Вирок № 65056357, 24.02.2017, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/6912/16-к

Провадження № 1-кп/206/82/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2017 р.

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Грицаюк Н.М..,

при секретарі Захаровій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016040700001086 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середньо-технічну освіту, не працюючого, одруженого, інваліда 3 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 21.01.2014 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України, до обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік та 6 місяців;

- 03.06.2014 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 185 КК України, до 200 годин громадських робіт. На підставі ст. 71 КК України частково приєднаний не відбутий термін за вироком від 21.01.2014 р. до відбуття визначеного покарання 2 роки та 10 днів обмеження волі,

сторони кримінального провадження:

прокурор Приймак Я.О.,

обвинувачений ОСОБА_1,

захисник - адвокат Ісаєв А.М.

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, будучи раніше судимим за скоєння умисного злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, 17.09.2016 року приблизно о 10 годині 30 хвилин, знаходячись біля буд. №30 по вул. Немировича-Данченко, м. Дніпро, зустрівся з невстановленим в ході досудового слідства чоловіком на ім'я ОСОБА_2, в ході бесіди з яким, останній, запропонував ОСОБА_1 придбати у нього в якості наркотичного засобу речовину коричневого кольору, яка знаходилась у двох медичних шприцах, номінальною ємністю по 5 мл., заповнена до відмітки по 1 мл. кожний. В цей час ОСОБА_1, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 60/95-ВР від 15.02.1995 року, не маючи передбаченого законом дозволу на здійснення дій з наркотичними засобами, діючи умисно та незаконно, повторно придбав у чоловіка на ім'я ОСОБА_2, за грошові кошти в розмірі 200 грн. в якості наркотичного засобу речовину коричневого кольору, яка знаходилась у двох медичних шприцах, номінальною ємністю по 5 мл.,кожний заповнено до відмітки по 1 мл кожний та, поклавши дані медичні шприци до своєї сумки-барсетки чорного кольору, почав їх повторно, незаконно зберігати при собі.

Таким чином, ОСОБА_1 незаконно, повторно придбав та почав зберігати при собі вищезазначений наркотичний засіб, без мету збуту.

Після цього знаходячись у тому самому місці, у той самий час,

ОСОБА_1, шляхом ін'єкції ввів до свого організму в якості наркотичного засобу речовину коричневого кольору об'ємом приблизно 1 мл. Після цього медичний шприц з залишками речовини поклав до своєї сумки-барсетки чорного кольору та попрямував у бік вул. 20 років Перемоги м. Дніпро.

17.09.2016 року приблизно о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_1 перебував біля буд. № 6 по вул. 20 річчя Перемоги в м. Дніпрі та незаконно, повторно зберігаючи при собі раніше придбану ним в якості наркотичного засобу речовину коричневого кольору, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне, повторне зберігання наркотичного засобу, не маючи передбаченого законом дозволу на здійснення дій з наркотичними засобами, був зупинений працівниками патрульної поліції, якими на підставі Закону України «Про національну поліцію» було проведено поверхневу перевірку ОСОБА_1, в ході проведення якої ОСОБА_1 повідомив, що має при собі наркотичні засоби, в результаті чого співробітниками патрульної поліції було викликано СОГ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області для огляду та вилучення двох медичних шприців.

Згідно із висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №1/8.6/2437 від 21.10.2016 року:

- надана на експертизу рідина коричневого кольору масою 0,7223 г вилучена 17.09.2016 року у гр. ОСОБА_1 містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений. Рідина масою 0,7223 г містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 0,0068 г. що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» № 188 від 01.08.2000 року, перевищує невеликі розміри наркотичних речовин

- на внутрішній поверхні наданого одноразового медичного шприца, виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований, масу якого визначити неможливо у зв'язку з його недостатньою кількістю.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину при вищезазначених обставинах визнав в повному обсязі, при цьому суду пояснив, що він є наркоманом, придбав наркотик, частину вжив, залишок поклав до сумки, через деякий час був зупинений співробітниками поліції, яким добровільно видав шприц з наркотиком. Просив примусово направити його на лікування від наркотичної залежності.

В скоєному розкаюється.

В судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за клопотанням обвинуваченого та за відсутності заперечень інших учасників процесу, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчиненого обвинуваченим злочину, які ніким не оспорюються.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності і логічності його показань про обставини злочину, добровільності та істинності його позиції. Обвинувачений визнав свою провину та щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого та його бажання не досліджувати інші докази по справі, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у скоєнні вказаного злочину.

Умисні дії ОСОБА_1, що виразилися у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, вчиненого повторно, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем мешкання характеризується задовільно, перебуває на обліку у лікарів нарколога з 12.11.2010 року з діагнозом : «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання кількох наркотичних речовин та інших психоактивних речовин. Синдром залежності» ,на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, скоїв злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, не працює, є інвалідом 3 групи, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд вказує повне визнання ним своєї винуватості та щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжуює покарання, обвинуваченому ОСОБА_1, є рецидив злочину.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень необхідним та достатнім є призначення покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статі з застосуванням ст..75 КК України з іспитовим строком з обмеженнями, які передбачені п.п.1,5 ч.2, п.п. 1,2 ч. 1 ст.76 КК України.

Щодо посилання обвинуваченого про необхідність призначення йому примусового лікування від наркологічної залежності, суд вважає, що відсутні підстави призначати ОСОБА_1 примусове лікування, оскільки примусовому лікуванню на підставі ст.96 КК України підлягають незалежно від виду призначеного покарання лише особи, які вчинили кримінальні правопорушення та страждають на хвороби, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб, наркоманія до цих хвороб не належить, оскільки є соціально небезпечним захворюванням. Також з наданої обвинуваченим ОСОБА_1 медичної документації не вбачається, що дана хвороба становить небезпеку для інших осіб, а тому у суду відсутні підстави для застосування ст.96 КК України, про що також йдеться і в постанові Пленуму ВСУ за № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», а саме: відповідно до ст. 76 КК ( 2341-14 ) лікування від алкоголізму і наркоманії може бути застосоване судом у порядку покладення обов'язку на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням. Таке лікування не вважається примусовим, оскільки обов'язок його пройти покладається безпосередньо на засуджену особу, а не на орган охорони здоров'я.

Крім того згідно з вимогами ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, за проведення судово-хімічної експертизи № 1/8.6/2437 від 21.10.2016 року підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь експертної установи 880 грн. 40 коп.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст..100 КПК України.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому не обиралась.

Керуючись ст..ст. 314, 472-475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 (два ) роки не вчинить новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації ;

-пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку ГДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу документально підтверджені витрати за проведення судової експертизи № 1/8.6/2437 від 21.10.2016 року в розмірі 880 грн. 40 коп.

Речові докази по справі: медичний шприц ємністю 5,0 з голкою та захисним ковпачком, в якому міститься особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований масою 0,1212 та медичний шприц ємністю 5,0 з голкою та захисним ковпачком, на внутрішній поверхні якого виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований - знищіти.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України , до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Н.М. Грицаюк