Ухвала суду № 65041904, 28.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 511/2123/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Бобровська І.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 11 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про визнання протиправними дій УПФ та зобов'язати вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області, в якому просила визнати неправомірною відмову відповідача від №30/Т-03 від 11.08.2016 року у перерахунку пенсії позивачу; визнати протиправними дії відповідача щодо неврахувань під час розрахунку пенсії сум інших видів виплат з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати; зобов'язати відповідача провести уточнюючий перерахунок та виплату призначеної їй пенсії у розмірі 90 % від суми її заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, починаючи з 11.08.2016 року; здійснити розрахунок та виплату пенсії з 11.08.2016 року з урахуванням складових заробітної плати та сум інших виплат, а також зобов'язати відповідача здійснити розрахунок пенсії у розмірі 90 % від суми заробітної плати та сум інших виплат, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не змінюючи базового місця нарахування індексації пенсії.

Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.11.2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.11.2016 року, Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області звернулось до суду з апеляційною скаргою. В своїй апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що позивачу правомірно відмовлено у врахуванні інших виплат до сум пенсії, оскільки на час звернення позивача із заявою перерахунок пенсії, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу" не передбачено чинним законодавством. На підставі викладеного, апелянтом ставиться питання про скасування постанови Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.11.2016 та ухвалення нової про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що позивачу з 02.12.2010 року Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області було призначено пенсію у розмірах, передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу», а саме 90% від заробітної плати.

02.08.2016 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області з заявою про перерахунок пенсії із врахуванням сум інших видів виплат.

Листом Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області №30/Т-03 від 11.08.2016 року у вказаному перерахунку позивачці було відмовлено.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, виходив з того, що з таких виплат, як допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, а також з премій та надбавок позивачу нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а відтак ці виплати повинні зараховуватись до складу пенсії позивача.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

З наявної у матеріалах справи копії трудової книжки позивача, колегія суддів апеляційної інстанції вбачає, що стаж ОСОБА_3 на державній службі становить 32 роки, а відтак вона має право на пенсію у розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до статті 37-1 вказаного Закону у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Стаття 33 Закону України «Про державну службу» визначає умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення, а тому, якщо державний службовець під час перебування на державній службі отримував грошову винагороду, то зазначений розмір цієї винагороди (надбавки) повинен бути врахований і при обчисленні пенсії державного службовця.

Частиною 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.

Статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини 1 статті 66 вказаного Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, маю бути враховані в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Окрім того, відмовляючи у задоволенні заяви позивача, відповідач виходив з того, що п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213 з 01.06.2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку з чим з 01.06.2015 року раніше призначені пенсії не перераховуються, а тому підстави для перерахунку пенсії позивача на цей час відсутні.

Проте, виходячи зі змісту наведених правових норм, колегія суддів доходить висновку, що інші виплати мали бути включені до складу пенсії позивача та підлягали виплаті з моменту призначенні пенсії, але внаслідок протиправних дій відповідача не були нараховані та виплачені в належному розмірі.

Крім того, колегія суддів зазначає, що врахування інших виплат до сум пенсії має сприйматись органом пенсійного фонду як відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії в розмірі встановленому Законом, що діяв на час її призначення.

У листі Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області №30/Т-03 від 11.08.2016 року зазначено, що пенсія позивача складається: з основного розміру, який становить 90 % від заробітку та індексації.

Перерахунок пенсії на підставі цього рішення є відмовленням порушеного права позивача на отримання належної виплати в розмірі встановленому Законом, та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін з встановленням нового базового місяця чи зміни відсоткової складової пенсії.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, та відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 11 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв