Ухвала суду № 65041076, 16.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

ОКРЕМА ДУМКА

( на підставі ч. 3 ст. 19 ЦПК України )

Задовольняючи позов про позбавлення батьківських прав, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог.

При цьому, суд не навів в оскаржуваному рішенні виняткових обставин, які б давали підстави для застосування до матері позивача такого крайнього заходу.

Вважаю такий висновок суду помилковим.

Згідно ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона або він :

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Із змісту пред'явленого позову вбачається, що матір позивача ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню, матеріальному забезпеченню позивача.

Такі твердження позивача спростовуються наявними в справі доказами, згідно яких матір позивача надає йому постійну щомісячну матеріальну допомогу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач також зазначав, що матір ухиляється від виконання своїх обов'язків по його вихованню.

Утім позивач не наводить жодного підтвердженого випадку, коли він пропонував матері зустрітися, поспілкуватися по телефону, разом сходити на прогулянку тощо, а вона відмовила йому в цьому.

Так, у відношенні матері до виховання дитини спостерігається деяка інертність. Однак, здебільшого, це пояснюється окремим проживанням дитини від матері.

Як пояснює матір позивача, така її поведінка обумовлена інтересами дитини, якій в середовищі бабусі та дідуся, а раніше - й батька, краще.

Вважаю, що лише ця обставина не може бути підставою для позбавлення матері батьківських прав.

Навпаки, наявна в матеріалах справи переписка сторін в соціальних мережах свідчить про те, що матір любить свого сина, цікавиться його життям, майже кожного дня намагається спілкуватися з ним, вирішувати його побутові та матеріальні проблеми тощо ( а.с. 128-152).

Матеріали справи не містять жодного доказу, що матір негативно характеризується за місцем проживання чи місцем роботи, вживає алкогольні напої чи наркотичні засоби, веде асоціальний чи антигромадський спосіб життя, притягувалась до кримінальної, адміністративної чи будь-якої іншої відповідальності.

Тобто ті обставини, які могли б негативно вплинути на виховання та розвиток позивача з боку матері відсутні.

Вирішуючи пред'явленням даного позову свої певні практичні питання (пільговий вступ до навчального закладу, отримання допомоги тощо), позивач, при цьому, не відмовляється від постійної щомісячної матеріальної допомоги, яку надає йому матір, і, не маючи достатнього життєвого досвіду, - не звертає уваги на те, що позбавити прав він хоче свою матір, яка дала йому право на життя, яка народила його ціною власного здоров'я, отримавши через це групу інвалідності.

Суддя Є.В. Болотов