодувати закладові охорони здоров`я витрати на лікування потерпілого від злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищені меж необхідної самооборони або в стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно з вимогами ст. 1206 ЦК України сума, витрачена на лікування потерпілого від злочину, підлягає стягненню на користь бюджету, з якого фінансується лікувальний заклад, в сумі фактичних витрат з особи, що скоїла злочин, тобто обвинуваченого по справі ОСОБА_1.

Згідно з довідкою комунального закладу охорони здоров'я «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня», потерпілий від даного злочину ОСОБА_3, знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» з 26.05.2016 року по 01.07.2016 року. Загальна вартість витрачених державних коштів на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 становить 9124 гривні 68 копійок, що підтверджується довідкою КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» № 143 від 21.02.2017 року. Вказаний розрахунок проведено відповідно до «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993. Згідно з цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому на лікуванні перебуває потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не обирався.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3, укладену 23 лютого 2017 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання - у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь комунального закладу охорони здоров'я «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» в Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області, р/р 31117115700015, МФО 851011, код ЄДРПОУ 38053090, м. Лозова, Харківської області, вул. М.Грушевського, 2 вартість лікування потерпілого від злочину у розмірі 9124 гривні 68 копійок.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова