Ухвала суду № 65052732, 02.03.2017, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

______________ Справа № 514/136/17

Провадження по справі № 2-з/514/3/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Козирєва М.В., за участю секретаря судового засідання Міхальчук Я.П., розглянувши матеріали заяви ТОВ «Прогрес» про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Прогрес» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

Одночасно позивач ТОВ «Прогрес» звернулось з заявою про забезпечення позову, зокрема шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на виділення в натурі, самостійну обробку, перешкоджання позивачу обробляти належну ОСОБА_1 земельну ділянку та заборонити передавати її в оренду третім особам.

Окрім того, позивач просив в якості забезпечення позову накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно, яке належить відповідачу.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову (ч. 1 статті). У заяві про забезпечення позову повинно бути визначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 2 статті). Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 3 статті).

Згідно зі ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам (ч. 1 статті). У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову (ч. 2 статті). Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 статті).

За роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (п. 4) розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Судом встановлено, що предметом спору у справі є стягнення з відповідачів грошових коштів в якості відшкодування завданих збитків, натомість жодної позовної вимоги стосовно порядку використання земельної ділянки не має, а тому вимога заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії стосовно земельних ділянок є необґрунтованою.

Більше того, за правилами ч.ч. 1, 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві, і знаходяться у нього або в інших осіб; види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Водночас, із наданих матеріалів про забезпечення позову суд позбавлений можливості встановити співмірність заявлених позовних вимог із застосуванням такого виду забезпечення, як накладення арешту на все належне відповідачу рухоме і нерухоме майно.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви ТОВ «Прогрес» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на виділення в натурі, самостійну обробку, перешкоджання позивачу обробляти належну ОСОБА_1 земельну ділянку та заборонити передавати її в оренду третім особам, а також шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно, яке належить відповідачу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом пяти днів з дня проголошення ухвали та протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали особою без участі якої її було постановлено.

Суддя М.В. Козирєв