Ухвала суду № 65054647, 23.02.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/9197/16-ц Провадження № 22-ц/795/327/2017 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Коверзнев В. О. Доповідач - Скрипка А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.суддів:Тагієва С.Р., Харечко Л.К.при секретарі:Халимон Т.Ю. за участю:ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" на заочне рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 04 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" про визнання договору недійсним, відшкодування збитків і моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 04.11.2016 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано недійсним укладений між ОСОБА_5 і товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" договір фінансового лізингу від 27.01.2016 року №002984. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" на користь ОСОБА_5 подвійний розмір завданих збитків у сумі 60 700 грн., а також 3 000 грн. у відшкодування моральної шкоди і 1 323 грн. 56 коп. у відшкодування судових витрат, а всього: 65023 (шістдесят п'ять тисяч двадцять три) грн. 56 коп.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 19.12.2016 року відмовлено у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" про перегляд заочного рішення, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" про визнання договору недійсним, відшкодування збитків і моральної шкоди.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і нормам матеріального права, які регламентують спірні правовідносини. ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" вказує, що матеріали та обставини справи свідчать про те, що позивач був обізнаний з умовами оспорюваного договору, і фактично він погодився з вказаними умовами. Доводи апеляційної скарги зазначають, що наявна відсутність для застосування при розгляді позовної заяви статті 230 ЦК України. ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" в доводах апеляційної скарги стверджує, що правовідносини між позивачем та товариством врегульовуються умовами укладеного між сторонами договору у редакції, яка була погоджена сторонами саме при підписанні договору. При цьому доводи апеляційної скарги стверджують, що після підписання договору фінансового лізингу будь-якої додаткової угоди щодо зміни або доповнення умов договору сторони у встановленому порядку не укладали. Доводи апеляційної скарги вказують, що фактично сторони при підписанні договору фінансового лізингу досягли згоди з приводу всіх істотних умов договору, при цьому позивач отримав відповідну інформацію щодо змісту та умов виконання договору та висловив свою згоду шляхом підписання договору та внесення платежу згідно квитанції від 27.01.2016 року. Також ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" зазначає, що на обґрунтування висновків ухваленого рішення суд першої інстанції послався на показання свідка ОСОБА_6, не взявши при цьому до уваги такої обставини, що ОСОБА_6 перебуває у родинних відносинах із позивачем, тому його показання безпідставно взято до уваги судом першої інстанції при вирішенні даного спору по суті. ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" стверджує, що при вирішенні даного спору по суті судом першої інстанції необґрунтовано не взято до уваги ті обставини, що позивач при укладенні оспорюваного договору власноручно підписав його кожну сторінку разом із додатками у двох рівноцінних екземплярах та сплатив грошові кошти. За даних обставин, як вказують доводи апеляційної скарги, відсутні підстави для висновку відносно того, що оспорюваний позивачем договір було вчинено під впливом обману, що свідчить про необґрунтованість висновку суду першої інстанції про визнання вказаного договору недійсним в порядку статті 230 ЦК України та зобов'язання відповідача повернути сплачені позивачем кошти на виконання такого договору у подвійному розмірі. Доводи апеляційної скарги також стверджують про необґрунтоване стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди, оскільки факт спричинення позивачу моральної шкоди, як вважає ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто", не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи. Доводи апеляційної скарги зазначають про фактичне розірвання укладеного між сторонами договору, оскільки позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою, датованою 03.02.2016 року про розірвання договору, і відповідач прийняв вимогу позивача про розірвання договору, про що повідомив позивача у листі від 15.02.2016 року, вихідний №1677. Крім того, ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" в доводах апеляційної скарги вказує на необхідність в порядку п.4 ч.1 статті 201 ЦПК України зупинення провадження у даній цивільній справі, оскільки станом на час розгляду справи розпочато кримінальне провадження, відомості про яке 16.03.2016 року прокуратурою внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016271010000057, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 190 КК України, за фактом заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 у сумі 30 350 грн. При цьому доводи апеляційної скарги вказують, що за даних обставин одні і ті самі правовідносини розглядаються і в цивільному, і в кримінальному провадженні, що на думку ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто", є необґрунтованим.

В судове засідання апеляційного суду представник відповідача, належним чином повідомленого про час і місце судового розгляду даної справи, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.162), не з'явився. Згідно приписів ч.2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів статті 308 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків оскаржуваного заочного рішення суду першої інстанції фактичним обставинам справи та нормам матеріального права не можуть бути підставою для скасування заочного рішення суду першої інстанції, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

Відповідно до п.6 ч.1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 27.01.2016 року між ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" та ОСОБА_5 було укладено договір фінансового лізингу №002984 (а.с.25-30), предметом якого є транспортний засіб, марка/ модель Renault Logan MCV, об'єм/тип двигуна - 1,2/бензин, привід-4х2. Пунктом 8.2. укладеного між сторонами договору фінансового лізингу визначено, що вартість предмета лізингу на момент укладання договору становить 11227,37 доларів США, з урахуванням ПДВ, згідно обмінного курсу долара США до української гривні, на фактичну дату укладання даного договору. На дату укладання цього договору, згідно обмінного курсу долару США до української гривні, гривневий еквівалент вартості предмета лізингу становить 303139 грн. На виконання умов даного договору, згідно квитанції № 276 від 27.01.2016 року, ОСОБА_5 були внесені кошти в сумі 30 350 грн. на рахунок ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" (а.с.24, 24 зворот).

Позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні суду першої інстанції було допитано в якості свідка, і відповідно до його показань, на стадії обговорення умов договору фінансового лізингу сторони погодили, що предметом фінансового лізингу є автомобіль, 2013 року випуску, вартістю 152 000 грн. Проте, після підписання зазначеного договору фінансового лізингу, прибувши додому, позивачем було з'ясовано, що у вказаному договорі фінансового лізингу зазначена значно більша вартість автомобіля, яка його не влаштовує. Наступного дня позивач прибув до офісу відповідача, і йому було повідомлено, щоб він не хвилювався, оскільки автомобіль ним буде отримано саме за ціною 152 000 грн., при цьому не потрібно звертати увагу на ціну автомобіля, яка зазначена у договорі фінансового лізингу.

Аналогічні показання надав в суді першої інстанції свідок ОСОБА_6, який був присутнім під час обговорення сторонами умов договору фінансового лізингу, а також і при подальших подіях. Зокрема, свідок ОСОБА_6 стверджував, що сторони домовились про те, що вартість автомобіля буде складати 152 000 грн. Проте, коли вони повернулись разом із позивачем додому і уважно вивчили зміст договору фінансового лізингу, то з'ясувалось що у договорі фінансового лізингу було зазначено значно більшу ціну автомобіля, при цьому про вказану ціну сторони не домовлялись. Наступного дня, він разом із позивачем прибули до офісу відповідача для з'ясування причини невідповідності вартості автомобіля, зазначеної у договорі вартості автомобіля, про яку сторони договору фінансового лізингу домовились при його укладенні. Під час бесіди працівник відповідача запевнила, що та ціна, яка вказана у договорі фінансового лізингу, необхідна товариству для доставки автомобіля, при цьому автомобіль буде продано позивачу за ціною 152 000 грн.

Як зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному заочному рішенні суду першої інстанції, показаннями свідків, які узгоджуються між собою та матеріалами справи підтверджуються ті обставини, що позивач, як сторона договору фінансового лізингу, під час його укладення погодився з ціною автомобіля у розмірі 152 000 грн., при цьому позивач не висловлював волевиявлення на придбання автомобіля за ціною 303139 грн., а підписання договору фінансового лізингу позивачем відбулось внаслідок застосування відповідачем обману щодо вартості предмету фінансового лізингу.

Відповідно до приписів ч.3 статті 203 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

На підставі положень статті 230 ЦК України, на приписи якої позивач посилається, обґрунтовуючи вимоги заявленого позову про визнання укладеного договору недійсним, і на підставі якої просить задовольнити позов, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування; сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

За даних обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги заявленого позову ґрунтуються на законі, що є підставою для його задоволення в частині визнання недійсним укладеного між ОСОБА_5 і ТОВ ''Лізингова компанія ''Ваш Авто'' договору фінансового лізингу від 27.01.2016 року №002984, і стягнення з відповідача на користь позивача подвійної суми збитків в розмірі 60 700 грн., завданих внесенням авансового платежу в розмірі 30 350 грн.

Приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд першої інстанції також вважав доведеним, що застосування відповідачем відносно позивача обману під час укладення договору фінансового лізингу, спричинило позивачу моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, пов'язаних із порушенням звичайного життєвого укладу, втратою спокою і сну, необхідністю докладання додаткових зусиль для організації свого життя. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди, суд першої інстанції врахував характер правопорушення, глибину і тривалість спричинених позивачу страждань, виходячи при цьому із принципів розумності та справедливості, і вважав достатньою сатисфакцією стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості вказаного висновку суду першої інстанції не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного заочного рішення суду від 04.11.2016 року, оскільки висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог заявленого позову узгоджуються з фактичними обставинами даної справи та нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини.

Твердження апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції необґрунтовано прийняв до уваги показання свідка ОСОБА_6, який перебуває у родинних відносинах з позивачем, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного заочного рішення суду першої інстанції. Оскільки відповідно до приписів статті 63 ЦПК України, показання свідка є одним із видів доказів, при цьому відповідно до ч.2, ч.3, ч.4 статті 212 ЦПК України, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з відображенням результатів оцінки доказів в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував до даних правовідносин положення статті 230 ЦК України, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного заочного рішення суду першої інстанції, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. На підставі фактичних обставин справи, які підтверджені її матеріалами та добутими в ході судового розгляду даної справи доказами, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність визнання оспорюваного позивачем договору фінансового лізингу недійсним, із застосуванням правових наслідків вчинення правочину під впливом обману, регламентованих приписами статті 230 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного стягнення з відповідача на користь позивача 3 000 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного заочного рішення суду першої інстанції, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 000 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди, на думку апеляційного суду, узгоджується з фактичними обставинами справи, приписами статей: 23, 230 ЦК України, роз'ясненнями п.3, п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року (з наступними змінами)''Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди''. Апеляційний суд вважає, що розмір морального відшкодування, визначений судом першої інстанції, в порядку захисту порушених немайнових прав позивача, узгоджується із засадами справедливості, добросовісності, розумності та співмірності.

Твердження апеляційної скарги відносно того, що оспорюваний позивачем договір фінансового лізингу є розірваним, відповідно до копії листа відповідача від 15.02.2016 року №1677 (а.с.23), на думку апеляційного суду, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного заочного рішення суду першої інстанції. Оскільки відповідачем, всупереч приписам статті 60 ЦПК України, не представлено належних та допустимих доказів в розумінні статей: 58,59 ЦПК України на підтвердження вказаних обставин та спростування висновків суду першої інстанції у вказаній частині. Відповідно до ч.1, ч.4 статті 60 ЦПК України, яка регламентує обов'язки доказування і подання доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що з приводу подій, про які йдеться мова у позовній заяві, позивач звертався з відповідною заявою до органів прокуратури, і за результатами її розгляду Чернігівською місцевою прокуратурою 16.03.2016 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016271010000057, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 190 КК України, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного заочного рішення суду першої інстанції, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків заочного рішення суду першої інстанції від 04.11.2016 року, які узгоджуються з фактичними обставинами справи та нормами матеріаьного права, які регламентують спірні правовідносини.

В доводах апеляційної скарги ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" стверджує, що оскільки здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016271010000057 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 190 КК України, то є недоцільним розгляд вказаної справи в порядку цивільного судочинства. Апеляційний суд вважає, що вказані твердження апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного заочного рішення суду першої інстанції від 04.11.2016 року, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 1 ЦПК України, яка регламентує завдання цивільного судочинства, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтертесів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. При цьому відповідно до ч.1 статті 3 ЦПК України, яка регулює право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Приймаючи до уваги наведене, здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016271010000057 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 190 КК України, не може бути перешкодою для звернення позивача до суду з відповідним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" про визнання договору фінансового лізингу недійсним, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування заочного оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись статтями: 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" відхилити.

Заочне рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 04 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: