Ухвала суду № 65044612, 01.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/10042/16-369/10042/16-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д.Провадження № 22-ц/780/1127/17 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н. В.Категорія 23 01.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

1 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Ігнатченко Н.В.,

суддів: Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря: Волинець Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 грудня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про зобов'язання вчинити дії,

у с т а н о в и л а:

У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 23 травня 2013 року між ПАТ «Київоблгаз» в особі Києво-Святошинської філії по експлуатації газового господарства та ОСОБА_3 укладено договір на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) № 986-р, згідно якого складові газотранспортної системи по вул. Жовтнева в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області передано в експлуатацію товариства.

Відповідно до умов договору позивач здійснює комплекс технічних заходів, необхідних для забезпечення розподілу (транспортування) природного газу, виконання робіт з технічного обслуговування, огляду, обстеження та поточного ремонту, в строки та порядку, що передбачені цим договором та чинними нормативно-правовими актами.

1 березня 2016 року шляхом підписання ОСОБА_3 заяви-приєднання до умов договору було також укладено типовий договір на розподіл природного газу, який затверджено постановою НКРЕКП від 22 січня 2015 № 33.

ОСОБА_3 8 серпня 2016 року повідомив Києво-Святошинську філію по експлуатації газового господарства про те, що в його житловому будинку відсутнє газопостачання та посилаючись на договір просив вжити відповідних заходів.

Проте за результатом виїздів ремонтної бригади для відновлення газопроводу, власниця земельної ділянки по АДРЕСА_1, на якій стався порив, ОСОБА_2 відмовила у доступі до об'єкта ГРМ.

Враховуючи, що Києво-Святошинська філія по експлуатації газового господарства позбавлена можливості виконувати умови договорів щодо здійснення ремонту пошкодженого газопроводу для відновлення газопостачання до житлового будинку ОСОБА_3, позивач просив суд зобов'язати відповідача надавати доступ його представникам на свою земельну ділянку для проведення ремонтних робіт.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 грудня 2016 року позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_2 надавати доступ представникам ПАТ «Київоблгаз» на земельну ділянку по АДРЕСА_1, на якій розташований газопровід, для проведення ремонтних робіт.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач, через свого представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та закрити провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що газова труба, на якій стався виток газу, знаходиться на її земельній ділянці та належить третій особі ОСОБА_3, однак він відмовляється її переносити чим порушує право на вільне користування майном. Окрім того третя особа не уповноважував позивача на представлення його інтересів в суді, тому в даному випадку права ПАТ «Київоблгаз» не порушені.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 8 листопада 2006 року є власником земельної ділянки по АДРЕСА_2.

В південно-західній частині земельної ділянки ОСОБА_2 частково розташований газопровід, який прокладений до житлового будинку АДРЕСА_3. Загальна довжина даного газопроводу в межах землеволодіння складає 17,12 м.

23 травня 2013 року між ПАТ «Київоблгаз» в особі Києво-Святошинської філії по експлуатації газового господарства та ОСОБА_3 укладено договір на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) № 986-р, згідно якого складові газотранспортної системи по вул. Жовтнева в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області передано в експлуатацію товариства.

Відповідно до умов договору позивач здійснює комплекс технічних заходів, необхідних для забезпечення розподілу (транспортування) природного газу, виконання робіт з технічного обслуговування, огляду, обстеження та поточного ремонту, в строки та порядку, що передбачені цим договором та чинними нормативно-правовими актами.

1 березня 2016 року шляхом підписання ОСОБА_3 заяви-приєднання до умов договору було також укладено типовий договір на розподіл природного газу, який затверджено постановою НКРЕКП від 22 січня 2015 № 33.

Згідно п. 2.1. цього договору на розподіл газорозподільне підприємство зобов'язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів.

Листом від 8 серпня 2016 року ОСОБА_3 повідомив Києво-Святошинську філію по експлуатації газового господарства про те, що в його житловому будинку відсутнє газопостачання та посилаючись на договір просив вжити заходів щодо відновлення подачі газу.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач не надає доступу до своєї земельної ділянки представникам позивача для проведення ремонтних робіт газопроводу, її необхідно зобов'язати вчинити такі дії в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

За змістом ч. ч. 2, 5 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 7 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося сторонами, 6 серпня 2016 року на замовлення відповідача на її земельній ділянці проводилися роботи по благоустрою, які не погоджувалися з позивачем, внаслідок чого було пошкоджено газопровід. Після прибуття на місце події ремонтної бригади витік газу було ліквідовано шляхом встановлення струбцини. Проте за результатом виїздів 10 та 11 серпня 2016 року для відновлення газопроводу, ОСОБА_2 відмовила їм у доступі до об'єкта ГРМ, мотивуючи свої дії тим, що газопровід знаходиться на її земельній ділянці незаконно.

За правилами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем представників виконавця/виробника за наявності в них відповідного посвідчення для ліквідації аварій - цілодобово та для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, зняття контрольних показників засобів обліку тощо - згідно з істотними умовами договору.

Відповідно до вимог ст. 20 вказаного Закону споживач зобов'язаний допускати у приміщення представників виконавця в порядку визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення та заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку; також зобов'язаний дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

Згідно із п. 5 ч. 5 гл. 3 Кодексу газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 № 2494, оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок та інших об'єктів всіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання службових обов'язків, передбачених законодавством. Для належного виконання оператором ГРМ функцій щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій споживач зобов'язаний забезпечити доступ на власні об'єкти представникам оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання службових обов'язків, зокрема, для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ураховуючи вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), правильно встановивши усі обставини справи, дійшов обгрунтованого висновку про порушення відповідачем права позивача щодо безперешкодного доступу на її земельну ділянку для проведення ремонтних робіт по ліквідації аварії газопроводу в силу положень статей 17, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 5 ч. 5 гл. 3 Кодексу газорозподільних систем.

На спростування доводів апеляційної скарги слід зазначити, що матеріали справи містять рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 грудня 2016 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 8 серпня 2016 року, яким ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_3, Києво-Святошинської філії по експлуатації газового господарства ПАТ «Київоблгаз», третя особа - Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом демонтажу та перенесення газової труби із земельної ділянки.

Крім того, спірний газопровід на підставі договору експлуатації складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) від 23 травня 2013 року № 986-р перебуває в експлуатації ПАТ «Київоблгаз», тому доводи про відсутність факту порушення їх прав є необґрунтованими.

Відповідно до п. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

За таких обставин, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307-308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: В.О. Фінагєєв

М.А. Яворський