Ухвала суду № 65041893, 23.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 490/3553/16-а

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Домусчі С.Д., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 липня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про зобов'язання поновити виплату пенсії державного службовця у розмірі 90% від заробітку, перераховану відповідно до судового рішення, про відновлення базового місяця індексації пенсії наростаючим підсумком, про зобов'язання виплатити утриману суму індексації пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою від 22 липня 2016 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Центральний районний суд м. Миколаєва задовольнив адміністративний позов; зобов'язав відповідача поновити позивачу виплату пенсії державного службовця у розмірі 90 % від заробітної плати, відповідно до ст.. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ(в редакції чинній станом на 07.04.2010 року), перераховану відповідно до постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 лютого 2015 року по справі № 490/6785/14-а; зобов'язав відповідача відновити з 28 листопада 2013 року базовий місяць, а саме: квітень 2010 року, індексації пенсії наростаючим підсумком відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078, як місяць первинного призначення пенсії; зобов'язав відповідача виплатити позивачу недораховану пенсію за період з листопада 2013 року до набрання даною постановою суду законної сили.

Не погоджуючись з постановою суду, управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

До апеляційної скарги апелянт додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що вперше апеляційна скарга була подана своєчасно але залишена без руху, а в подальшому повернута. Апелянт зазначає, що за відсутності належного фінансування з Державного бюджету України він був позбавлений можливості виконати ухвалу апеляційного суду та сплатити судовий збір, в той час як у 2017 році пенсійні органи звільнені від сплати судового збору.

Зазначені обставини апелянт вважає поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до матеріалів справи апеляційна скарга подана вперше у встановлений строк 22.09.2016 року, проте була залишена без руху ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 року для усунення недоліків - надання доказів сплати судового збору та для зазначення чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.

Відповідно до матеріалів справи зазначені недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк не були усунені, а тому ухвалою від 12.12.2016 року Одеський апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу апелянту (а.с. 147), копія якої отримання пенсійним органом 23.12.2016 року (а.с. 155).

Повторно апеляційна скарга подана пенсійним органом безпосередньо до суду першої інстанції 01.02.2017 року.

Наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки констатація подій щодо подання апеляційної скарги, залишення її без руху та повернення не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Також не є поважною причиною відсутність у апелянта коштів на виконання ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 року, оскільки зазначеною ухвалою пенсійний орган мав не тільки надати докази сплати судового збору, а також був зобов'язаний виконати приписи ч. 3 ст. 187 КАС України, що у встановлений судом строк не було здійснено. При цьому апелянт не наводить причин, за яких він був позбавлений усунути недоліки апеляційної скарги в частині виконання приписів ч. 3 ст. 187 КАС України.

Не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження і зміни чинного законодавства в частині звільнення пенсійних органів від сплати судового збору, оскільки стаття 5 Закону України «Про судовий збір», якою встановлені пільги щодо сплати судового збору, була доповнена п. 18 яким ПФУ та його органи віднесені до категорії осіб, що звільнені від сплати судового збору, відповідно до Закону України № 1774-VIII від 06.12.2016 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2017 року та був опублікований в офіційному виданні - газеті «Голос України» № 248 від 27.12.2016 року.

Таким чином, апелянт повинен був бути обізнаним про наявність пільг щодо сплати судового збору, ще на при кінці грудня 2016 року, проте апеляційна скарга подана до суду першої інстанції тільки 01 лютого 2017 року.

Ні апеляційна скарга, ні заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не містять відомостей щодо наявності обставин, які унеможливили подання пенсійним органом апеляційної скарги в період з 01 січня по 01 лютого 2017 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням апелянту строку, протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, - для зазначення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ч. 4 ст. 189, ст. 211, ст. 212, ч. 5 ст. 254 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 липня 2016 року по справі № 490/3553/16-а - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали - для зазначення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги або у разі визнання зазначених апелянтом інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання копії ухвали апеляційного суду.

Суддя: Домусчі С.Д.