Рішення № 65053638, 16.02.2017, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/3020/16-ц

Провадження № 2/653/120/17

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

16.02.2017

Генічеський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді - Шарко Н.А.,

секретаря - Тимашової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

публічне акціонерне товариство комерційний банк «Прваитбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 14096,07 гривень та понесені судові витрати в розмірі 1378,00 грн.

Позивач посилається на той факт, що згідно укладеного договору №б/н від 26 березня 2007 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 9580,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ОСОБА_1 та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобовязання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Не виконуючи належним чином зобовязання за вказаним договором відповідач порушила норми законодавства та умови кредитного договору.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобовязання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ «Приватбанк»

У звязку з порушеннями зобовязань за кредитним договором, відповідач станом на 17 серпня 2016 року має заборгованість 14096,07 грн., яка складається з наступного: 5804,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1422,08 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом; 4872,56 грн. заборгованість за пенею за прострочене зобовязання; 1050,00 грн. заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 647,43 грн. - штраф (процентна складова); з них 200,00 грн. внесено коштів на погашення заборгованості з 01.09.2015р. (дата зміни облікових правил банка).

Просить суд стягнути з відповідача вищевказану заборгованість та судові витрати, понесені при подачі позову.

Представник позивача за довіреністю у судовому засіданні був відсутній. Ним надано заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлена шляхом направлення поштового повідомлення, за останнім відомим місцем реєстрації, відповідно до положень п.5 ч.5 ст. 74 ЦПК України, а тому суд вважає за можливе згідно ст.224 ЦПК України, провести заочний розгляд даної справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до укладеного договору №б/н від 26 березня 2007 року ОСОБА_1 отримала кредит від ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 9580,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується заявою та довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між відповідачем та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобовязується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Пунктом 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг визначено, що позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою», банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», які викладені на сайті банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік.

Пунктом 1.1.3.2.3. Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невідємних частин договору.

У відповідності до п.2.1.1.3.5 «Умов та правил надання банківських послуг» клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2., 2.1.1.4.6. Умов та правил надання банківських послуг, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обовязків за цим договором.

Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Не виконуючи належним чином зобовязання за вказаним договором відповідач порушила норми законодавства та умови укладеного між нею та позивачем кредитного договору.

Як вбачається з розрахунку наданого позивачем, станом на 17 серпня 2016р. за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 14096,07 грн., з яких: 5804 грн. тіло кредиту; 1422,08 грн. відсотки за користування кредитом; 4872,56 грн. пеня за прострочення зобовязання; 1050 грн. пеня за несвоєчасну сплату боргу на суму від 100 грн.; штрафи 500 грн. та 647,43 грн.

У той же час, суд частково погоджується з вказаним розрахунком, виходячи з наступного.

Пунктом п.2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг» при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором,передбачено нарахування штрафу у разі порушення строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань передбачених кредитним договором, зокрема, в розмірі 500 гривень та 5 % від суми заборгованості, процентів та комісії. Позивачем нараховано даний штраф, в тому числі, й на пеню, що є неприпустимим, оскільки за змістом ст. 549 ЦК України, штраф та пеня є різновидом неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Суд звертає увагу на те, що за порушення позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором позивачем одночасно нараховано пеню та штрафи.

Отже, позивач просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання (порушення позичальником грошового зобов'язання за кредитним договором), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції Українита ч. 3ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У той же час, згідно правової позиції Верховного суду України від 21.10.2015 року у справі за № 6-2003цс15 штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених устатті 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафів в розмірі 500,00 грн. - штраф (фіксована складова) та 647,43 грн. - штраф (процентна складова) за порушення грошових зобов'язань.

Згідно ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі13148,64 грн., яка складається з наступного: 5804,00 грн.заборгованість за кредитом; 1422,08 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 5922,56 грн.заборгованість за пенею, а також у відповідності до вимогст. 88 ЦПК Українисудові витрати в розмірі 1285,7 грн.

Керуючись ст. ст.212-215, 224-226 ЦПК України, суд

вирішив:

позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1,ІНПП НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість у розмірі 13148 (тринадцять тисяч сто сорок вісім) грн. 64 коп. за договором №б/н від 26 березня 2007р., та судовий збір у сумі 1285 (одна тисяча двісті вісімдесят пять) грн. 70 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.

Суддя ОСОБА_2